"Ти вийдеш з ув'язнення із високо піднесеною головою, а їх до смерти буде переслідувати власні підлість і страх". Збулося!
Скажу чесно - такого світлого відчуття щастя, як вчора не мав з дня народження моєї донечки майже 3 роки тому.
Сльози радості на очах, коли десятий раз переглядаю кадри, де Луценки говорять один про одного :)
Колись, в 2004-му я теж виходив з Чернігівського відділку після трохи більше 10 днів в камері. Досі пам'ятаю ті відчуття. Можу уявити, хоча б приблизно, що відчуває сьогодні Юра, його родина та близькі!
Його перший коментар на свободі був стриманим, але одночасно глибокий. Луценко говорить, що не був невільною людиною в тюрмі. I він правий.
Я пишаюся тим, з якою гідністю він витримав це випробування. Юра нікого ні про що не просив, ні з ким не домовлявся, не стонав і не скиглив. Це заслуговує на повагу, в незалежності від ставлення до нього. Не можна не погодитися з Донієм, який каже, що Луценко значно виріс інтелектуально.
Адам Міхник в березні 2012 року написав: "Ти вийдеш з ув'язнення із високо піднесеною головою, а їх до смерти буде переслідувати власні підлість і страх". Безумовно, польский дисидент правий.
Юра не говорить про помсту, на це у нього немає часу. Брат Луценка, Сергій, відповідаючи на запитання журналістів "Чи вдячні ви януковичу за помилування" сказав, що він "вдячний" тому в лапках за те, що він більше 2-х років безпідставно тримав його брата в колонії.
Мені абсолютно по-барабану, чим керувалася ця злочинна влада, коли ухвалювала рішення по Луценко. Головне, що він на свободі! янукович забрав у нього 2 роки та 5 місяців цієї свободи.
Треба чесно подякувати віктору фьодоровічу, що не п'ять або більше? Ні, адже не можна забувати, що Луценка тримали безпідставно, він не злочинець, а всі обвинувачення, які висунула влада - смішні.
Слава Україні!
P.S. В грудні 2011 року я написав текст про Луценка. Тоді всі ми вірили, що його не зламає і не вб'є тюрма. Щасливий, що так і сталося.
P.P.S Ключове питання кожного політичного ув’язненого – не за що, а для чого я сиджу в тюрмі?, - це останній матеріал Луценка з-за грат. Він дуже-дуже вартий уваги, щоб ви розуміли, хто вчора залишив стіни Менської колонії.
P. P.P.S Вчора ввечері я прочитав коментарі на головній сторінці порталу під матеріалом про помилування Луценка. Не втримався, і написав коментар, який був видалений адміністратором. Повторю тут - більшість тих, хто написав там свої коментарі - хворі люди. Мені їх навіть не шкода.
Сльози радості на очах, коли десятий раз переглядаю кадри, де Луценки говорять один про одного :)
Колись, в 2004-му я теж виходив з Чернігівського відділку після трохи більше 10 днів в камері. Досі пам'ятаю ті відчуття. Можу уявити, хоча б приблизно, що відчуває сьогодні Юра, його родина та близькі!
Його перший коментар на свободі був стриманим, але одночасно глибокий. Луценко говорить, що не був невільною людиною в тюрмі. I він правий.
Я пишаюся тим, з якою гідністю він витримав це випробування. Юра нікого ні про що не просив, ні з ким не домовлявся, не стонав і не скиглив. Це заслуговує на повагу, в незалежності від ставлення до нього. Не можна не погодитися з Донієм, який каже, що Луценко значно виріс інтелектуально.
Адам Міхник в березні 2012 року написав: "Ти вийдеш з ув'язнення із високо піднесеною головою, а їх до смерти буде переслідувати власні підлість і страх". Безумовно, польский дисидент правий.
Юра не говорить про помсту, на це у нього немає часу. Брат Луценка, Сергій, відповідаючи на запитання журналістів "Чи вдячні ви януковичу за помилування" сказав, що він "вдячний" тому в лапках за те, що він більше 2-х років безпідставно тримав його брата в колонії.
Мені абсолютно по-барабану, чим керувалася ця злочинна влада, коли ухвалювала рішення по Луценко. Головне, що він на свободі! янукович забрав у нього 2 роки та 5 місяців цієї свободи.
Треба чесно подякувати віктору фьодоровічу, що не п'ять або більше? Ні, адже не можна забувати, що Луценка тримали безпідставно, він не злочинець, а всі обвинувачення, які висунула влада - смішні.
Слава Україні!
P.S. В грудні 2011 року я написав текст про Луценка. Тоді всі ми вірили, що його не зламає і не вб'є тюрма. Щасливий, що так і сталося.
P.P.S Ключове питання кожного політичного ув’язненого – не за що, а для чого я сиджу в тюрмі?, - це останній матеріал Луценка з-за грат. Він дуже-дуже вартий уваги, щоб ви розуміли, хто вчора залишив стіни Менської колонії.
P. P.P.S Вчора ввечері я прочитав коментарі на головній сторінці порталу під матеріалом про помилування Луценка. Не втримався, і написав коментар, який був видалений адміністратором. Повторю тут - більшість тих, хто написав там свої коментарі - хворі люди. Мені їх навіть не шкода.