Сборник исторических статей о Чернигове
"АХ" - привіт із 1600 року
Вже традиційними стали науково-практичні конференції, які кожного року проводить національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів Стародавній". Потім матеріали цих конференцій у вигляді збірників статей та повідомлень видаються окремою книжкою. Одна з таких збірок нещодавно побачила світ у видавництві "Чернігівські обереги". Як правило, ці статті науково-академічного характеру розраховані передусім на фахівців, істориків, краєзнавців, але у більш популярному викладі можна сподіватись зацікавити і наших читачів.
Сьогодні в Чернігові важко знайти будинок, який не постраждав би від "художеств" любителів настінних розписів (так званого графіті) - дуже вже оригінального жанру образотворчого паразитування на мистецтві, який, чи то користуючись свободою слова, чи то нашою безгосподарністю, із туалетів стрімко вийшов на вулиці міста, особливо активізуючись напередодні чергових виборів. Але, звичайно, не ми це придумали. Це тільки, так би мовити, Ренесанс явища, давнього як світ. Мабуть, щойно тільки людство почало відчувати потяг до самовираження, воно поділилося на тих, хто будує і творить, і на тих, хто руйнує і спотворює. Тож не випадково і в пам'яті людській залишилися не тільки Фідіі" та Сократи, а й Герострати - це вже, хто з якого боку умудряється увійти в історію. Але іноді трапляється і так, що й сама історія виносить "похвальне слово тупоті".
405 років тому у притворі Успенського собору Єлецького монастиря стояв такий собі отрок Ванька і, сопучи, вишкрябував цвяшком на стінці літери "аз" і "хер". І, чинячи таке неподобство на аспіді уже на той час старовинної обителі - мабуть, гаспід Ванька і гріха не боявся, і піч вогняна його не лякала. Бо саме на цій відомій фресці "Три отроки в печі вогненній", написаній на біблійський сюжет, взятий з книги пророка Даниї-ла - і видряпав отрок своє послання нам, у XXI століття: "Были туте Ванька... А рисуец року 1600 (оце і є якраз позначення року старослов'янськими літерами "аз" і "хер"* - 1600) ібо отпущен... целовав хрест... Амінь...". Ось так і "видряпався" Ванька в історію. Крім Ваньки (а може і Васьки, бо графіті не дуже розбірливе) свої автографи на фресці залишили також якийсь Федор чи Федос та Яків, який, грішачи псуванням церковного "благолепія", - тут же і кається: "Помоги, Господи, Якову". Всього ж на тлі фрески "Три отроки в печі вогненній" виявлено 8 написів і 4 малюнки: зображення чотирикутного та шестикінечного хрестів і монахів у чорних клобуках.
Хто ж були тогочасні осквернителі святої обителі, Ванька з колегами - про це можна тільки здогадуватися. Це могли бути як прихожани церкви, відвідувачі собору, так і самі монахи Єлецького монастиря, адже для свого часу вони добре володіли грамотою, знали Біблію і сюжети фресок Успенськото собору, а деякі слова написані навіть латиною... А може, це були будівельники, бо значна частина написів розташована на висоті більше як 3-х метрів від підлоги - тобто зробити їх можна було хіба що вилізши на драбину, або з риштувань, які встановлювалися під час ремонтів.
До речі, деякі зображення на фресці своєю загадковістю у людей, схильних до сенсацій, можуть викликати справжню інтригу. Скажімо, у зображенні чотирикутного хреста з розкиданими навколо нього літерами деякі дослідники схильні вбачати навіть якусь шифрограму... Може, це. і справді якийсь привіт-послання нащадкам із далекого 1600 року? Словом, завдав "Ванька" клопоту сучасним історикам і краєзнавцям...
Слід сказати, що майже на всіх пам'ятках архітектури Древньої Русі, що збереглися до наших днів, є графіті. В Чернігові подряпини на стінах храмів у вигляді написів і малюнків виявлені в Спаському, Борисо-Глібському соборах, Іллінській та П'ятницькій церквах, в Антонієвих печерах. Але найбільше їх чомусь саме в Успенському соборі, хоча назвати точне число графіті поки що неможливо, бо досконале вивчення цих написів практично ще не розпочиналося. До речі, вперше графіті на фресках Успенського собору були виявлені у 1924 році, коли український художник М.Бойчук за дорученням Академії наук України проводив дослідження фресок собору. Між іншим, в тогочасних документах згадується і про те, що свої автографи на фресках залишили навіть такі відомі люди, як литовський ясновельможний гетьман Радзивіл грішили цим і козацькі гетьмани Тетеря та Сулима - але до нашого часу вони не збереглися. Можливо, знищені разом з фресками... І взагалі, незважаючи на те, що про існування графіті в Успенському соборі стало відомо майже 80 років тому - ще й досі не виконано їхньої графічної та фото-фіксації. Отже, графіті Успенського собору ще чекають своїх дослідників. До того ж новітні методики досліджень, сучасне обладнання могли б значно розширити їхні можливості. Зрештою, на це сподівався і наш невтомний краєзнавець, на жаль, уже покійний Андрій Антонович Карнабід, якому, власне, і належить першість дослідження фрески "три отроки в печі вогненній".
Словом, як би там не було, але історія, схоже, повністю відпустила гріхи отрока Ваньки - гріховодника і стіномаза з усіма його художествами. Адже сьогодні оті гра-фіті-подряпини вважаються важливою історичною, епіграфічною пам'яткою старовини, одним з головних живих джерел вивчення історії, культури, мови та писемності початку XVII століття.
То, може, ми і своїх Ваньок-стіномазів недооцінюємо, може, і вони таким робом теж намагаються "видряпатися" в історію? Навряд чи... По-перше, малюють вони на "фресках", які аж"* ніяк не претендують на вічність, а по-друге... навіщо відкладати на 400 років, якщо їхнім художествам можна віддати належне і сьогодні?
* А, літера "аз", перша літера руського алфавіту. Цифрове значення - 1.
X, літера "хер". Приголосна, 23 літера руського алфавіту. Цифрове значення - 600.
Павло ПО
Щотижневик "Чернігівські відомості"