Загинули мільйони бджіл

Добавить новость

Пятница, 8 Мая 2020 14:45  |  Просмотров: 3044

http://che.cn.ua/index.php/all-news/item/3241-zahynuly-miliony-bdzhil

Срібнянщина, Ніжинщина, Ріпкинщина, Борзнянщина, Прилуччина, Новгород-Сіверщина – це тільки частина районів, де проблема масової загибелі бджіл вийшла на рівень публічної дискусії.


Станіслав Кантур показує те, що недавно вигріб з вулика

Щоправда точиться вона не в кабінетах органів влади, а серед населення. Пасічники б’ють на сполох – їхніх комах травлять невідомою отрутою агрофірми, що орендують селянські паї. Рахунок постраждалих бджолосімей йде навіть не на сотні, а на тисячі.

Загинула льотна бджола

Крайні декілька тижнів почастішали повідомлення про те, що на пасіках масово гинуть бджоли. Бджолярі переконані, що виною тому агрохолдинги, які без попередження вносять хімію в землю. Подекуди гинуть не тільки комахи, але й свійські тварини. Безконтрольність та безхребетність влади породила безкарність і масову загибель корисних комах, які не припиняють падати, починаючи від Вербної Неділі.


Поля - під самими хатами

Нещодавно на сполох забили пасічники Борзнянщини. У Хорошому Озері їх більше двох десятків. І в кожного з них так чи інакше постраждали бджолосім’ї. Загинула переважно льотна бджола, яка вилітала по пилок. Мор комах бджолярі пов’язують із діяльністю агрохолднигу СТОВ «Дружба Нова», яке без належного попередження вносить хімію на голу землю.



У Станіслава Кантура 40 бджолосімей. Свою пасіку чоловік збирав упродовж п’яти років. Каже, що третій рік поспіль у нього мруть бджоли, однак такого мору, як цьогоріч, ще не було.

«Почалося це якраз на Вербну Неділю. Як зараз пригадую, що тоді була вітряна погода. І під цю вітряну погоду «Дружба Нова» вносила добриво, – розповідає пасічник. – Увечері я помітив, що з бджолою щось не те».

Наступного дня пасічник відрами вигрібав із вуликів мертвих комах.

«Вся льотна бджола, яка повинна обігрівати вулик, приносити нектар, пилок, воду – вона пропала. Матка вже насіяла необхідну кількість молодої бджоли, тепер навіть не знаю, як бути, – розводить руками Станіслав. – Води у вулик немає кому приносити, відповідно – молода бджола, поїдаючи пергу, забиватиме собі кишківник».

Бджоляр – сам колишній працівник агрофірми. Переконаний, що загибель комах напряму пов’язана із внесенням КАСу – карбомідно-азотної суміші.

«Все це ллють на землю. А з землі вітер підіймає пилюку та відносить її на рослини. Це саме той випадок, коли гроші на вітер», – каже пасічник.

«Стрекоза» проти бджоли

Брати Іван та Микола Стрижаки із села Остер упродовж місяця вигрібають мертвих бджіл із своїх вуликів. Село з двох боків оборане орендарями, посіви – за кілька метрів від селянських хат. І все це періодично протруюється.

«Це триває вже місяць, – каже Іван Стрижак. – «Дружба Нова» почала повторний обробіток ґрунту, і знову ця «стрекоза» проїхала по полях, поливаючи землю якимось гербіцидом. В результаті – бджоли знову мруть».


Брати Стрижаки ведуть пасіку спільно

Чоловік каже, що телефонував районному куратору агрохолдингу і пропонував зустрітись, однак той від спілкування відмовився.

«Є такий Давидов – куратор по нашому району. Він відмовився приїздити і сказав, що треба аналіз. Але не просто аналіз, а щоб там було прописано, від яких хімікатів загинула бджола. Коли я прийду із тим висновком, вони скажуть, що такого не застосовували, – обурюється пасічник. – Телефонував з цього приводу і в Держекоіспекцію, але там відповіли, що це не їх компетенція. Як це? Гинуть тварини, вносяться незрозумілі хімічні сполуки, а органам державної влади – не до цього. Якщо на те пішло, то аграрії зобов’язані за кілька днів попереджати про те, що будуть вносити щось на поля».

Микола Стрижак додає: «Загинула льотна бджола. Ми б і раді кудись втекти з пасікою, але вся пойма Остра розорана нелегалами, в лісі навіть пні повикорчовували і заорали».

Станіслав Кантур дивується такій неосвіченості агрономів та безкарності холдингу.

«КАС треба вносити в землю, а не поливати її оприскувачем. Це дозволяє економити до 70% добрива і не шкодить навколишньому середовищу, – пояснює пасічник. – Але цим хлопцям простіше і швидше внести оприскувачем, ніж вкладати гроші в технології».

Пасічники вимагають ефективного контролю

Подібна біда і в інших районах області. За повідомленням голови громадського об’єднання «Спілка бджолярів Ніжинщини» Петра Балаша, тільки на Ніжинщині вимерло більше однієї тисячі бджолосімей.

Там також постарались латифундисти із СТОВ «Дружба Нова». Як розповів місцевий пасічник Сергій Євдокименко, у селі Яблуневе загинуло 150 бджолосімей – 90 відсотків усіх пасік! Побідна ситуація поблизу Ніжина – у мікрорайоні Круча та Мигалівка: там загинуло 200 бджолосімей.

Буквально днями забили на сполох пасічники Ріпкинщини. Голова Любецької ОТГ Сергій Пінчук говорить, що бджоли загинули поблизу тих сіл, де землі орендує сумнозвісна СТОВ «Дружба Нова». У громаді мають створити комісію та передати на експертизу мертвих комах.

Більшість пасічників здивовані байдужістю центральних органів влади. Кажуть, у цьому році держава обіцяє їм доплати по 200 гривень на кожну бджолосім’ю. Бджолярі пропонують пустити ці гроші на створення сучасних лабораторій та органів контролю за використанням хімікатів. Підозрюють, що агрохолдинг застосовує хімію, яка заборонена в Європі та шкодить навколишньому середовищу. Все це повинна контролювати держава.

***

5 травня на нараді в ОДА за участі Держпродспоживслужби, правоохоронців, бджолярів та підприємців було прийнято рішення посилити контроль за діяльністю сільгосппідприємств. Відтак пасічники мають паспортизувати свої пасіки у філіях державних лікарень ветмедицини і, у разі отримання повідомлення про хімічну обробку сільгоспугідь, ізолювати бджіл. Аграрії перед проведенням відповідних робіт зобов’язані повідомляти про це пасічників, голів громад та відповідні ради не пізніше, ніж за 3 доби.

Які саме хімікати використовувало на своїх полях СТОВ «Дружба Нова», досі не зрозуміло. Залишається сподіватись на експертизу загиблих бджіл, яку замовили пасічники. Втім, юридичних наслідків для латифундистів ця експертиза не матиме.

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №19 (784) від 7 травня 2020

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: