ГОЛОВНА МЕТА - ЗРОБИТИ ЯКОМОГА БІЛЬШЕ ЧЛЕНІВ І… ВОРОГІВ

Майбутніми виборчими перегонами у Чернігові переймається не міська влада і депутати, ні політичні партії, а громадські організації.

 На політичному полі міста зараз спостерігається три основних "громадських" гравця і два запасних. Серед основних безперечним лідером є "Громадська думка", основна мета якої заволодіти максимальною кількістю місць в міськраді. У організації "За Чернігів" основна мета інша - посада міського голови для її лідера. Громадське утворення "Народний контроль", виходячи з їх діяльності, цікавить лише одне - гроші. Всі ці організації об'єднує те, що вони постійно присутні у місті, більш-менш періодично розповсюджують власні друковані безкоштовні видання чималим тиражем і проводять деякі акції.

До більш пасивних громадських організацій, активність яких спонтанна, можна віднести такі організації як "Сила громади" та "Новий Чернігів". Перша за останній рік значно зменшила власну активність, зосередившись лише на невеликих лобістських кампаніях. Друга останнім часом знаходиться у пошуку молодих штиків, які могли б її реанімувати.

Взагалі загальною рисою цих організацій є саме відсутність в їх діяльності ознак того, що працюють саме недержавні неприбуткові громадські організації. Головна мета цих організацій не реалізація прав їх членів або захист якихось певних верств населення, а більш конкретна - влада. На фоні інших організацій вони, насамперед, виділяються величезними фінансовими витратами на власні проекти. Причому цікаво, що жодних публічних фінансових звітів цих організацій ніхто досі не бачив, хоча обіг коштів у деяких з них більший, ніж у ряду великих чернігівських підприємств. Єдина їх мета, яку можна зрозуміти і яку не приховують, це - реально впливати на події в місті, бути відомими, і на скільки це можливо популярними.

Організація "Громадська думка" розпочала свою активність рік тому. Спочатку започаткувавши випуск власного видання газети "Еспрессо", яка доволі довго була офіційним друкованим органом цієї організації. Потім мас-медійна активність змістилася на телебачення, серед найбільш затратних були акції по медогляду чернігівців та "Чернігів має таланти". Було ще декілька менш значущих акцій, які зараз згадати важко, тому що організація так і не спромоглася відзвітувати про власну діяльність ні по подіям, ні по коштам, щоб чернігівці "не забули про те, що для них зробили"
Звітувати - це не є обов'язком громадської організації. Але, коли навіть за наближеними підрахунками, витрати цієї організації за рік наближаються до 10 мільйонів гривень, виникає питання: хто ці "меценати", що дають організації гроші? Причому якщо кошти інвестуються, то, мабуть, очікується прибуток. І якщо представники цієї організації не приховують, що головна їх мета - максимальна кількість депутатських місць в міськраді, то повернення коштів можна очікувати лише коли ця мета буде досягнута. І головний шлях повернення коштів - лобіювання інтересів головного "інвестора", якого навіть не приховують, називаючи його "градостроительным" підприємством і відомим в народі як компанія "ВЕНА".
Останнім часом цю організацію переслідують певні невдачі. Найбільш резонансна навколо встановлення пам'ятного знака Симаргла - триметрової бронзової скульптури, яку планували поставити біля в'їзду в місто. Головним опонентом цього проекту виступила церква, а керівництво "Громадської думки" замість того, щоб швидко погасити конфлікт, розпочала неприховану інформаційну війну проти священнослужителів, що значно зменшує кількість прихильників та погіршує імідж організації.

Іншою тактичною помилкою організації є спроба певним чином (віртуально) розбудувати так звану "електоральну піраміду". Майже всі учасники акцій, на які витрачає кошти громадська думка записуються у члени організації з видачею "членського квитка". Вже зараз організація декларує більше 12 тисяч членів, яким пропонують деякі "знижки". Складається враження, що у гонитві за кількістю членів починається замилювання очей, а ті, хто це роблять, мають певний інтерес від розбудови цієї "піраміди". А тому зацікавлені у великих цифрах. Аналіз акцій організації та незаангажовані соціологічні зрізи показують, що реальна чисельність її прихильників на порядок менша. Хоча маючи близько двох тисяч реальних прихильників, ця організація є однією з найчисельніших в місті.
 Мабуть інвестори "Громадської думки" побачать реальну картину за результатами виборів. Як показують останні події кількість їх дещо збільшилась за рахунок того, що декілька вагомих чернігівських бізнесменів почали "класти яйця" і в цій кошик розраховуючи на включення своїх людей до прохідної частини "Громадської думки". 

Ситуація навколо організації "За Чернігів" дещо інша. Ця організація стартувала майже на рік раніше "Громадської думки" і свою діяльність повністю побудувала на амбіціях її голови - банкіра Олексія Савченко.
Образившись на міського голову, він поставив за мету зайняти його місце у міськраді. Спочатку розгорнувши бурхливу діяльність "За Чернігів" провів доволі резонансний "Форум чернігівців", налагодив роботу громадських приймалень, провів загальноміський конкурс малюнку, а завершив свою діяльність фактично проведенням альтернативного загальноміського суботника.
Але ранній старт кампанії та дещо невдалий менеджмент змусили згорнути активну діяльність весною минулого року і реанімувати восени лише видання власної однойменної газети.
Потім була друга пауза пов'язана з президентськими виборами, а зараз вже триває третя пауза у зв'язку із перенесенням дати місцевих виборів. Хоча головна мета - стати відомою та "розкрутити" лідера в Чернігові - вже практично досягнута. Але рейтинги її постійно знижуються.
Представники цієї організації ще раніше "Громадської думки" також робили спроби побудови електоральних пірамід шляхом "роздачі гречки", повторюючи методику нині діючого київського міського голови.

На сьогодні зрозуміло, що організація "За Чернігів" перейшла на мобілізаційний принцип і якщо мета її лідера збережеться і стане відома дата виборів, вона мабуть зможе повноцінно розгорнути свою діяльність за декілька місяців. Були б кошти. А кошти у цієї організації є. І на відміну від "Громадської думки" керівник організації "За Чернігів" доволі відкрито розповідав скільки і на що витрачають вони в своїй виборчої діяльності.
Шанси на значну кількість депутатів у міський раді у організації "За Чернігів" значно менші на сьогодні, ніж у "Громадської думки", а посада міського голови буде більш реальною, якщо буде змінено правила проведення виборів міських голів і запроваджено їх вибори у два тури.

Громадська організація "Народний контроль" завдяки зниженню активності організації Савченка фактично порівнялася з нею в індексі активності. Розпочавши свою діяльність з ряду активних акцій, які мали зональний характер (Лесковиця, Савчука, тощо), вони поступово сконцентрували свої зусилля лише в медійній сфері: на телебаченні та випускаючи власне однойменне видання. Цікавою особливістю фінансування видання є те, що воно не має постійного спонсора, а знаходить їх під кожен окремий номер. Причому бути спонсором цієї організації один раз не означає, що проти тебе не буде надруковано матеріалу у іншому номері. В своїй валізі газета "Народний контроль" має багато матеріалів, які можуть бути оскаржені в суді. Діяльність цієї організації цілком залежить від завдань, які стоять на даний момент, і вона спроможна організовувати акції від "чорного" піару до масових акцій протесту. Певна безпринципність керівників цієї організації допомагає їй знаходити кошти на існування, використовуючи як економічні так і політичні конфліктні ситуації, які постійно виникають в Чернігові. Але на майбутніх виборах скоріш за все ця організація буде використана не для того, щоб отримати депутатські місця, а для того, щоб зменшити їх кількість у інших.

Що стосується організації "Сила громади" та "Новий Чернігів", то їх активність залежить від конкретної ситуації, яка складеться напередодні виборчої кампанії та того за якими правилами проходитимуть вибори. Вони не часто нагадують про своє існування, але це допомагає їм не бути забутими виборцями. Головною відмінністю цих організацій є те, що діяльність громадської організації "Новий Чернігів" залежить від волі та потреб однієї людини, а "Сили громади" - від того, як домовляться декілька її засновників. Головною перепоною в діяльності останньої є те, що на сьогодні ряд її засновників не зацікавлені в діяльності цієї організації і залишають її як резерв.

Більшість цих організацій були націлені на місцеві вибори, які повинні були проходити 30 травня. Були відомі правила. Також було відомо, що вибори міського голови Чернігова відбудуться через півроку після виборів до місцевих рад. Всім цим організаціям були потрібні політичні паровози для формування однойменних блоків з маргінальними політичними партіями. Майже всі вони реально розраховували на певну кількість місць. Але не сталося.
Перенесення виборів на невідомий термін (або осінь 2010, або весна 2011), висока ймовірність зміни правил виборчої кампанії (або повернення мажоритарної системи, або змішана) завели менеджмент цих організацій та їх спонсорів у "глухий кут". З однієї сторони вже витрачені великі кошти на "розкрутку" організації, зайняті певні "ніши", з іншої - все це може виявитися непотрібним. Особливо, якщо буде введена повна "мажоритарка".
Повернення "мажоритарки" призведе до того, що з одного боку посилиться вплив діючої місцевої влади на виборчі перегони, якій не потрібно буде домовлятися з лояльними бізнесовими структурами і яка сама зможе використовуючи владні ресурси та бюджетні організації привести до міської ради значну кількість залежних від неї депутатів. З іншого боку ті з бізнесменів, які мають зиск від лобіювання інтересів, більш доцільно буде організувати окрему кампанію для повністю залежних від них людей, які навіть можуть не асоціюватися з цими бізнесменами. Або ж самим стати депутатами, "купивши" певний округ. Залишиться і фактор політичних сил, які хоча і буде введена "мажоритарка", будуть намагатися провести якомога більше людей в депутати, використовуючи бренд політичної партії та її лідера.