Сторінки музичної освіти Чернігівщини

Театральна та музично-просвітницька діяльність громадських об'єднань Чернігівщини у другій половині XIX на початку XX століття

    Оперний сезон музично-драматичного товариства в осінньо-зимовий період 1896-97 рр. було продовжено за участю оперного товариства під керівництвом співака Н.М. Шампаньєра.
   Ансамбль солістів складали відомі оперні співаки: артисти імператорських театрів В.В. Дамеллі (меццо-сопрано), М.М. Марра (колортурне сопрано), С. Дністровська (драматичне сопрано), Г. Зайцева та А. Ларош (меццо-сопрано) Е. Естер (контральто), тенори: Я. Арно, П. Мілентіні; баритони: Н.М. Шампаньєр та І.Я. Долінов; баси: П. Роздольський, М. Рябінов, А.Б. Шульман.
   Репертуар оперного сезону складали твори Д. Верді "Аїда", "Риголетто", "Травіата", "Трубадур", Ж. Бізе "Кармен", П. Чайковського "Євгеній Онєгін"А. Рубінштейна "Демон"О. Доргомижського "Русалка" Ж. Гуно "Фауст" П. Масканы "Сільське лицарство" Р. Леонковалло "Паяци" С. Монюшко "Галька"М. Глінки "Жизнь за царя".
   У порівнянні з попереднім оперним сезоном у репертуарі з'явилися нові оперні спектаклі зокрема "Сільське лицарство" П. Масканы та "Галька" С. Монюшко, які також вперше виконувалися на Чернігівській сцені.
   Постановку окремих оперних спектаклів диригент Горелов здійснював, спираючись лише на власні сили Чернігівського музично-драматичного товариства. Так, в зимовому театральному сезоні 1897 року товариство підготувало оперу А. Рубінштейна "Демон". Виконання головних партій опери було розподілено наступним чином: Демона -Л.А. Сімкін, Тамари - В.І. Маренич-Белінська, Ангел -II. Турін, Князь Гудал - К.П. Яснопольський, Князь Сінодал - А.П. Лазаревський, слуга Сінодала - А.П. Мина, гінець - А.Ф. Кибальчич.
   Оперна діяльність товариства сприяла природному збагаченню концертного репертуару солістів-вокалістів. В окремих концертних програмах товариства широко використовувалися уривки з оперних спектаклів, оперні хори та увертюри.
   Свій останній оперний сезон диригент О.Л. Горелов організував за сприяння "товарищества русской оперы под управлением А.А. Серебрякова". Цього разу солістами виступили Е.Е. Леоніцька (драм, сопрано, С. Петербурзька опера), Р.О. Шпігель (лірико-колоратурне сопрано, італійська опера), М.І. Черницька (меццо-сопрано, Казанська опера), А.А. Серебряков (драматичний тенор), В.А. Салько (баритон, Московська опера), А.П. Петров (бас, Казанська опера) та ін.
   Протягом двох місяців звучали опери російських та західно-європейських композиторів. Репертуарний список нараховував 15 оперних творів: О. Верстовського "Аскольдова могила", М. Глінки "Руслан і Людмила", "Життя за царя", О. Даргомижського "Русалка", А. Рубінштейна "Демон", П. Чайковського "Євгеній Онєгін" та "Пикова дама", М. Римського-Корсакова "Майська ніч", Дж. Верді "Травіата", "Отелло", "Ріголетто", М. Гуно "Фауст", Ж. Бізе "Кармен", К. Сен-Санс "Самсон і Даліла", Д. Обера "Фра-Дьяволо", А. Галеві "Жидовка", Р. Леонковалло "Паяци".
   Характеризуючи роботу Чернігівського музично-драматичного товариства, необхідно вказати на те, що в своїй оперній діяльності воно не обмежувалося лише показом спектаклів у м. Чернігові. Товариство прагнуло поширити свій вплив і на інші міста губернії.
   Так, у лютому 1896 р. ніжинці вперше почули оперу - до них приїхала на триденні гастролі Чернігівська оперна трупа. Було показано сцени із опер "Фауст", "Життя за царя", "Демон", "Євгеній Онєгін" та ін.
   На жаль, з від'їздом досвідченого диригента О.Л. Горелова (в 1899 р.) до Астрахані, де він організував відділення РМТ та відкрив там перше музичне училище, оперна діяльність Чернігівського музично-драматичного товариства припинилась.
   Усього ж за період з 1895 по 1898 рр. Чернігівським музично-драматичним товариством разом з гастролюючими оперними товариствами було показано 72 оперних спектаклів (у 1895 - 30, 1896 - 25, 1897 - 2, 1898 - 15). Чернігівське музично-драматичне товариство своєю театрально-музичною та літературно-концертною діяльністю сприяло поширенню і насиченню культурно-мистецького життя в регіоні, а також сприяло діяльності іншим подібним товариствам на Чернігівщині.
   Так, в 1887 р. в м. Ніжині було організоване музично-драматичне товариство, яке нараховувало близько 100 чоловік. " При ньому діяв хор, симфонічний оркестр, дві драматичні секції: українська та російська. Товариство мало тісні творчі контакти з відомими діячами української культури М.К. Заньковецькою М.К. Садовським, Л.Я. Маньком, М.Л. Кропивницьким, Д.В. Ахшарумовим, А.О. Кошицем. Є підстави вважати, що і інші товариства проводили активну роботу.
   Приміром, з метою покращення культурно-масової роботи Новгород-Сіверська дума передала в оренду музично-драматичному товариству міський парк. Кролевецьке музично-драматичне товариство нараховувало більше 100 постійних членів. Товариство проводило концерти, ставило спектаклі, організовувало сімейно-танцювальні вечори. Товариство асигнувало кошти на придбання нот, музичних інструментів, п'єс, декорацій до драматичних спектаклів за оренду приміщень і т. ін.
   Роботою Кролевецького музично-драматичного товариства керувало правління у складі: А.П. Сендровського (голова правління), О.М. Шрамченка, М.А. Чижевської, М.С. Байдаковського, О.М. Долинського та Ю.І. Стратоновича.
   Просвітницька робота музично-драматичних товариств залишила помітний слід в історії мистецької культури Чернігівщини.

Версия для печати