Євро

Сьогодні спілкувався зі знайомим поляком. Крім іншого, говорили про Євро-2012. Не буду порівнювати те, що відбувається в Україні та Польші в процесі підготовки до чемпіонату Європи. Передати різницю можна просто - поляки сповнені гордості за те, що їх країна приймтиме Євро, вони готуються і впевнені, що у них все вийде на високому рівні. Це якщо коротко. А ми? Що відчуває українець, який більш-менш уважно слідкує за процесом підготовки нашої країни? Абсолютно протилежні відчуття. Я, наприклад, дуже боюся, що 30 листопада УЄФА позбавить Україну права приймати Євро-2012 та замінить, наприклад, на Німеччину. Або заберуть фінал. Або залишать 2 міста. 

Поляк, з яким я спілкувався задав мені одне запитання: "Як вам житиметься в цій країні, якщо вона переживе таку ганьбу, в разі втрати права приймати матчі Євро-2012? Це ж такі можливості - фінансові, політичні, іміджеві... А ви їх так бездарно втрачаєте?!". Я не знав що відповісти. Хоча, зрозуміло, що якось житимемо. Як жили раніше - так і житимемо далі. 

Звісно, шанси не втратити право проводити Євро-2012 у нашої країни ще є. Але чим ближче 30 листопада, тим більше у мене (оптиміста по життю) песимістичних передчуттів. Достатньо почитати останні публікації в "Дзеркалі тижня" на цю тему. Одну - про те, як готується Польща, а другу - про те, як Україна витрачає кошти, що виділяються на підготовку...

Вчорашня заява Мішеля Платіні про те, що Україна створює багато проблем - перша пряма критика нашої країни з вуст француза. До цього були чутки та припущення, які регулярно з'являлися в ЗМІ. Це зрозуміло - в УЄФА дипломати та обережні люди, які розуміють, що їх слова - це не лише футбол, а серйозні міжнародні відносини. Але, очевидно, будь-яка обережність та дипломатія має межу.

Україна може стати прикладом, як НЕ готуватися до спортивної події світового рівня. В "підготовці" до Євро сплили всі пострадянські болячки - корупція та бюрократична неспроможність. Додайте до них світову економічну кризу, політичну нестабільність та розвалену вертикаль влади... і отримаєте гарне пояснення кандидатів в Президенти, які безумовно спекулюватимуть на цій темі.

У 2007-му, коли в УЄФА вибрали за співорганізаторів Польщу та Україну, ми переживали колосальне захоплення! Але як багато часу втратили після того! Мінялися уряди, парламенти, а просування майже нема. Одне з європейських видань так сказало про України - коли потрібно було говорити, обіцяти та переконувати - вони були на високому рівні, а коли прийшов час працювати - все як завжди...