Чернігівський тролейбус
НАМ - 35
У 1999 році тролейбусники відзначили своє 35-річчя. На той час вони перевезли понад два мільярди пасажирів або два Китаї. Подолали відстань у 285 мільйонів кілометрів. Тролейбусний парк налічував 152 малини Кожного дня на лінії виходило 117 тролейбусів, які перевозили 285 тисяч пасажирів. В управлінні працювало 1170 робітників.
На той час у місті функціонувало 11 маршрутів. Довжина контактної мережі становила 103 кілометри, діяло десять тягових підстанцій.
У порівнянні з минулими роками значно зріс технічний рівень виробництва.
Пройдено шлях від ртутних випрямлячів на тягових підстанціях (з черговим) до високо економічних та надійних напівроводникових, з природним охолодженням. Управління здійснювалося з єдиного диспетчерського пульту.
Завдяки раціоналізаторським службам енергогосподарства було розроблено та впроваджено автоматизацію і телеуправління тяговими підстанціями.
У найближчому майбутньому передбачали завершити будівництво тягової підстанції № 11 в районі Подусівки. У планах значилося також будівництво тягової підстанції №13 по вулиці Доценка і організація тролейбусного сполучення центру міста з районом Масани.
Побут, культура, спорт
Адміністрація і профспілковий комітет постійно тримали на контролі питання поліпшення умов праці тролейбусників. їх побут та дозвілля. У службах, цехах, на дільницях було обладнано побутові приміщення, кімната відпочинку, душові, сауни.
Тролейбусники весело і культурно проводили своє дозвілля. У будинку культури працювало вісім колективів художньої самодіяльності, діяла музична студія.
За досягнуті успіхи будинок культури свого часу був відзначений дипломом ВЦРПС.
На підприємстві кожного року влаштовувалися спартакіади, дні здоров'я, регулярно працювали п'ять спортивних секцій. Виховано два майстри спорту: водій тролейбуса М.Г. Ахріменко, В.В. Бокач,
Функціонував гуртожиток для малосімейних на 74 квартири. Споруджено базу для відпочинку У селі Салтикова Дівиця Куликівського району. Тут було створено умови, аби люди могли культурно і весело провести вихідні відпустки, набратися нових сил.
Подбали про три пересувні пункти харчування, організували безкоштовне харчування робітників у нічну зміну.
На території депо працював буфет на 50 місць.
КЕРІВНИКИ ПІДПРИЄМСТВА
- ГОРЕЛІК Яків Олександрович (1964-1972);
-САХНЕНКО Віктор Гаврилович (1972-1975);
-МІРОШНИЧЕНКО Анатолій Петрович (1975 -1980);
- ГЕТЬМАНОВ Олег Михайлович (1980 -1982);
- СЕРПЄНКО Іван Микитович (1982 -1989);
- КАПУСТА Михайло Андрійович (1989 -1992);
- ГОЛОВЧЕНКО Валерій Всеволодович (з 1992-го).