Старый Чернигов - сборник статей

ІСТОРІЯ ОДНОГО БУДИНКУ Будинок Єпархіального братства, нині філармонія, 19 ст.
     5 вересня 1911 року Чернігів урочисто зустрічав останнього імператора всія Русі Миколу II. До цієї події місто готувалося кілька місяців: будували, фарбували, прикрашали. Однією із складових цієї підготовки стало спорудження на розі вулиць Шосейної (пр.Миру) та Миколаївської (Карла Лібкнехта) будинку Єпархіального Братства, яке на честь царя було назване Миколаївським.
     За проектом це мала бути триповерхова мурована споруда складного плану та поширеному на зламі XIX та XX століть так званого неоруського архітектурного стилю. Цікавою особливістю проекту стало те, що у загальний об'єм будинку увійшла каплиця св. Олександра Невського, яка була зведена ще у 1870 році у колишньому дитячому притулку в пам'ять порятунку імператора Олександра II під час замаху на нього у Булонському лісі в Парижі 25 травня 1867 р.
     У 1912 році зведення Миколаївського будинку було повністю завершено, і місто отримало чудове приміщення для лекцій, вистав, концертів та інших масових заходів.
     Так, наприклад, Чернігівське слово" від 07.03.1914 року повідомляло, що "у єпархіальному Миколаївському будинку відбудеться публічна літературна лекція на тему: "Виховне значення особистості графа О. К. Толстого". Лектор-викладач реального училища Н.М. Пародієв. Ціна квитка від 1,5 гри. до 10 копійок".
     Одразу після завершення будівельних робіт (у 1912 році) в будинку братства розмістилося Чернігівське єпархіальне давньосховище - своєрідний історичний музей. Коли розпочалась Перша світова війна Миколаївський будинок тимчасово передали для розміщення шпиталю, а колекцію музею склали у ящики де вони пролежали до 1921 року.
     Після Жовтневої революції, з кінця 1919 року до початку 1920-го року у будинку Миколаївського братства розміщувалися губ-політвідділ та військово-політичні курси для командирів Червоної Армії. Довгий час, аж до 1932 року, тут дія" клуб робітників освіти, а потім до початку Великої Вітчизняної війни ставив свої вистави Чернігівський український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка.
     У серпні 1941 року, під час бомбардувань міста німецькою авіацією, споруда була спалена, в роки окупації не використовувалась. Після визволення Чернігова від німецько-фашистських загарбників будинок колишнього Миколаївського братства відремонтували з надбудовою третього поверху над каплицею і передали його Чернігівській обласній філармонії.

Версия для печати