Чи не вперше у житті мені захотілося прийти на незнайоме кладовище і просто поблукати серед могил. Відчути тишу серед голосів природи, дізнатись якусь історію, чи просто подумати про життя. Смішно мабуть звучить: «подумати про життя серед могил». Мабуть я дивачка.
Це трапилось поблизу Львова. Йшов дощ, але дорогою до готелю я намагалась через візерунчасте від крапель скло розгледіти місцеві краєвиди і пейзажі. Мій погляд на декілька секунд зупинився на кладовищі. Воно досить відрізнялось від цвинтарів Чернігівщини. Через металевий паркан було помітно цілі «вулиці» гробівців та склепів. Тоді я і вирішила дізнатися про історію походження цих споруд. Так поряд з планами на Криївку і знайомством з історією і архітектурою Львова з’явилось Брюховицьке кладовище.
Гул і Вікіпедія не дали мені відповіді про гробівці ...