Історія першої смерті від COVID-19

Добавить новость

Четверг, 7 Мая 2020 17:53  |  Просмотров: 2816

Перша померла від COViD-19 у Журавці майже тиждень хворіла вдома. Лікарям розповіла, з понеділка, 13 квітня, пила протизастудні чаї. Коли стало гірше, звернулася до Варвинської центральної районної лікарні. Там їй зробили гентген, який показав двобічну пневмонію. Проте від госпіталізації жінка відмовилася.



Юрій Полонець, головний лікар Варвинської райлікарні: «Вона приїхала до нас. Ми їй зробили рентгенівський знімок. На знімку було двобічне запалення легень. Ми запропонували їй госпіталізацію в наше інфекційне відділення. Вони відмовились, про що написали розписку. І поїхали на Прилуки».

Тоді вона звернулася до Прилуцької центральної міської лікарні, де її одразу оглянув лікар-реаніматолог і призначив КТ.

Олександр Харінко, лікар-анастезіолог Прилуцької ЦМЛ: «Хвора була нами прийнята, відразу направлена на комп’ютерну томографію. По результатам томографії, ми запідозрили ковідо-асоційовану пневмонію. Тому лікування було розпочато, як при ковід-пневмонії. Паралельно були забрані аналізи для підтвердження цього діагнозу».

Проте Чернігівська лабораторія результату аналізу не надіслала – ані в понеділок, ані у вівторок. Послалися на Великодні вихідні. Тому у вівторок повторний аналіз направили на лабораторію до Києва. І не чекаючи продовжували лікувати жінку, як підозрілу на коронавірус.

Головний лікар Яна Погоріла говорить, специфічного лікування від вірусу, точніше ліків, які цей самий вірус вбивають, ще не існує. В усьому світі лікують лише симптоми. До українського протоколу, за яким лікують хворих на COVID-19, входять перелік ліків, які також тільки знімають симптоми. Проте МОЗ і досі тільки обіцяє ними забезпечити лікарню. Сам заклад не може закупити їх за власний кошт, адже цих препаратів немає у 248-й постанові Кабінету Міністрів від 29 березня, яка чітко регламентує, на що має право витрачати медзаклад виділені з міського бюджету кошти.

Яна Погоріла, головний лікар Прилуцької ЦМЛ: «Зараз у лікарні є різні ліки, які закуплені за кошти місцевого бюджету, відповідно до постанови Кабінету Міністрів №248, а також залишків медичної субвенції, передані фармацевтичними компаніями у вигляді благодійної допомоги. Але особливо гостро стоїть питання забезпечення саме специфічним лікування, яке є в протоколах лікування. Оскільки дані препарати, ми як медична установа, не маємо права закупляти самостійно. Це має бути здійснена централізована закупівля саме Міністерством охорони здоров’я, з подальшим розподілом регіонами України, які цього потребують. В тих умовах, в які поставила нас держава, кожна лікувальна установа виходить з ситуації самостійно. Наприклад сьогодні ми отримаємо 7 флаконів важливого, дороговартісного препарату, який є в протоколах лікування. Це швейцарський препарат «Тоцилізумаб». Питання саме абсолютно безкоштовного забезпечення ліками пацієнтів в усіх напрямках, в тому числі і лікування коронавірусної хвороби, ця обіцянка, яка надана Міністерством охорони здоров’я, не підкріплена фінансово. Наприклад, фінансування, яке виділено, то на нашу лікувальну установу Національною службою здоров’я України за квітень місяць це лише 3,8 мільйони. Для порівняння, лише фонд заробітної плати нашої лікарні становить 4,5 мільйони. Тому це питання стоїть досить гостро. Час в таких ситуаціях грає не на користь пацієнтам. Препаратів, таких як «Праквеніл», які є в протоколі лікування, на наш регіон виділено досить невелика кількість – лише 7 упаковок. І ми мали можливість отримати його, як лікарня, яка є у вогнищі лише по факту підтвердженого випадку COVID-19. Тому я і обривала телефони нашого Чернігівського лабораторного центру, спочатку просячи просто сприяння в прискоренні отриманні результатів, потім, намагаючись отримати якомога швидше результат, тому що лише по факту отримання офіційного результату ми отримали першу упаковку «Праквенілу».

