Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Поблизу Халявина вшанували пам’ять жертв політичних репресій

Поблизу Халявина вшанували пам’ять жертв політичних репресій

Пам’ять жертв політичних репресій вшановували у неділю біля пам’ятного знаку, який розташований поблизу села Халявин, на 20 кілометрі Гомельської траси. В цьому лісі знаходяться поховання щонайменше 1700 людей розстріляних у 1937-1938 роках під час великого терору.



Андрій Подорван, заступник голови Чернігівської ОДА: «Я особисто, ще коли працював у Чернігівському районі, долучався до організації заходів до Дня пам’яті жертв політичних репресій. І власне фактично вже 10-й рік поспіль я приїжджаю особисто, щоб віддати данину пам’яті тим, хто загинув через сталінську репресивну машину».

Однією з жертв сталінського терору став уродженець Полтавщини Данило Іванович Стрижко. Його, як і усіх інших розстріляних, таємно поховали у цьому лісі без хреста чи хоч якоїсь відмітки. Тим не менш його нащадкам вдалося знайти в архівах відомості про долю репресованого. І тепер щороку вони приїжджають із Сумщини сюди, щоб вшанувати пам’ять Данила Івановича.

Микола Стрижко, нащадок репресованого: «Йому було всього 32 роки, як його розстріляли. Він з 1906 року народження. Він був простим сільським чоловіком – чоботар. Хороші він чоботи шив, люди згадували довго. І так, по доносу. Ми здогадуємося, батька казав, хто на нього доніс. І так його сюди і забрали на підводі, привезли і в березні 1938 року тут розстріляли».

Місце, де вирішувалася доля засуджених чернігівців, знаходиться в самому центрі нашого міста – навпроти центрального ринку. Раніше тут знаходився міський відділ НКВС. Робота знаменитих трійок регулювалася планом: скількох розстріляти, скількох до в’язниці. Приводом для арешту міг послужити і донос від сусіда, і необережний вислів про комуністичний режим.

Сергій Бутко, представник українського інституту національної пам’яті: «Спочатку це були буквально одне речення: такий-то проводив антирадянську пропаганду. Троє пишуть, або на 10-15-20 років, тобто вони від фонаря все це робили, або розстріляти. При чому, що мене наприклад шокує, кількість розстріляних більше, ніж кількість ув’язнених».

Правда про репресованих чернігівців частково відкрилася лише наприкінці 80-х років. Тоді ж неподалік Халявина і з’явився пам’ятний знак.

Днем пам’яті жертв політичних репресій у 2007 році призначено третю неділю травня.

Сюжет телеканалу «Новий Чернігів»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: жертви політичних репресій, Халявин, вшанування, «Новий Чернігів»

Добавить в: