Зі стін міськради вже „тхне” корупцією!
В даному випадку я не мав ніякого зацікавлення в голосуванні, що було в пятницю, адже воно жодним чином не зачіпало мене чи організацию, яку я очолюю. Саме тому матеріал носить обєктивний характер.
Як завжди в подібних випадках зацікавлені особи або просто недоброзичливці звинуватили в необєктивності. Вже давно ставлюся до цього спокійно, адже я переконаний, що своїм прізвищем ніколи не торгував. Знають це і люди, з якими я працюю чи товаришую. А це важливіше.
Питання дійсно дискусійне і цікаве. Тому копііюю текст матеріалу сюди, щоб мати можливість його прокоментувати та обговорити.
Зі стін міськради вже „тхне” корупцією!
- Шеремет пропонував мені 20 тисяч доларів, за те, щоб я його підтримав. Але я відмовився, бо цього вимагала Наталія Михайлівна.
Голосно кричав після голосування за секретаря міської ради лідер блоку Вітренко Іван Донець.
- В міськраду заносили гроші, щоб депутати не підтримали висунуту Соколовим кандидатуру секретаря. Обов’язковою вимогою було те, що ті хто взяв гроші не повинні реєструватися під час голосування.
Таку версію озвучили ті, хто підтримав Шеремета. За їх словами, саме цим пояснюється суперечка навколо не допуску в сесійну залу журналістів організації „За Чернігів” перед голосуванням: саме на цю камеру мають фіксуватися депутати, які взяли бюлетень для голосування.
Один з депутатів озвучив 50 тисяч доларів, як суму, яку йому пропонували за голосування проти Шеремета за кілька годин до його початку.
Інший сказав, що 20 тисяч тих же доларів він отримав за голос в підтримку декана юридичного факультету...
Невдала ставка
В останній день жовтня, після майже трьохмісячної перерви міська рада нарешті могла отримати нового секретаря. Після довгих роздумів міський голова все таки наважився висунути на цю посаду одного з небагатьох депутатів, якому він дійсно довіряє.
Головною помилкою лобістів кандидатури Шеремета знову стала ставка на 4-х депутатів ПСПУ та Івана Донця. Справді, ще зранку він обіцяв голоси за декана юридичного факультету. Але через кілька годин змінив точку зору. В цьому немає нічого дивного, адже подібна поведінка з боку Донця мала місце під час багатьох сесійних засідань. Саме тому, розрахунок мера та Шеремета на голоси Донця з самого початку виглядав примарним. Не зважаючи на це, за день до голосування вони оцінювали свої шанси, як 99 до 1-го в сторону обрання секретаря. Я б назвав це наївністю.
Формальною причиною не голосування групи ПСПУ з 4-х депутатів стало те, що питання Катериненської церкви стояло в порядку денному після, а не перед обранням секретаря. Існує версія, що за годину до голосування Іван Донець отримав телефонний дзвінок від Наталії Вітренко, яка заборонила членам фракції свого імені, навіть, реєструватися під час процедури голосування. Разом зі своєю фракцією Донець переконав ще 4-х комуністів.
Команда Соколова в черговий раз недооцінила сили суперників, які виглядають набагато сильнішими під час ведення кулуарних переговорів. Я не беруся судити про силу аргументів та наявність корупції під час цих переговорів, але результат говорить сам за себе.
Стабільна нестабільність
Соколову був потрібен секретар зараз, як ніколи. По-перше, згідно зі змінами до Закону про місцеве самоврядування міський голова втратив монопольне право висувати кандидатуру секретаря. По-друге, вже кілька місяців говорять про плани опонентів міського голови достроково припинити його повноваження. В цьому випадку обов’язки мера виконувати саме секретар міської ради.
Зі свого боку, команди Олексія Савченка та Валерія Дубіля, які сьогодні являються головними опонентами діючого мера були не зацікавлені в обранні лояльного до мера секретаря. Їхня логіка полягала в незацікавленості посилення мера та стабільності в роботі виконавчих органів ради. Крім того, на посаді секретаря, який можливо колись стане виконуючим обов’язків міського голови вони бачили зовсім іншу фігуру, ніж Олег Шеремет.
Присутність на сесії головних технологів проекту „За Чернігів” говорить саме за себе – ситуація вимагала оперативного реагування та чіткого контролю.
Таким чином, команда Олексія Савченка в черговий раз продемонструвала більш високу професійність та системність роботи, ніж команда Соколова. Спроба не допустити „контрольну” знімальну групу з боку Станіслава Віхрова виглядала не інакше, як безпомічність...
Розкол в Партії регіонів: черговий акт
Парадокс ситуації виглядає в тому, що члена Партії регіонів Олега Шеремета не підтримали ... його ж однопартійні. Голова фракції та міської організації регіоналів Володимир Вінниченко не голосував за свого колегу. Крім нього проти Шеремета проголосували ще 3 члени Партії регіонів. Нагадаю, що „за” проголосувало 24 депутати, що на 2 менше необхідних. Одностайність в голосуванні регіоналів забезпечило їх партії посаду секретаря міськради. Однак, внутрішні суперечки в цій ситуації взяли гору.
Очевидно, це був черговий етап протистояння всередині партії, яке може закінчитися зміною голів обласної та міської організацій. Принаймні, іншого виходу у Шеремета та його партнерів сьогодні немає. В разі дострокових парламентських виборів він спробує зробити все від нього залежне, щоб Григорій Маньковський не потрапив до прохідної частини списку Партії регіонів.
„Табу” знято: хто переможе?
Висунувши в п’ятницю кандидатуру на посаду секретаря міської ради Олександр Соколов почав досить небезпечну гру. В разі підтримки Шеремета він вийшов би з неї однозначним переможцем та укріпив свої позиції. Але тепер наслідки початку цієї „гри” передбачити досить важко.
До цього посада секретаря була „табу” для депутатів. Вони чекали першого кроку від Соколова та не поспішали робити свій хід. Тепер лавина тріснула, і на наступних сесіях депутати матимуть не лише юридичне, але й моральне право висувати свою кандидатуру. Зрозуміло, що вона може і не сподобатися Соколову, але це не означає, що вона не знайде підтримки в стінах міської ради.
24 голоси за Шеремета означає резерв в 26 голосів для іншого кандидата. Звичайно. Це все умовно, адже не всі депутати були присутні на сесії. Крім того, безумовно, мер повинен висунути кандидатуру Шеремета ще раз, попередньо провівши додаткову роботу з депутатським корпусом та максимально мобілізувати прихильників в сесійній залі.
Чим закінчиться перша частина великої гри в міській раді під назвою „секретар” прогнозувати важко. Але її важливість стала зрозуміла всім.