Блог marusynja
-
Не читайте - нецікаво
Ну ось: експеримент і закінчився.
Коротко розкажу – я цілий місяць виконувала всі справи, що мені їх на кожний день заплановував мій хлопець. До речі, за це я мала отримати в подарунок пару новенького гарненького взуття (але я відмовилася від нього – на користь нашої поїздки до Львова).
Там-тада-да-а-а-ам. Свєршилось!!! Ура, товаріщі!! Так я витримала місяць. Якщо зробити висновок – це активувало мене. Насправді, коли зранку у тебе є план того, що зробити, а ввечері ти розумієш, що все виконала/в – відчуваєш гордість за себе.
Стосунки з хлопцем не змінилася – у нього не з’явилася манія керувати всім моїм життям, коротше тираном він не став.
Але (помітили: майже ніколи в житті не буває чогось точного, завжди є якісь але) закінчився експеримент, пройшов час і я повернулася до того стану в якому була…Так, я стала більш впевненішою, зробила багато речей, які довго відкладала, але…але по суті я не змінил ...
-
«Гніздо 2008. Я там була.»
«Гніздо 2008. Я там була.»
Вся пригода почалася з поїздки до Києва, адже саме через столицю ми добиралися до Білої Церкви, де і відбувався п’ятий музичний фестиваль «Гніздо». На під’їзді до столиці нас зустріла гарненька рясна злива – така, що на відстані 100м вперед абсолютно нічого не було видно. Але шалене бажання послухати класну музику і відчути дух фестивального життя перемогли страх змокнути і підхопити нежить. Та дощ скінчився і, пропарившись годину в маршрутці, ми потрапили на авторинок міста Білої Церкви – саме там і відбувався фестиваль. Першим, що кинулося в очі був рівненький рядок синеньких біотуалетів (низький уклін організаторам - попіклувалися). Щодо охоронців, я собі спочатку подумала, може це просто члени якогось фанклубу, які собі вдягаються однаково, ну, щоб приїхавши в інше місто легко знайти «своїх», ...
-
увага! ЕКСПЕРИМЕНТ!
Товаріщі, увага: ЕКСПЕРИМЕНТ!
Привіт!
Хочу дещо розказати. Говорять: щоб досягти успіху в усьому, треба взяти життя в свої руки. А я думаю, що інколи треба віддати своє життя в руки іншої людини.
Ось я і вирішила закластися зі своїм хлопцем про те, що цілий місяць буду робити те, що він мені скаже. Я усвідомлювала, що тепер буду займатися спортом кожного дня, доведеться не сидіти/лежати на місці. Але також розуміла, що він зробить для мене тільки краще(як би банально і шаблонно це не звучало). Адже часто від інших ми вимагаємо чогось більшого, кращого ніж для себе.
А ще й як майбутньому психологу (чи як зараз модньо казати «психологині») мені цікаво почати такий експеримент над собою.
Взагалі ідея цього експерименту виникла спонтанно: я і мій хлопець йшли по місту і говорили про те, як змусити мою дупку крутитися, адже час іде, а я ні на сантиметр не наблизилась до світового панування ...