Черниговский Елецкий свято-успенский женский монастырь

Черниговский Елецкий свято-успенский женский монастырь

ПРИЛОЖЕНИЕ

№ 2

    Его Преосвященству, Преосвящениейшему Пахомию, епископу Черниговскому и Нежинскому, наместника Черниговского Елецкого Успенского монастыря иеромонаха Игнатия
    Рапорт
    Долг имею при сем смиреннейше представить Вашему Преосвященству отчет о приходе, расходе и остатке неокладных экономических сумм за истекший месяц май 1918 года с оправдательными документами.
    Вашего Преосвященства милостивого архипастыря и отца Нижайший послушник, наместник иеромонах Игнатий
    1918 год 16 июня
    Государственный архив Черниговской области (ГАЧО). - Ф. Р - 679. - Оп. 3. - Д. 529.

№ 3

Протокол № 6

    Заседания Президиума губисполкома от 27 июля 1920 г.
    Слушали: О Елецком монастыре.
    Постановили: Передать Елецкий монастырь Губчека для организации там концентрационного лагеря. По оборудованию лагеря передать помещение Губотуправу под дом принудительных работ.
    ГАЧО. - Ф. Р - 305. - Оп. 1. - Д. 30. - Л. 31 (об).

№ 4

    В юротдел
    Членов Елецкой религиозной общины
    Заявление
    Мы, нижеподписавшиеся члены Елецкой общины, хранившие имущество ея, прилагаем при этом 3 экземпляра описи имущества Елецкой общины и копию устава Елецкой общины, утвержденного Губисполкомом 2 июня сг. за №3 для регистрации нашей общины в Юротделе.
    Члены Елецкой общины: Алексей Иванович В., Т. Аавыденко, А. Минина, А. Комаренко, Т. Аубина, Вербгщкий А.В., А. Каменская, Н. Курилов, К, Чижова, Е. Калиновская, М. Ткаченко, П. Шурна.
    17 июня 1921 г.
    ГАЧО. - Ф. Р - 67. - Оп. 1. - Д. 38. - Л. 94.

№ 5

Протокол №2

    Заседания ликвидкомиссии по отделению церкви от государства от 16 августа 1923 года
    Слушали: О создании комиссии для ревизии имущества, находящегося в ведении Елецкой религиозной общины.
    Постановили: Создать комиссию из представителей от окрисполкома. Комиссии приступить к работе 17 августа и закончить не позднее 20 августа. ГАЧО. - Ф. Р - 67. - Оп. 1. - Д. 40. - Л. 3.

№ 6

Протокол №3

    Заседания Черниговской окружной ликвидационной комиссии по отделению церкви от государства 22 августа 1923 года г. Чернигов
    Слушали: О рассторжении договора Елецкой религиозной общины.
    Постановили: Ввиду того, что общиной Елецкого монастыря нарушен договор, заключенный с ликвидкомом, а именно: при ревизии имущества религиозной общины обнаружено укрывательство и хаотическое ведение последнего, договор общины рассторгнуть, виновных в укрывательстве предать суду, а молитвенные дома и имущество церковное, согласно поступившего ходатайства, передать вновь организованной группе обновленцев под ответственность двадцатке, при условии содержать церкви согласно пунктов договора Все имущество, находящееся в Елецкой общине историко-художественного значения и состоящее на учете Губарха и Губмузея, предложить таковое изъять немедленно. Все обнаруженное имущество, не занесенное в опись, оставить на хранение двадцатке обновленцев до решения суда. Для передачи имущества Елецкой общины и приема такового вновь организованной общиной составить комиссию из представителя от окрисполкома под председательством т. Кисловца и представителей от старой и новой общины. Комиссии произвести передачу и прием не позже недельного срока со дня объявления старой общине
    Предликвидкома: (подпись).
    ГАЧО. - Ф. Р - 67. - Оп. 1. - Д. 40. - Л. 5.

№ 7

Черниговскому Губпрокурору.

    В дополнение к материалу, препровожденному Губпрокурору Черниговским Окротуправом 15 ноября 1923 года за №6699 по делу о привлечении к уголовной ответственности религиозной общины при Елецком монастыре - при сем прилагается подлинное заявление председателя общины названного монастыря гражданина Бойко на имя Окрликвидкома с приложением к нему эмалированной металлической рамки-дощечки, обнаруженной им в ризнице монастыря и свидетельствующая о том, что так называемая "частица мощи св. Димитрия от длани десныя руки" хранится в серебрянном ковчежке, между тем, как в описи, представленной бывшей религиозной общиной таковая значится не серебрянной, а бронзовой, и акт от 30 ноября 1923 года комиссии, производившей на месте обследование по данному делу.
    Приложение: заявление гр. Бойко, акт и упомянутая в сем дощечка.
    Нач. Окр. Адм. Отдела Велигорский.
    ГАЧО. - Ф. Р - 67. - Оп. 1. - Л- 37. - Л. 68.

№ 8

Черниговскому Губликвидкому

    Прилагая при этом акт Комиссии, обследовавшей на месте в Елецком монастыре ковчежец с находящейся в нем частицы т.н. мощей св. Димитрия, Черниговский окрликвидком докладывает, что дело по обвинению бывшей религиозной общины при Елецком монастыре о приступлениях уголовного характера передано Окротуправом Черниговскому Губпрокурору 15. 11. 1923 г. № 6699, куда одновременно с сим посылается дополнительно второй экземпляр настоящего акта.
    Предокрликвидкома Велигорский.
    ГАЧО. - Ф. Р - 67. - Оп. 1. - Д. 37. - Л. 69.

№ 9

Акт

    30 ноября 1923 года г. Чернигов
    Комиссия в составе предокрликвидкома, членов окрликвидкома, уполномоченного ГОГПУ, зав. Губмузейной частью Губполитпросвета и специалиста по определению металлов, председателя Елецкой религиозной общины т. Бойко от 27 ноября о нахождении в храме в ризнице пристройки Елецко-Успенской церкви, лежавшей медной эмалированной дощечки, где значится, что частица мощей св. Димитрия помещена в серебрянном ковчежце (наименование монастыря не указано), а по описи имущества прежней религиозной общины Елецкого монастыря показанного бронзовым посеребрянным - произвела осмотр означенного ковчежца на месте в Дмитриевской церкви Елецкого монастыря, при чем установила:
    1) Ковчежец представляет собой ящичек продолговатой прямоугольной формы. Крьгшка его медная посеребрянная с медной резной накладкой. Обод крышки медный посеребрянный, стены ковчежца так же медно-посеребрянные с медной резной накладкой. На наружной стороне дна ящичка тоже медно-посеребрянного без накладок имеется нацарапанная надпись: "1900 года января 22 серебрилось и золотилось у Николая Александрова".
    2) С наружной передней стороны стенки ящика внизу имеется надпись о сооружении ковчежца усилиями Д. С. С. дворянина Листовского в 1893 году.
    3) Во внутренней части верхней крышки вложена медная позолоченная (позолота сошла) пластинка с изображением посередине св. Димитрия, а по бокам надписи тропаря и кондака
    4) В ящик ковчежца вложена медная посеребрянная рамка, в которую в свою очередь вложена деревянная доска с серебрянной сверху накладкой (имеется проба), изображающей оттиск руки, посреди которой застекленное отверстие овальной формы и под стеклом видна потемневшая масса воска. Серебрянная накладка весом приблизительно около 18 золотников серебра.
    5) Ножки ящика в количестве 4-х штук, на коих стоит ковчежец, серебрянные (без пробы), передние погнуты. Вес ножек незначительный.
    6) При осмотре дощечки оказалось, что в последней имеется 2 отверстия, служившие для прикрепления таковой к какому-либо предмету или стене. Заметны следы частого забивания дощечки около отверстий для гвоздей.
    За время обследования, представителем общины т. Бойко было заявлено о нахождении в ризнице за ящиками чаши-потир, каковая при осмотре оказалась: малого размера серебрянно-позолоченная (имеется проба) с изображениями Спасителя, Иоанна Предтечи, Богородицы и креста. Чаша весом приблизительно в 40-50 золотников. О чем постановили составить настоящий акт. Эмалированную дощечку изъять и приложить к акту.
    №8290
    от 19 декабря 1923 года
    (1 экземпляр акта 6 ГПУ, 1 экземпляр акта в общине Елецкого монастыря).
    ГАЧО. - Ф. Р - 67. - Оп. 1. - Д. 38. - Л. 119.