Лікували пацієнтку порадившись з головною позаштатною спеціалісткою Міністерства охорони здоров’я України зі спеціальності «інфекційні хвороби» Ольгою Голубовською. У неділю, 19 квітня, за погодженням з пацієнткою, їй призначили препарат, який добре зарекомендував себе у боротьбі із COVID-19.

Сергій Пустовойт, завідувач інфекційного відділення Прилуцької ЦМЛ: «В стаціонарі здійснюється цілодобове спостереження за хворим. Вона оглядалася вихідними днями черговими лікарями. Їй постійно проводили пульсоксиметрію, вимірювали сатурацію. Знижуватись вона почала в понеділок. Їй черговим терапевтом було призначено кисневу терапію через носовий катетер. Були запитання і від цієї жінки, і від чоловіка, чому не підключають до апарату ШВЛ. Було пояснено, що апарат ШВЛ це крайня міра, коли вже не вдається обходитись інгаляцією. Тобто апарат ШВЛ це інкубація, це введення сторонього тіла в трахею, це медикаментозний сон, грубо кажучи, постійний наркоз, тобто постійне перебування без свідомості. Тобто це крайня міра. Це не соку купити, це тяжке втручання. А тяжке втручання, яке має багато побічних ефектів і негативних наслідків, йдуть в крайньому випадку».

Ольга Голубовська, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я України зі спеціальності «інфекційні хвороби»: «Наша самая главная задача – сделать все для того, чтобы минимизировать риски, чтобы пациент не попал на это ИВЛ. Потому что, к сожалению, особенностью этого заболевания поражение легких возникает такое, что ИВЛ дополнительно вызывает поражение легких. Еще дополнительно. И смертность на ИВЛ, после интубации, гораздо больше».

Але вже на ранок вівторка жінка вийняла катетер, через який їй подавався кисень через дискомфорт. Лікарі говорять, така процедура дійсно є дискомфортною, бо викликає відчуття сухості.

Сергій Пустовойт, завідувач інфекційного відділення Прилуцької ЦМЛ: «Кисневу терапію призначено в понеділок. З приводу кисневою терапії – інгаляції, то вона виконувала її не в повній мірі. Жінці це доставляло дискомфорт. Бо є побічна дія кисневої терапії, кисень сушить слизові оболонки».

Усі наступні дні хвора отримувала лікування, а реаніматолог постійно регулював подачу кисню. За день до смерті, 22 квітня, жінка відчула себе краще. Говорила, що може легше і глибше вдихати. На наступний день показники були на тому ж рівні. Проте по обіді пацієнтці різко стало зле. Її підключили до ШВЛ апарату і понад півгодини проводили реанімаційні заходи. На жаль, врятувати її не вдалося.

Західні вчені найбільшою загрозою у перебігу коронавірусної хвороби вважають так званий цитокіновий шторм, коли пацієнти різко відчувають погіршення і можуть навіть померти. Імунна система надто сильно і нерозбірливо реагує на інфекцію. Лікарі допускають, саме це могло стати причиною смерті.

Ольга Голубовська, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я України зі спеціальності «інфекційні хвороби»: «В этой второй фазе легкие поражаются не самим вирусом, а самим организмом человека. Развивается так называемый цитокиновый шторм. То есть своими провоспалительными агентами организм вызывает вот такое поражение легких. Возникают тромбозы и все остальное. Остановить этот процесс бывает очень и очень сложно».

Лікарі вкотре застерігають, найбільший шанс одужати від коронавірусну мають вчасно діагностовано пацієнти. Тож при перших ознаках захворювання варто одразу звертатися до лікаря.

Всі медики, які контактували із хворою, були забезпечені необхідною кількістю засобів індивідуального захисту. Було проведено ПЛР-тестування? в наслідку хворих на COVID-19 серед них не виявлено.

Сюжет: ТК «Прилуки»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: