Штучне

Цікаво, а цей альбом пройшов би тест Тьюрінга?

Ах, "Wisdom's Wrath" - це, без сумніву, той рідкісний альбом, який змушує задуматися: "А що, власне, я тут слухаю?" Начебто як прогресивний метал з елементами симфонічності, а на ділі… ну, скажімо, музика, яка на три чверті складається з нескінченних соло і таких же нескінченних ударних патернів.

Вокалістка, звичайно, старається і, схоже, їй зовсім не далекі амбіції. Іноді її голос пронизує простір, і в якийсь момент здається, що вона готова розплакатися, а потім... оп! Перетворюється на щось більш металеве, ніби спеціально порушуючи всі норми жанру, щоб не нудьгувати.

Мелодія? Ах так, вона теж є, правда, вона завжди губиться десь за межею безглуздих, але вражаючих за своєю тривалістю переходів. І здається, що це ідеальна музика для того, щоб щось важливе у своєму житті залишити без уваги, бо щоразу, коли ти починаєш намагатися зрозуміти, про що ж насправді альбом, він веде тебе до чергового неймовірно складного музичного повороту.

Проте варто визнати, що для справжніх фанатів симфонічного металу, котрі люблять "відчувати", що їм можуть нав'язати цілу симфонію в одному треку, "Wisdom's Wrath" - справжній подарунок. Ви тільки послухайте, як усі ці концептуальні складності та марні спроби зібрати все воєдино створюють неймовірний коктейль! І ось тут з'являється справжній парадокс: незважаючи на всю свою претензійність та надмірність, альбом викликає стійке почуття «а, таки цікаво». Крім тих моментів, коли раптом зовсім не цікаво. Але це, як і будь-яке велике мистецтво, має бути!

Так що, якщо ви готові до захоплюючої подорожі, яка могла б стати фоном для по-справжньому епічної історії, але в результаті стане лише гарною, але громіздкою музичною ілюзією – ласкаво просимо у світ Zephira.

Zephira - Barbarossa Unleashed

Zephira - Whispers In The Night

Zephira - Winds Of Destiny