Як захистити інтернатівців від ЗУ "Про захист персональних даних"?

Якщо хтось читав мій попередній пост, то пам"ятає, що я зібралась написати про дітей з інтернатів, які проходять лікування в Чернігівській обласній дитячій лікарні. А якщо бути ще точнішою - допомогти таким дітям шляхом написання статті з повним переліком найнеобхіднішого для кожної дитини окремо. Сама стала свідком, коли дитина 3 дні підряд ходила в одній і тій же білизні, носках і кросівках замість тапочок. Так от: в жодне відділення до таких дітей мене не пропустили без дозволу головного лікаря або начмеду. Я цього і очікувала звичайно, але думала що дозвіл - просто формальність. Поспілкувавшись з начмедом ми домовились про зустріч наступного дня. Вона мала підготувати мені список найбільш незабезпечених дітей. Так би мовити все йшло по плану, до того ж після попереднього посту до мене звернулися бажаючі допомогти таким дітям. Зокрема Леонтьєв Ігор пообіцяв допомогти з взуттям. Я була впевнена що за день-два спільними зусиллями допоможем дітям.

Прийшовши наступного дня до начмеду я розчарувалася. Вона дуже вибачалася, і сказала, що згідно ЗУ "Про захист персональних даних" вони не можуть дозволити написати таку статтю. Потрібно брати дозволи у директорів інтернатів. Хоча окрім імені, найменування і розмірів одягу я не збиралася писати. Начмед була також розчарована що вийшла така ситуація, вибачилася, і сказала що спробує передзвонити директорам інтернатів. Мені номери телефонів вона не дала, можливо щоб потім не переживати дозвонилася я їм чи ні.

Прийшловши наступного дня за результатами спілкування начмеду з приводу дозволу, я дізналась, що написати статтю я однозначно не можу. Деякі директори віповіли, що не всі інтернатівські діти є сиротами, або їх батьки позбавлені прав. Тому дозвіл потрібно брати у батьків, або опікунів!!!!

Наскільки мені стало неприємно - це не передати словами. Я три дні жила думкою, що комусь зможу допомогти, що є бажаючі, що всі підтримують мою ідею.

Я розумію, що що ЗУ "Про захист персональних даних" дозволяє мені написати цю статтю. Використовувати їхніх персональних даних окрім імені, я не збиралась. Номери телефонів директорів мені не надали.

Соромно за державу, соромно за неосвідченість тих самих директорів інтернатів...

А поки я намагалася щось зробити, хтось з дітей сидів без змінних трусів, носків, без свіжих фруктів, а хтось захищав чиїсь персональні дані...