Сторінки музичної освіти Чернігівщини
Театральна та музично-просвітницька діяльність громадських об'єднань Чернігівщини у другій половині XIX на початку XX століття
Як, відомо, у 1863 р. Л.І. Глібова було звинувачено в тому, що він поширював антиурядові настрої. Наслідком такого звинувачення стало звільнення Л.І. Глібова з посади молодшого учителя Чернігівської гімназії та наступна висилка до м. Ніжина. Постійне адміністративне переслідування з боку урядових чиновників Глібова та інших активних членів культурно-мистецького об'єднання "Товариства, кохаючих рідну мову" спричинили поступовий занепад та припинення його діяльності в 1866 р.
Наступний етап подальшого розвитку музичної та театральної культури Чернігівщини пов'язаний з діяльністю Чернігівського музично-драматичного товариства яке налічувало близько 200 членів. Оформлення діяльності товариства відбувалося у 1888 р., після затвердження відповідного статуту. З нашої точки зору, вищенаведену дату не можна вважати часом початку роботи товариства через дві обставини.
По-перше, після повернення Л.І. Глібова до Чернігова у 1871 р. стараннями місцевого лікаря І. Лагоди відновлюються театрально-музичні виступи місцевих аматорів. Приміром, однією з перших було поставлено п'єсу М. Тополі "Чари". (До речі, в матеріалі музикознавців М. Загайкевич, О. Литвинової "Музичний театр" мова йде про те, що п'єса К. Тополі "Чари" тісно пов'язана з українським музичним фольклором.
Видрукувана в 1837 р. в Москві "П'єса не стала широко популярною, крім згадки про постановку в Таганрозі в 1845 р. Інших відомостей про її театральне життя немає" (підкреслено нами). Тому, свідчення щодо постановки цього сценічного твору силами чернігівських аматорів у 1871 р. підтверджує подальше життя п'єси).
По-другегазета "Черниговские губернские ведомости" за 1903 рік наводить лист одного з найдавніших членів товариства відомого чернігівського театрального та музичного критика Н.П. Яснопольського, в якому, зокрема, говориться: "Как бывший действительный член названого кружка, с момента его открытия в 1884 году, (підкреслено нами) я не могу не приветствовать сердечно нового его возрождения, зная какие симпатичные цели положены в основание его деятельности".
Таким чином, 1888 рік можна вважати лише датою остаточного затвердження та статутного оформлення товариства.
Виходячи із своїх статутних завдань товариство ставило перед собою мету "содействовать проявленню и воспитанию артистических способностей и доставлять своим членам и посетителям приятное и лолезное препровождение времени для чего: а) дает возможность актерам-любителям пробовать свои силы на сцене; б) музыкантам-любителям играть в концертах или музыкально-литературных вечерах, устраиваемых кружком". Кероване прогресивними діячами культури та освіти Чернігівщини: Л.І. Глібовим, І. Лагодою, І.Л. Шрагом (був постійним секретарем товариства), І.Г. Рашевським, Н.П. Яснопольським та ін. товариство сприяло сценічній постановці майже всіх репертуарних п'єс вітчизняних драматургів, а також подальшому розгортанню концертної діяльності в регіоні.
У цьому товаристві практично об'єдналися всі кращі аматорські сили Чернігова.
Театральні вистави відбувалися як російською так і українською мовами. Зрозуміло, після валуївського циркуляра 1863 р. та царського указу 1876 р. про заборону української мови, рідному слову було дуже важко пробитися на сцену, але зокрема, стараннями дійсних членів товариства Тищинського, Хижнякова, Жигачьова та Рашевського у 1887 р. було здійснено постановку "Назара Стодолі" Т.Г. Шевченка. пізніше також ставилися п'єси ГрінченкаВ. Самійленка, О. Володського," та ін.