Мобильная версия сайтаЧернігівські гривні: в музеї показали старовинні місцеві гроші
Чернігово-Сіверська земля мала свою грошову одиницю, що була відома на весь світ. Чернігівська гривня в XI-XII століттях відрізнялася від аналогічних гривневих злитків інших князівств Русі.
«Вони були трішки більші ніж київські, але менші ніж новгородські. Десь до 200 грамів вони важили – за формою вони були більші ніж київські, але були овальні, еліпсоподібні», – Вікторія Мудрицька, завідувачка відділу Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського.
Новгородські гривні були продовгуваті, київські – ромбічні. У знахідках істориків вони зустрічалися частіше.
«Відомо про зливки срібла вагою 164 – 204 грами – це вставлений тип гривні київської та новгородської», – Вікторія Мудрицька, завідувачка відділу Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського.
Чернігівські гривні зустрічалися рідше. Знаходили їх на великій частині Європи, зокрема на півночі. Тому деякі називають їх північно-руськими. Значну ж частку зустрічали на території Чернігівсько-Сіверського князівства.
«Це дало підставу нашому відомому досліднику Дмитру Самоквасову вже давно назвати їх чернігівськими», – Вікторія Мудрицька, завідувачка відділу Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського.
У 1999 році в Чернігові в районі вулиці Мстиславської знайшли скарб, де було 16 таких гривень. Загалом назва грошової одиниці – гривня – пішла від шийних прикрас, якими також можна було розраховуватися.
«Власне, слово «гривна» пов’язане зі словом «шия», «грива», в той час це означало шийну прикрасу і далі перейшло на назву грошей», – Вікторія Мудрицька, завідувачка відділу Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського.
Вартість гривні оцінюють по-різному, так, за одну гривню, за даними вчених, можна було купити починаючи від бойового коня і закінчуючи хутором на 4-5 дворів. Саму ж форму гривень пов’язують із технологією їх виготовлення.
Сюжет: Cheline TV
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
