Блоги
-
Блог Inn_olМиколчина індустріалізація 0'R
Свого батька Миколка не пам’ятав. Той пішов на війну, коли малому було всього 4 рочки. Провоював три тижні і був розчавлений у криваве місиво десь під Києвом – якийсь великий дядько будь-що наказав звільнити українську столицю до 7 листопада. А люди – що люди – такого добра у нас як тарганів. Розмножуються, знову ж таки. Он у Миколки аж троє тарганчиків підростає – дві старші і він.
А ще мама – вдова у 29 років. Нічого, витримає, жилувата, як коняка. Правда, на вигляд руденька крихітка, ручки як тростинки. Тими ніби дитячими долоньками вона ворочала з ранку до пізньої ночі, а коли засинала – руки мимоволі продовжували вертітися і підстрибувати.
Так само скакав на ліжку і Миколка. Його гнав голод. Все своє куценьке життя Миколка мріяв одного разу наїстися од пуза.
Поки був зовсім малим – його піддурювали дорослі хлопці. Казали – оно, дивися, ото солодка травичка. І Миколка накидався, як к ...