В книжках Чернігова нема. Про нього тільки карти і кортінке

Сьогодні треба було знайти інформацію про місто з відкритих джерел. Власне, саме місто і є найкращим джерелом. Але тупо дивитися на історичні пам'ятки і фотографуватися біля них - то одне діло. Хотілося знайти щось про історію виникнення міста і опис його історичних пам'яток. Також карти, путівники і, звичайно інформацію від самих чернігівців.
Отож таке: іду містом і шукаю, де то всьо можна надибати. Як виявилось, найкращим гідом Чернігова є його мешканці, за ними – газетні кіоски.


Хош шось знати про Чернігів - лізь в нет.

Першим ділом звертаюся до газетних кіосків у центрі міста. Підходжу до першої газетної будки на перехресті Щорса – і Проспекту Миру. Продавчиня відразу радить взяти карту. Більше там про Чернігів нічого немає. Такі да-а, на карті за 9 гривень детально розписаний план міста. Там коротко описуються історичні місця та маршрути до них. Також є візуальна інфа про розміщення всіх районів міста. Але якогось ширшого “пачітать” про історію старого Чернігова там немає. До речі, чек продавчиня мені не дала, а жіночки з бухгалтерії в Чернівцях з мене спитають…
Йду далі Проспектом Миру. По ліву руку від Володі Ульянова на постаменті надибую ще один кіоск. Жіночка, що там працює пропонує мені відразу кілька брошур з описом історичних місць. Там і про Вал і про Болдині гори, інформація про собори. До всього того, впарює рекламний журнал за три гривні з описом місць де можна поспати, поїсти і т.п... Мовляв, там є все про місця відпочинку в сучасному Чернігові. Беру. Жіночка навіть чек виписує. Розговорились і виявилось, що вона в Чернецький універ вступала на той самий факультет, що і я. Розповіла мені про видатні місця Чернігова, та ще й Чернівців.

Карту міста купив без проблем. Але чек мені за неї не дали. Йошшш...

З картами і листівками все зрозуміло – не проблема, хоча, англомовних немає. Лише українською.
Далі пробую до людей почіплятися. Що вони мені нашепчуть. Відходжу від кіоску і маю необережність звернутись до двох бабок.
- Добрий день.
- Шо? – з гнівним виглядом випалює одна з бабок.
- Я турист, тралі-валі, морда в салі, куди тут піти можна. – сказав і думаю, що щя вона мені пояснить, куди мені йти.
- А ты откуда?
- З Чернівців…
- А-а-а-! Западная Украина!
Усьо, думаю, ховайся в жито. Щя взнаю, по чьом пуд солі на планєтє Зємля…
Але нічого такого. В бабок настрою не було, бо вони про політику говорили. Після того, як почули питання про історичні місця Чернігова їх відразу попустило і вони в два голоси з гонором радили, куди краще навідатись. Потім ми з ними провели груповий сеанс обгаджування “правітільства” і закорешались остаточно.
Ну, ХОРОШО. Інформації з людського ресурсу в Чернігові теж повно. Тепер треба знайти якісь книжки про історію виникнення міста. Здавалося б, знаходиш першу-ліпшу книгарню і маєш книжки.
А нє-є-є-тушкі! Лазив я центром довго в пошуках книгарні. Всього дві знайшов. Та й то, з допомогою тих таки чернігівців. В книгарні на Щорса мені сказали, що книжок про історію Чернігова не буває в природі. Є тільки загальноукраїнські, де про Чернігів згадується. Пхе! Мені про Чернігів повністю треба.
Іду далі в район Червоної площі з поради місцевих. Там прямо на площі має бути магазин. Має бути, а нема. Там якийсь банк відкрили. Ну, йду далі. Дивлюси, відомий книжковий супермаркет. О! Те, що треба. Заходжу туди, румтаюсь тими лабіринтами з книжкових полиць – ніц нема. Питаю в продавця.
- Зараз нічого про місто немає, - каже він. – Може, щось пізніше буде.
Потім кличе мене і каже, що є книжечка, але окремо, не через касу. То нічого кажу, мені без різниці (ще один меседж чернівецькій бухгалтерії – мені справді за неї не дали чек). Виносить зі складу – книжечка-не книжечка, так, брошурка маленька. Хоча про історію міста там є чимало.
Дасс… з історичною літературою не густо.


Це все, що я знайшов з друкованого по історії Чернігова.

Ну, лізу в мережу і пробую історію Чернігова “прогуглити”. Тут інформації є скільки хочеш. І про історію міста і про його храми і пам’ятники архітектури.
В міському управлінні стратегічного розвитку міста і туризму навіть дають такого собі звукового гіда. Приходиш, тобі записують голос екскурсовода на плеєр і йди собі слухай і роздивляйся.
Орієнтирів чи дороговказів у місті, які б направляли до визначних місць теж не помітив
Ітогі падвідьом. Карт, листівок та інфи інтернеті про Чернігів туристичний є скільки влізе. Написано популярно – де поїсти-попити, що де подивитись і як туди потрапити. Проте, найголовнішим гідом по Чернігову є люди.
Стосовно ж книжок про місто, то вони тут практично відсутні. Отако!

А тим часом далеко у

Полтаві: //kolo.poltava.ua/blogi
Рівному: //blog.ogo.ua/inshemisto.html
Чернівцях: //www.molbuk.com/blogi/blog_denis/