Про дівчинку Машу зі школи-інтернату

Як добре відчувати батьківське піклування і любов. Але, нажаль, багато дітей обділені такою увагою. З однією такою дитиною мені довелося зустрітися у стінах Чернігівської обласної дитячої лікарні. Коли я вперше побачила Машу, я сплутала її з хлопчиком: коротенька зачіска, хлопчачі джинси і светр. Вона побачила моє здивування і відразу ніби «кинула»: «А я дівчина, не хлопець!» Познайомившись з Машею ближче, я дізналась, що вона виховується в школі-інтернаті Прилуцького району. ЇЇ батьків за зловживання алкоголем позбавили батьківських прав. У Маші є братик і сестричка, які разом з нею виховуються в школі-інтернаті. Маші 14, братику і сестричці 12 і 13 років.
Незважаючи на +30 у палаті, дівчина сиділа у кросівках, теплому светрі, джинсах. У Маші немає нічого: ані білизни, ані футболки, ані капців. Дитину привезли на консультацію в лікарню, де її і госпіталізували. Хтось приніс їй змінну білизну, куплену в секонді, хтось футболку також із секонду, всі разом носимо їй їжу. Таких дітей з інтернатів дуже багато у лікарні. У деяких з них немає елементарних важливих і необхідних речей. Сьогодні я попросила дозволу керівництва лікарні написати про таких дітей, пообіцяли завтра надати список найбільш незабезпечених. Про таких дітей я обов»язково напишу, може хтось чимось допоможе.
Вчора стала свідком, коли дівчина також віку як Маша у палаті хизувалася своїм мобільним телефоном і наминала принесений батьками обід. Маша тихенько сиділа на її ліжку і зацікавленими оченятами заглядала в той телефон, їжею батьківська дитина не поділилась з інтернатівською. У мене защиміло серце. Сьогодні я принесла дитині домашної їжі, фруктів, йогуртів, соку, чашку і т.д. Пообіцяла їй на день народження прислати мобільний телефон. Я запитала: «Маша, нічого якщо цей телефон не буде підтримувати mp3, буде без поліфонії і чорно-білий? Маша відповіла: «Яка різниця, головне що це буде телефон, і я зможу подзвонити своїм батькам коли захочу». Дитина любить їх незважаючи ні на що. Дуже прикро що при живих батьках дитина живе сиротою.

Про Машу: дівчинці 14 років, трошки повнувата, скромна, вічлива, дуже схожа на хлопчика, вдягається по-хлопчачі. Дитині необхідні:

-трусики 2-3 шт (розмір L)
- кімнатні капці (розмір 36) – без каблучків і без високої платформи.
- футболка 1шт (розмір M-L)
- піжама (штанці + футболка)

Чесно кажучи, я сама це все б купила їй, але нажаль ми зараз самі знаходимся в лікарні, тому мої внеском для Маші буде мобільний телефон через 3 місяці.

Якщо є ношені речі (спортивного типу), але у гарному стані, які можуть підійти Маші – дитина не відмовиться.