трохи запізно як для блогу і вже напевно зовсім неактуально, але в сердці то й досі сидите й не вилазите. ви герої мого "роману" , саме ви - театрали! неважливо де ви граете, кого, і як, важливо те що вас обьеднує мистецтво, складне й одне з осонвних!!!
ще місяц тому я до театру ходила раз у рік і то в молодіжний і потім гордилася собою як випускниця - медалістка та ще й дочка завуча)))) а зараз життя без вас не уявляю....можливо досить голосно сказано
але рельно стараюся ходити на кожну премьеру. не можна сказаати що я бігаю в театр як в магазин, кожен день, але 1-2 рази у місяць це точно, до того ж цікавлюся різними акторами, окремими театрами і т.д.
захворіла цим зовсім нещодавно, підхопила цю театральну болячку на міжнародному театральному фестивалі "простір", що проходив у Пед університеті, призначили мене, точніше сама виперлась, влонтером для театру з іншого міста. дістався мені театр з Хмельницького, круті хлопці
...