Сторінки музичної освіти Чернігівщини

Перші педагогічні курси церковного співу на Чернігівщині

    Накресливши на дошці нотоносець (п'ять ліній) керівник написав на третій лінійці букву а, а між 3-ю і 4-ю букву у, пояснивши при цьому учням різницю щодо їх розташування. Цю різницю було продемонстровано голосом з повторенням співом вже дітей на молитву "Господи помилуй" з підвищенням інтонації на склад "ми". Саме на цьому прикладі керівник пояснив музичний інтервал секунду. Під час другого заняття керівник повторив спочатку перший урок, а вже потім перейшов до вивчення музичного інтервалу терції по букві і. Після чого букви було замінено нотами круглої системи. При цьому продовжувався спів молитв "Отче наш""Богородице, Дево, радуйся", "Достойно єсть" спочатку в унісон, а потім з розподілом на два голоси з інтервалом між першим і другим голосом в терцію. Третій урок пройшов з використанням музичного інструменту - скрипки.
    Керівник досяг розподілу дітей по голосових партіях, вдосконалював свідомий підхід учнів до спів падання між буквами і нотами шляхом різноманітних комбінацій голосних звуків: а-у-і, у-а-і, і-а-у, і-у-а і т. д.
    Головна мета, яку прагнув досягти Карасьов, під час занять полягала в тому, щоб діти працювали на них цілком свідомо, прислухаючись один до одного, особливо, при виконанні молитов.
    З метою вдосконалення практичних знань слухачів курсів особливу увагу було приділено такій формі занять як робота з загальним хором. Робота з хором здійснювалася в наступних формах. По-перше, після засвоєння певного теоретичного матеріалу з нотної грамоти слухачам курсів пропонувалося провести самостійні заняття з учнями своєї групи.
    При цьому їм надавалась можливість працювати як індивідуально, так і по голосових партіях, перевіряти знання з пройденого матеріалу. Для практичного закріплення теоретичного матеріалу утворювались хорові ансамблі в кількості 2,8 і 12 голосів як однорідні так і мішані за своїм складом.
    Практикант повинен був розподілити хорові партії по голосах, пояснити співакам характер та особливості хорового співу, задати тональність по камертону і продемонструвати знання пропонованого керівником курсів уривка з церковно-богослужебних піснеспівів. Така форма роботи зі слухачами сприяла як підвищенню зацікавленості в самому процесі занять так і розкриттю індивідуальних творчих здібностей слухача до співацько-хорової справи.
    По-друге, О.М. Карасьов паралельно з вивченням розділу програми "Підготування до організації хору" запропонував практичне оволодіння різного роду духовно-музичними творами у перекладі Львова, Архангельського, Соловйова та ін. З цією метою ним було організовано хор з курсантів (т.зв. "частный хор") у кількості 60 чоловік. Окрім ознайомлення слухачів з кращими зразками духовно-музичних творів, перекладеннями древніх розспівів, з'явилася додаткова можливість практикуватися у читанні музичних творів з листа, привертати увагу до більш важких місць у піснеспівах і шукати шляхи їх подолання в майбутній роботі з хором.
    Кожен вивчений піснеспів супроводжувався бесідою керівника зі слухачами щодо характеру, розміру, форми та тональності твору.
    Ці бесіди розвивали у слухачів вміння аналізувати твір, правильно визначити його труднощі.
    Перш ніж співати, війти в образний світ твору, навчитися задавати тон кожній хоровій партій і слідкувати за її розвитком у поєднанні з іншими партіями хору. Хоровий колектив під керівництвом Карасьова брав участь у виконанні двох літургій, двох всенощних бденій і трьох молебних співах.
    Виступи хору були схвально сприйняті музичною громадскістю Чернігова. У цьому контексті на особливу увагу заслуговує позитивна оцінка курсів, висловлена "известным нашим старожилом - знатоком камерной музыки и церковного пения Ив.Ив. Гаврушкевичем", який здійснював глибокий вплив на культурно-мистецьке життя Чернігова. Слухачам курсів було прочитано не лише музично-теоретичні предмети. Зокрема, єпархіальним спостерігачем протоієреєм Ф.Васютинським було проведено бесіди на тему: "Об основних правилах христианского воспитания для неба себя и детей наших", а також "О религиозно-нравственном воспитании детей вообще и в частности - как лучше вести это воспитание".
    Таким чином, у результаті проведених курсів слухачі не лише збагатилися практичним досвідом хорового співу, але й ближче познайомилися з системою О.М. Карасьова, яка базувалася на науковому підході до співу, як до процесу оволодіння матеріалом від відомого до невідомого, від простого до більш складного, а також необхідності давати під час заняття не більше одного складного матеріалу, його унаочненні та поступовості. О.М. Карасьов усією своєю діяльністю на ниві хорової культури обґрунтовував необхідність введення співу до шкільної програми як обов'язкового предмету навчання.

Версия для печати