Таємниці Верховної Ради: як видозмінювалася парламентська корупція (відео)

Добавить новость

Понедельник, 29 Июля 2019 15:55  |  Просмотров: 2283

Скільки коштує голосування чи депутатський запит? На жаль, ці запитання мають конкретні відповіді. Корупція в парламенті з’явилася на зламі 2000-х, коли до Верховної Ради зайшло чимало нових депутатів готових платити шалені на той час гроші за лобіювання бізнесових і політичних інтересів. Як видозмінювалася парламентська корупція і в яких формах існує нині, в третій серії спецпроекту Ольги Кошеленко «Таємниці Верховної Ради».

Частина 1. Таємниці Верховної Ради: перші депутати з народу та якими були вибори в УРСР (відео)

Частина 2. Таємниці Верховної Ради: як місце під куполом впливає на якість роботи депутатів (відео)



Не за депутатську зарплату, пільги і дешевий буфет. Хто заніс гроші у Верховну Раду? І кого схопили за руку? Еволюція парламентської корупції.

Лілія Григорович, депутатський стаж – 18 років: «Минуло 10 років Конституції і Володимир Литвин вирішив зробити урочисте засідання у Верховній Раді. Прийшли батьки нашої Конституції у турецьких тенісочках, у пожмаканих сандалях, з годинничками «Полет». І прийшли діти нашої Конституції у мештах із пітона, в костюмах з Луї Вітона».

Підпарламентські вибори 2002 року створюють провладний блок «За єдину Україну». Це класична партія влади. До неї вступають прем’єр-міністри, глава президентської адміністрації, міністри, регіональна еліта. У народі пафосну назву «За єдину Україну» влучно і по формі, і по суті скоротять до «За ЄдУ». Заєда стане символом початку корупції у Верховній раді.

«Заєда» з її необмеженим фінансуванням, адмінресурсом і розкруткою у медіа з тріском провалюється на виборах. Скромні 12% не результат для таких інвестицій. Але посівши 3, після «Нашої України» Ющинко і «Батьківщини» Тимошенко, місце у голосуванні за партійними списками «За Єда» формує у парламенті прокучмівську більшість».

Лілія Григорович, депутатський стаж – 18 років: «Мене кликали в «За ЄдУ». Я так розумію, посередник трохи махлював, тому що за дуже ідейних давали трошки більше, а мені він пропонував трошки менше. Я потім довідалась, що давали по мільйону доларів. Але ж він пропонував менше».

До парламенту першим масово заходить середній і великий бізнес. Середній отримує шанс укрупнитися, великий готовий платити за можливість наблизитися до центру ухвалення рішень і державних ресурсів. Гроші починають пропонувати за конкретні голосування.

Тарас Чорновіл, депутатський стаж – 12 років: «Перше, з чим я стикнувся, коли до мене підійшов один поважний чоловік і просто витягнув, і поклав на стіл 10 тисяч доларів. Сказав, хочеш? Було якесь дрібне голосування. Але реально мені пропонували взяти гроші і стати залежним. Голосування того не коштувало. Чесно кажучи, 10 тисяч доларів в той момент, в 2000-му році, це була моя зарплата народного депутата за всі 5 років скликання у Верховній Раді».

Після Помаранчевої Революції, коли Конституція вже чітко вимагає формування коаліції не менш як з 226 народних депутатів, цінність депутато-одиниць зростає. За кожного дають від 3 до 5 мільйонів доларів. Це щоб вийти із фракції, яка привела в парламент, і увійти до іншої. Про таких говорять: хоч опудалом, хоч тушкою. Депутатів перебіжчиків так і назвуть – тушками.

Арсеній Яценюк, депутатський стаж – 7 років: «Ніхто нікого за руку не зловив, але зрозуміло, що це вони точно не по політичним переконанням покидали фракції. Тобто це класична політична корупція. Масове тушкування навіть, я вам скажу, з моєї фракції декілька вийшло. Ну не з моєї, а тоді ще з «Батьківщини», у 2012 році. Вони виходили на телеефіри і говорили те, що їм було написано, щоб підтвердити правильність свого рішення. Цинізм вищої міри».

Найскандальніший трансфер новітніх часів. 2006 рік. Перехід тодішнього лідера соцпартії Олександра Мороза разом із цілою партією в коаліцію з регіоналами та комуністами. У сесійній залі Мороза зустрічають вигуками «Іуда». В кулуарах говорять про 300 мільйонів доларів і посаду спікера парламенту для Мороза.

Олександр Мороз, депутатський стаж – 17 років: «Я з трибуни поклявся, всім найближчим, що є у мене, що ніхто з фракції копійки не взяв за створення антикризової коаліції. Я кажу, хто суперечив найбільше, кажу, зробіть теж саме, що і я. Ніхто нічого не сказав. Суд потів довів, що це брехня. Але брехня гарно сприймається людьми. Щось там є, раз казали. Уже й не знають і про що, але щось там є».

І сам Мороз і партія після цього залишають вищу лігу української політики – програють усі вибори.

Найдраматичніша корупційна вистава – затримання нардепа радикала Ігоря Мосійчука – просто у сесійній залі розгортається вже після Революції Гідності. Спецоперацію готують в умовах суворої секретності. Про неї знають генпрокурор, спікер ради і Президент. Депутата беруть у прямому ефірі, на очах шокованих колег. Просто у сесійній залі генпрокурор демонструє оперативне відео. Мосійчук розповідає невідомим відвідувачам, скільки коштує вирішити питання по бізнесу: «Мінімум, сто тисяч гривень нести нада, мінімум, для отримання ліцензії».

Ніхто із підозрюваних у політичній корупції досі не поніс покарання. Все як у спортивній риболовлі – спіймали, показали, відпустили. І чи є на те рада? Ну, хіба обирати тих, хто не продається.

Сюжет телеканалу «1+1», «ТСН»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: