Авторитет європейського масштабу - Ілля Васильович Буяльський
Меморандум І.В. Буяльського
Хотілося б торкнутися деяких поглядів І.В. Буяльського у Меморандумі.
1. Про інфекційні хвороби. Зрозуміло, що за життя І.В.Буяльського збудники інфекційних хвороб були невідомі, а тому їх лікувати чи запобігати було дуже складним завданням і все, що рекомендувалось, носило емпіричний характер. Велись численні пошуки кращих методів діагностики і лікування. І не секрет, що лікарі часто рекомендували методи народної медицини. Зокрема, для лікування сказу пропонувалися численні народні ліки, які застосовували в Сибіру, в Україні, Арзамасі, в Орловській, Саратовській губерніях та інших регіонах Росії. Пропонувалось при гарячці застосовувати часниковий і цибулинний сік з водою, чорний і білий корінь, міцний чай з трави левиний хвіст тощо.
Як підкреслює Е.Маргарин, з інфекційних хвороб Буяльський виділяє багато місця холері, яка за життя його в Петербурзі двічі косила і забрала у вічність улюблену доньку - Марію.
І.В. Буяльський притримувався думки щодо можливості контактного механізму передачі інфекцій. Він широко застосовував у своїй практиці знезаражуючі засоби, особливо застосування з цією метою хлорної води.
Із хвороб, які згадуються в "пам'ятці", автор її називає скарлатину, віспу, злоякісну жабу, нервові й тифозні гарячки, для запобігання яких рекомендує також хлорне вапно, розчином якого потрібно бризкати двічі на добу повітря. Цей захід він рекомендував з метою запобігання можливої передачі інфекцій шляхом повітря і оточуючими хворого предметами.
2. Асептика (від а... і грецьк. septicos - гнилісний) в сучасному розумінні є сукупністю профілактичних засобів і прийомів, спрямованих на запобігання зараження ран через предмети, які до них доторкуються. Задовго до Лістера Буяльський пропонував для миття рук хірурга використовувати хлорну воду як найкращий запобігливий засіб.
Вельми широке застосування розчинів хлорного вапна як антисептичного засобу рекомендував при лікування гнійних ран після обмороження, "лишаїв на голові", при чумі і "гнилісному проносі" та ін.
Таким чином, І.В.Буяльський не тільки припускав можливість передачі патогенних (хвороботворних) чинників а й у своїй практиці використовував знешкоджуючі засоби, зокрема розчин хлорного вапна.
3. Як писав біограф Е.М.Маргорин. з творчою спадщини до нашого часу дійшли три зошити "Анатоміко-патологічних рисунків" І.В.Буяльського. Можна сказати, що любов до малювання і креслення з дитинства видатний анатом і хірург проніс через своє життя. І це яскраво підтверджується в названих зошитах, де олівцем, тушшю і аквареллю створені винятково тонкі картини, в яких їх автор показав не тільки технічну майстерністьале й художній смак. Автор малюнків підмічає ті деталі, які не вловлює зір дослідника-не художника а вони так необхідні. І рисунок в такому випадку стає не тільки копією, документом натури, але й найважливішим шляхом її пізнання.
Перший зошит присвячений вадам розвитку, другий - хірургічним знахідкам (сечові камені, пухлини, свинцеві кулі в кістках тощо) і в третьому - клінічні і патологічні знахідки. Крім малюнків наводиться детальний опис знахідок. Приведені матеріали в видрукуваних зошитах є об'єктом дослідження патологічної анатомії і той факт, що І.В.Буяльський в 1836-1840 рр. першим розпочав читати курс патологічної анатомії в Петербурзькій медико-хірургічній академії а також видрукувані роботи про патолого-анатомічні зміни і внесок у бальзамування трупів дають повну підставу вважати його одним із основоположників патологічної анатомії в Росії.
Серед патолого-анатомічних препаратів, які виготував видатний хірург і анатом, особливе місце займають тератологічні препарати, пухлини тощо.
4. У своїй багатогранній і плодотворній діяльності хірурга і анатома І.В.Буяльський приділяв значну увагу судово-медичним дослідженням трупів. Г.Г.Автандилов підкреслює, що важко віднайти в літературі того часу таку вичерпну і старанно викладену методику судово-медичного дослідження, як це зробив Буяльський у своїй праці "Руководство врачам к правильному осмотру мертвіх человеческих тел для узнания причин смерти, особливо при судебніх исследованиях" (1824).
5. І.В.Буяльський запропонував примочки для очей (краплі), які називалися його іменем. Очні краплі Буяльського складаються з черемхової води, сірчанокислого цинку та опію.
Список новаторських пропозицій і методів, які запропонував І.В.Буяльський можна було й продовжити. Все запроваджене ним свідчить, що автор усіляких нововведень був вельми талановитим ученим, віртуозним хірургом-оператором, неповторною особистістю, життя і творчість якої до останку віддав служінню своїй Вітчизні. Поле його діяльності - медицина з багатовекторними її галузями.