Будинок Чубів працює на сонячних батареях. За електроенергію не платять. Навпаки - отримують гроші

36-річна Оксана та 41-річний Валерій Чуб живуть у Чернігові у триповерховому будинку, який «працює» на сонячних батареях. Три телевізори, посудомийка, пральна машина, мікрохвильовка. На все вистачає. Будинок родина побудувала півтора року тому. Вони підприємці, є магазин металопластикових вікон, мають виробництво.



— За електроенергію платили багато, — розповідає Оксана. —1200-1500 гривень. Задумалися, як зекономити. Купили бензогенератор, та все одно було дорого.

— Були на автомийці — побачили оголошення про сонячні батареї. Знайшли у київській фірмі сонячну станцію на 10 кВт за 12900 доларів.

У будинку Чубів опалення — від твердопаливного котла. Все інше — на електрозабезпеченні.

— Газ не вели через високу ціну. Плюс газові труби дуже псують зовнішній вигляд.

Узимку топимо дровами. Решта — на електриці. Плита, духовка, пральна машина, посудомийка, — розповідає жінка.

— Батареї ставлять на південь, — каже Валерій. — Електроенергії від батареї повністю вистачає, щоб життєзабезпечити будинок. Надлишки йдуть в електромережі. І вони нам платять по 4 гривні 40 копійок за кВт. Гроші, які отримуємо від держави, надходять на спеціальний банківський рахунок до 15 числа кожного місяця. Електромережі дають мені звіт, скільки кВт ми використали та продали.

Наприклад, ми за день отримали від нашої сонячної батареї 50 кВт. Самі використали максимум 10 (зварили поїсти, попрали, ще щось). Решту — 40 кВт — віддаємо державі. Множимо на 4,40 гривні — 176 гривень ми отримуємо. Тариф називається «зелений»: 18 евроцентів до 2030 року — зафіксована ціна, потім може бути інша. Тобто, якщо євро зросте втричі, то з приводу ціни на електроенергію ми будемо тільки радіти.

— 50 кіловат — це у сонячний день, — додає жінка. — У похмурий — максимум 20.

Кожен день рахується індивідуально. Увечері, вночі купуємо енергію за звичайним тарифом — тобто дешевше, ніж продали денну.

— Бувають дні, коли від сонячної батареї зовсім ніякої енергії немає?

— Такого на практиці не буде, — заперечує чоловік.

— Тому що 15-20 кіловат у будь-який день буде, а ми використаємо максимум 20. Зараз, наприклад, 3-3,5.

— Сонце взимку і влітку однаково «енергійне»?

— Чим більше сонця, тим краще. Нехай 20 морозу буде — все одно як влітку енергію видаватиме. Від температури повітря не залежить.

— Як точно буде взимку, поки не знаємо. 20 червня ми уклали договір з електромережами, — каже жінка.



— За минулий місяць з 20 по 30 число (за десять днів) електромережі нам заплатили 1100 гривень. Це за той надлишок енергії, який виробила наша сонячна станція. Тобто за електроенергію ми зараз не платимо—тільки заробляємо.

Станція окупить себе орієнтовно за 5 років.

— Думаємо отримувати від 3 до 7 тисяч гривень доходу на місяць, у середньому — 5, залежно від погоди, — розповідає про підрахунки чоловік.

Під батареями зайнято 67 квадратних метрів даху. Сонячна панель — метр на два. Кожна по 325 ват. На даху їх 32.

Панелі української фірми «Блю сан». Ця ж фірма встановлює батареї (монтаж займає три-чотири дні, до тижня), купує, допомагає підібрати інвертор: прилад, що перетворює один вид енергії на інший — сонячну на гривневу.

— Батарея практично нічого не боїться, навіть граду. На виставці по панелях навіть стрибали. Інвертор австрійський, — розповідає чоловік. — Він у цій установці найдорожчий. Коштує під чотири тисячі доларів. У нас — фірми «Фроніус». Є й дешевші.

Можна було поставити більш потужну електростанцію. ЗО кВт — максимально. Вона й окупилася б скоріш. Отримували б і 20 тисяч гривень доходу. Та 25 тисяч доларів одразу віддавати за станцію було страшно.

Ще платили гроші електромережам зате, що «підіймали» у будинку кіловати. У нас було дозволено 5 кВт, а ми захотіли (і для станції треба було) 12. Заплатили за це електромережам близько 20 тисяч. Кожна процедура з електромережами — від тижня до трьох.

Ще треба було змінювати лічильник. Поставили спеціальний, двонаправлений. Рахує енергію і туди, і назад. Віддали 6 тисяч гривень. Але є й дешевші. Лічильник дистанційно передає електрикам інформацію — не треба знімати показання, стоїть ан-тенка.

— Коли світло відключають, у вас буде? Від батареї?

— На жаль, ні, — каже жінка. — Щоб було так, потрібна інша система, інший інвертор. Плюс акумулятор. Це значно дорожче.

— У нас тут не часто пропадає світло, — додає її чоловік. — Двічі за п’ять років вимикали.

Подружжя показує інвертор. Це 20-кілограмова коробка, стоїть у гаражі. На ньому, у віконці, скачуть цифри кіловатів.

— Бачите: показує 9 кВт 640 Вт, — роз’яснює чоловік.

— Зараз наш заробіток — 44 гривні в годину. Це через мінливу хмарність. А вийде з-за хмари сонце — буде більше.

З батареї воно все генерує сюди, далі йде на лічильник — і в мережу. Якщо вмикаємо щось у будинку, якийсь кіловат піде до нас.

Наприклад, увімкнули плиту. 9 кВт 640 Вт отримуємо від сонця, а на продаж іде близько 8 кВт 5 Вт. Супчик зварили — знову 9 кВт 640 Вт напряму шурує державі. Помножити на 4,40 гривень — виходить 40 з лишнім. Увечері, звісно, слабше: 900, 800 Вт. Зранку близько 3 кВт видає. Ми задоволені.

— Потужності сонячної батареї вистачить для електричного котла, якщо вирішите ставити?

Так. Котли по 5-7 кВт. Потужність батареї — 10 кВт. Та електричний котел не вигідно. Краще як у нас. Твердопаливний. І продавати електроенергію, — каже Валерій. — У нас, наскільки мені відомо, тільки восьмий такий об’єкт у Чернігові.

В області — близько 20.

Аліна Сіренко, «ВісникЧ» №30 (1629) від 27 липня 2017

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: