«Гніздо 2008. Я там була.»

29 Июля 2008 16:08 Просмотров: 3414
Метки:

Вся пригода почалася з поїздки до Києва, адже саме через столицю ми добиралися до Білої Церкви, де і відбувався п’ятий музичний фестиваль «Гніздо». На під’їзді до столиці нас зустріла гарненька рясна злива – така, що на відстані 100м вперед абсолютно нічого не було видно. Але шалене бажання послухати класну музику і відчути дух фестивального життя перемогли страх змокнути і підхопити нежить. Та дощ скінчився і, пропарившись годину в маршрутці, ми потрапили на авторинок міста Білої Церкви – саме там і відбувався фестиваль. Першим, що кинулося в очі був рівненький рядок синеньких біотуалетів (низький уклін організаторам - попіклувалися). Щодо охоронців, я собі спочатку подумала, може це просто члени якогось фанклубу, які собі вдягаються однаково, ну, щоб приїхавши в інше місто легко знайти «своїх», адже ви помітили – майже на усіх концертах є такі men in black – жарт. Так-от їх було багатєнно (що, до речі не врятувало від двох бійок – це тільки тих, що я бачила). Сцена не маленька, звук… – я чула і краще

Взагалі організація, враховуючи, що фестиваль безкоштовний, приємно вразила. Але був один найнеприємніший момент – від сцени звичайний народ відділяли приблизно 20м – цей майданчик був огороджений залізним парканом. В VIP-зону, як прийнято казати, пускали не зрозуміло за якою ознакою: там були і тьоткі зі своїми чадами, і фотографи з операторами( до них ніяких претензій), і дяді з пузами від/для пива, дєвушкі в коротких спідницях – куди ж без них. Найобразливіше було те, що багато з тих людей в VIP-зоні не танцювали, не стрибали, і навіть на їх обличчях не було а ні краплі задоволення!!!, питання: хто більше заслуговує бути там, близько до улюбленого гурту: якийсь знайомий охоронця чи хлопець, що приїхав заради фестивалю аж зі Львова ?

Особливу увагу хочеться приділити деяким персонажам в зоні для very important, які явно прийшли не відриватись, а за якимись своїми інтересами. Були там , наприклад, декілька дівчат, які стояли з надутою нижньою губкою, з виразами на обличчях: «Я каралєва!!!» , які ні разу не виказали якогось задоволення від музики, чи взагалі від присутності на фесті. Але найбільше обурило два персонажі: хлопець років 25 в джинсах-кльош, в галімій синтетичній обтягуючій футболці і чоловік років 30-35 з пузякою, яку він гордівливо показував, розщібнувши сорочку. Але не їх зовнішній вигляд обурив –ходіть хоч голі (хоча б я воліла цього не бачити)!! Ці, судячи з тупуватих, але самовпевнених поглядів, «мєсниє авторітєти» притягли з собою розкладні стільці і, коли всі навколо відривались, коли на сцені чувак з «Димної Суміші» роздовбував гітару, сиділи дудлили пивце, відставивши мізинчик – аристократи ***…

Ведучим фесту був Ігор Пелих, який абсолютно органічно виглядав на сцені (особливо коли співав і танцював під час виступу «Другої Ріки»). І нарешті про музичну частину. Першим виступав молодий гурт you.craine – хлопці молодці, е-е більше нічого сказати. Потім виступав гурт Qarpa (чесно: заради їх виступу я і їхала на фест), раніше відомий як Фактично Самі, він і розпочав еротичну сюжетну лінію вечора – це говорю не про пісні зі словами «дякую за секс», «fight me, fuck me». Завжди епатуюча Ірена Карпа (вокаліста – якщо ви не знаєте – хоча я це погано уявляю) на цей раз просто пристойно співала і нічого екстремального не виробляла, еротичного забарвлення надав гітарист Артур, порвавши штани в цікавому місці – нажаль білизна на ньому була…

Наступними на сцену вийшли хлопці чернігівського гурту «Димна Суміш» - вони виступали в найкращих традиціях справжніх рок-легенд: вокаліст катався по сцені, в кінці виступу подовбав гітарою об підлогу, але не зламав - пожалів певно:). Але радувала не стільки запалююча поведінка хлопців, а те, що почалося з публікою – навіть дєвушкі на шпільках гоцали як справжні рок-фнатки! Серед стрибаючо-штовхаючихся людей під сценою були не тільки журналісти, звичайні фани, а й хореограф балету Quest і Сашко Положинський. Народ просто ошаленів – і це було супер!

Здавалося, що дівчата вже не можуть пищати голосніше, а хлопці не можуть стрибати вище, але ж нєєєє – можуть: на сцену вийшли хлопці з Тартаку і порвали народ на мєлкіє кусочкі, як-то кажуть. До речі, Сашко декілька разів звертався зі сцени до організаторів, щоб ті пустили найактивніших людей до цієї «зони для модних», але дяді у формі як стояли непорушно, так і продовжували... Енергетика була така шалена, що повітря наче загусло і майже кипіло (не дивлячись на те, що було біля десятої вечора)!!!

Але ж тут на сцені з’являються гості з Great Britain… назву мій мозок майже забув – це захисний механізм, ну, щоб психіку не травмувати, все, що пам’ятаю – white rose шото там. Коротше – ці гості так занудили майже усіх відвідувачів «Гнізда», що їм кричали і «go away» (але це спочатку), потім інтернаціональне f**k you. Але «любі» гості не чули (чи не хотіли чути), і, нарешті закінчивши робити вигляд, що вони такі класні і талановиті, пішовши зі сцени, типу ненавмисне, залишили грати шматок музики…Ігор Пелих швидко все зрозумів і викликав їх ще пограти…ми мучилися ще три пісні.

На фоні всього попереднього поява гурту «Друга Ріка» здалася фейерверком!!! Хлопці швидко зтерли негатив, залишений гостями. Валєра Харчишин стрибав, бігав, крутився з мікрофонною стійкою і дуже нагадував Dave Gahan з Depeche Mode, але для Харчишина – це справжній комплімент. Крапку в еротичній сюжетній лінії першого дня фестивалю поставили дві «фурії», які під однойменну пісню у трусиках і блискучих трикутничках на грудях намагалися еротично вихиляти стегнами – виглядало дуже комічно, адже через холод еротичні плавні рухи в дівчат зовсім не виходили.

Перший день фестивалю закінчився біля дванадцятої ночі, опинившись в незнайомому місті, та ще й на околиці, ми вирішили повертатися додому. Тому про другий день фестивалю «Гніздо 2008» не розкажу – бо я там не була.«Гніздо 2008. Я там була.»

Карпа у Гнізді