№ 10

Доповідна записка

    В справі охорони Спасо-Преображенського собору, Єлецької Успенської і Троїцької церкви у Чернігові, як історико-культурних пам'яток всеукраїнського значення.
    Народний Комісаріат Внутрішніх Справ № 34039 з 22/11-27 р. повідомив НКО, що через виключне значення Єлецької Успенської і Троїцької церкви, не передані у користання релігійних громад. Між тим, ті будинки, що залишилися таким чином без усякого безпосереднього догляду, вимагають заходів щодо охорони і ремонту їх. Наркомвнусправ пропонує Наркомосвіті взяти ці пам'ятки у своє відання. З цим не можна не погодитись.
    Єлецька Успенська Церква, яку досліджувала спеціальна експедиція Укрнауки під керівництвом проф. Моргилевського у 1924 - 1926 роках, є найвидатніша з пам'ятників великокнязівських домонгольських часів, так званого романського циклу (XII сторіччя). Дослідження виявляють велику подібність цього пам'ятника до аналогічних будівель Середньої Франції тих же часів, з якою стосунки України відомі ще з часів Ярослава (XI сторіччя) і звідкіля цей культурний вплив особливо повинен був зміцнитися в добу хрестових походів (XI - XIII сторіччя). На стінах і у нішах вікон відкрито фрескові розписи надзвичайної краси, які нагадують стінні розписи південної Італії й Сицілії. Оскільки романські впливи на староукраїнську культуру ще майже цілком не дослідженні, такі відкриття розгортають зовсім нову сторінку в цій науковій галузі.
    Чернігівські князі Ольговичі використали Успенську церкву, як усипальницю: в мурах у 1924 році було відкрито чотирі аркосолія великокнязівських часів. Татарське опустошення середини XIII сторіччя торкнулось і Єлецької церкви, проте зруйновані були тільки покриття будівлі. Мабудь з середини XV сторіччя вона відновлюється. Коли у 1611 року польський рицар Горностай взяв Чернігів, знову Єлецький монастир згорів.
    В 1628 році у монастирі керує уніатський діяч Кирило Ставровецький аж до 1637 року. Потім до Хмельниччини (1648 - 1659 роки) тут живуть домініканці. За цих часів відновлюється західно-північна частина церкви, яка відгороджується від решти її, там споруджується замість старої великокнязівських часів хрещальні алтар католицького типу. Мабудь панство охоче відвідувало що капличку, бо на її стінах збереглося надзвичайно багато "графітів" (вищерблених написів): тут розписався литовський гетьман Радзівіл, що вів уперту боротьбу з Богданом Хмельницьким, гетьман Тетеря, Суліма, з польських панів - Осевич та інші. Після Хмельниччини починається нова доба розвитку Єлецького монастиря: жвавий, освічений Іоанікій Голятовський реставрував Успенську церкву, побудував господарчі будинки, придбав для монастиря від гетьманів Многогрішного-Самойловича багато земель та маєтків. Дарували монастирю Мазепа та Скоропадський, полковники - Дунін-Борковський, Леонтій Полуботько та інші (два останні навіть там поховані). Отже Єлецька Успенська церква є українська історико-культурна пам'ятка унікального значення.
    Троїцька церква - велика церква бувшого Троїцького монастиря, що на Болдиних горах, була збудована між 1679 - 1695 рр. по ініціативі видатного діяча тих часів Лазара Барановича і за допомогою гетьмана Мазепи західно-європейським архітектором Томою Зернікау. В середині цієї надзвичайно художньої пам'ятки є: іконостас XVIII ст. різного дерева високої мистецької вартості; велика ікона з срібною шатою 1685 р., що була зроблена коштом гетьмана Мазепи, з його гербом (річ унікальна) та інш. Пам'ятка у доброму стані і безумовно потребує взяття під спеціальний догляд й забезпечення від руйнації.
    Разом з цим треба поставити питання і про охорону Чернігівського Спасо-Преображенського собору. Ця історична архітектурна пам'ятка розпочата будуванням між 1024 - 1031 роками князем Мстиславом Тмутараканським, який переміг Ярослава Мудрого і захопив Чернігів. Таким чином, це найстаріша кам'яна пам'ятка Східної Європи, бо Київська Софія закладена пізніше (1045 р.). Спасо-Преображенський собор був остаточно закінчений біля 1054 р. Святославом Ярославичем. Дослідження цієї пам'ятки експедицією Укр. Академії Наук під керівництвом проф. І.В.Моргилевського і проф. М.О.Макаренка у 1923 р. довело, що ця пам'ятка романо-візантійського циклу з аналогіями в Малій Азії та Сірії. На підпружній арці північного нефу було відкрито фреску - поясне зображення св. Теклі (єдине, що залишилося від фрескового розпису всього храму) - це надзвичайний, єдиний на СРСР зразок фрески візантійського письма XII ст. (за свідченням проф. Айналова і проф. Сичова). В цілому собор вражає високим рівнем майстерності будівельної техніки й архітектурного ансамблю. Під час татарської руїни (в середині XII ст.) собор був спустошений пожежею. Відновлено його було в XVI ст. за часів московського володіння Черніговом. Трохи його пошкоджено поляками у 1611 р. і тільки після 1675 р. коштами і ретельністю козацького полковника Дунін-Борковського його остаточно було реставровано і прибудовано західно-південну вежу. Наслідки пожежі 1750 р. були ліквідовані у 1770 р. і 1792 - 1798 рр.
    Безумовно всі ці три пам'ятки являються чудовими зразками староукраїнської будівельної техніки, джерелом до вивчення історії української матеріальної культури. Вони стоять за своїм значенням на одному рівні з такими пам'ятками, як Реймський собор, Notre Dame de Paris, Миланський собор, Собор в Ахені та інш. УСРР має не гірші зразки матеріальної культури, ніж Західна Європа. Охорона її - справа національного значення. Оскільки охорона їх в порядку здачі релігійним общинам недостатня, треба негайно передати їх, як історично-культурні пам'ятки всеукраїнського значення в відання НКО (по Укрнауці).
    В Чернігові, крім того, є ще 2 видатних пам'ятки великокнязівської доби: Іллінська церква (60 рр. XI ст.) і П'ятницька церква (XII ст.). Але оскільки охорона їх недоторканості релігійними общинами поки що не викликає сумнівів, передавати їх у безпосереднє відання НКО не потрібно: охорона їх буде провадитись в загальному порядку за постановою ВУЦВК і РНК УСРР з 16.06.1926 р. "Про пам'ятки культури і природи" (3. 1926 р. № 33-34 арт. 256.).
    В. Аубровський
    ГАЧО. - Ф. Р - 65. - Оп. 1. - Д. 620. - Л. 141 - 142 (об).

№ 11

Акт

    Комісії для обслідування садиби кол. Єлецького монастиря 7-го січня 1928 року в складі відповідального Секретаря Міськради т. Москвичова, Зав. Міськгоспом т. Устинова, Директора Держмузею М.Г. Ванштейна.
    1) Успенська церква Єлецького монастиря XII століття не знаходиться в будь-чийому віданні, зовнішній стан її дуже важкий. В багатьох місцях оббитий тинк, зруйнований підмурок; дах, що за ввесь час революції не ремонтувався, протікає в багатьох місцях. В середині - частина віконних рам зіпсована, частини їх не вистачає, в горі в банях і в самій церкві нема багатьох шибок, рами не щільно прилягають до луток, через що сніг попадає в приміщення. На долівці, на хорах, на стінах, насипано багато снігу, а цінні фрески XII століття, що є в хрещальні й в церкві покриті товщею наморозу коло 2 сантиметрів.
    2) Приміщення, де була консисторія (XVI століття) на половину зайнята бондарною майстернею (3 грудня 1927 року), друга половина напівзруйнована: нема долівок, рам, дверей, на горищі вирізано частину стропил. Крім того будинок зовні дуже забруднений, дах зіпсований, і на даху поросли рослини. В частині будинку ретирад, яким вільне користуються всі, хто бажає.
    3) В будинку, де була гостиниця, мешкають особи, що платять гроші єпархіальному правлінню*. Стан цього будинку жахливий: в кімнатах мешканців велика вогкість; печі не функціонують, замість їх поставлені залізні, або плити. В багатьох кімнатах зірвані долівки, а мешканці зробили з цих кімнат ретиради й помийні ями (між іншого, в присутності комісії один мешканець виливав бруд в одну з кімнат).
    4) Поруч з гостиницею є два приміщення: а) напівзруйноване, що вимагає великого ремонту, б) приміщення, спеціально пристосовано для архіву кол. Консисторії, це приміщення в доброму стані - їм відає Архів.
    5) Поруч з цим приміщенням є будинок, що його використовує засолочний пункт, який платить гроші єпархіальному правлінню. Цей будинок теж вимагає ремонту.
    Будинок, де колись мешкав єпископ, є в одному зв'язку з літньою церквою. Величезні кімнати будинку з паркетними долівками, де могла, б міститься установа, вільна від будь-яких мешканців. Кімнати ці не ремонтуються, а в одну з них сиплють сміття і вливається бруд, що Комісія й встановила. Будинок цей не ремонтується й руйнується. Інші будинки, де були келії, перебувають в кращому стані, але зовні дуже оббитий тинк, вони брудні й вимагають ремонту. Мешканці платять Єпархіальному Правлінню. Будинок Єпархіального Правління також вимагає великого ремонту, що-ж до приміщення, де мешкає архієрей, воно одремонтовано й стан його більш задовольняючий. Дзвониця монастиря XVII століття не ремонтується. Дах її зірваний.
    Огорожа XVII століття досить міцна, але в деяких місцях тріснула й вимагає ремонту. Дах її зірваний.
    Одже комісія відзначає:
    1) Що причини важкого стану садиби полягають найголовніше в тому, що Єпархіальне Управління, одержуючи прибутки з статтів садиби з 1924 року, не вживало заходів для будування, або ремонтування будівль. Комісія вважає, що для відбудування садиби не можна, ні в якому разі залишити її надалі у віданні Єпархіального Управління.
    2) Вважати за потрібне спішно надіслати санітарну Комісію для обсліду санітарного стану садиби, про який скласти відповідного акта.
    3) Доручити Комгоспу протягом тиждня виявити прибутки й витрати Єпархіального Управління за часи користування садибою.
    4) Вважати за доцільне передати Держмузею всю садибу на підставі декрету ВУЦВК'у з 19 квітня 1922 року та додаткових умов Комгоспу.
    Відповідальний Секретар Міськради - Москвичов.
    Завідуючий Міськкомунгоспом - Устинов.
    Директор Держмузею - Ванштейн.
    * Речь идет об обновленческом епархиальном управлении.
    ГАЧО. - Ф. Р - 65. - Оп. 1. - А- 804. - А. 28 - 28 (об).

№ 12

Акт

    1928 року січня 12 дня. Міський санлікар Г.Іващенко в присутності Райоглядача Міської міліції Голубцова. - проводив огляд житлових будинків Єлецького монастиря, згідно відношення Чернігівської Міської Ради за ч. 49 при чому знайшов:
    1) будинок колишньої гостиниці - знаходиться дуже в кепському санітарному стані: кімнати, що виходять вікнами на Пролетарську вулицю, займаються громадянами й потребують ремонту, побілки стін та стелі, бо вони закурені. Далі кімнати цього будинку, що виходять на цвинтар дуже забруднені й з них пороблені відхідники, вікна й двері повиламані й через вікна викидають сміття, помиї й всяку нечисть;
    2) у будинку при теплій церкві - житлові помешкання теж деякі забрудненні;
    3) помешкання колишньої консисторії почало руйнуватися й в ньому знаходиться майстерня бондарня - Сілспілки;
    4) помешкання колишньої келії чернеців - закурені, дуже вогкі і потребують ремонту - побілки та сушки;
    5) навкруги однієї келії біля літньої церкви дуже забруднено коров'ячим навозом, що й не прибирається громадянином Берневським ніколи - від його корови. На все це й зроблено цього акту. Берневському та громадянкам "гостиниці" зроблена догана й наказ поприбирати навоз та сміття протягом двох днів.
    Санлікар Г.Іващенко
    Райоглядач міліції Толубов.
    ГАЧО. - Ф. Р - 65. - Оп. 1. - Д. 804. - Л. 29.

№ 13

Постанова Ради Народних Комісарів уСРР

    "Про оголошення будинків Спасо-Преображенського собору, Єлецької Успенської і Троїцької церков у Чернігові історико-культурними пам'ятками всеукраїнського значення".
    З огляду на велике історико-культурне значення Спасо-Преображенського собору, Єлецької Успенської і Троїцької церков в Чернігові, Рада Народних комісарів УСРР постановила:
    1. Визнати Спасо-Преображенський собор, Єлецьку Успенську й Троїцьку церкви у Чернігові історико-культурними пам'ятками всеукраїнського значення, передати їх у відання Народнього Комісаріяту Освіти.
    2. Передати Народному Комісаріяту Освіти належить, як самі будинки Спасо-Преображенського собору, Єлецької Успенської і Троїцької церков, так і все майно їх, що має історико-культурне чи художнє значення.
    3. Для передачі цих пам'яток з майном їх, що має історико-культурне і художнє значення, утворюється комісія в складі представників - Народнього Комісаріяту Освіти, Народнього Комісаріяту Внутрішніх Справ і Чернігівського Окрвиконкому.
    4. Запропонувати Народньому Комісаріяту Освіти в погодженні з Народним Комісаріятом Внутрішніх Справ і Народним Комісаріятом Фінансів видати інструкцію про порядок догляду за цими пам'ятками й охорону їх.
    5. Запропонувати Народньому Комісаріяту Освіти, починаючи з 1927-28 бюджетового року, передбачати в свойому кошторисі асигнування на охорону зазначених в п. 1 пам'яток.
    Голова Ради Народних Комісарів УСРР Керуючий Справами РНК УСРР
    ГАЧО. - Ф. Р - 65. - Оп. 1. - А- 620. - А 140.

№ 14

Витяг з протоколу № 58

    Засідання секретаріату Чернігівського Окрвиконкому
    9 червня 1927 року
    Постановили:
    §32. З огляду на велике історико-культурне значення Спасо-Преображенського собору, Єлецької Успенської та Троїцької церков у м. Чернігові, визнати їх за пам'ятки всеукраїнського значення. Крім того визнати за історико-культурні пам'ятки всеукраїнського значення Катерининську церкву в м. Чернігові, всю садибу кол. Троїцького монастиря, дзвіницю та мури кол. Єлецького монастиря, що є надзвичайно цінні пам'ятки.
    Просити Раднарком оголосити всі зазначені будівлі пам'ятками всеукраїнського значення з передачею на утримання держбюджету.
    21 червня 1927 року.
    № 14064.
    До наркомосвіти на №17810/оп.19 з 28/111 1927 року Чернігівський окрвиконком повідомляє, що він з проектом постанови РНК "Про оголошення будинків Спасо-Преображенського собору, Єлецької Успенської і Троїцької церков в Чернігові - історико-культурними пам'ятками всеукраїнського значення" цілком згоджується, а також дзвіницю та мури кол. Єлецького монастиря.
    ГАЧО. - Ф. Р - 65. - Оп. 1. - Д. 620.

Версия для печати