Відтепер на древньому Дитинці туристи не заблукають (фото)

Понедельник, 6 Августа 2012 19:12 | Просмотров: 4140

Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» невпинно продовжує упорядковувати територію древнього Валу. Так, 6 серпня, громаді міста було представлено декоративно-металеві вказівники пам’яток архітектури, які створені ковалем Віталієм Омельяненком та декоратором-оформлювачем Олегом Родіним.

Численні туристи часто запитували, де знаходиться той чи інший стародавній об’єкт, відтепер ця проблема вирішена. На жаль на заході були відсутні автори вказівників, але як запевнив директор заповідника Андрій Курданов, у них з цим дуетом далекосяжні плани.

Також в цей день, за церковним календарем — мучеників благовірних князів Бориса і Гліба, перших руських святих, канонізованих православною церквою. На їх честь названо величний Борисоглібський собор міста Чернігова, збудований у ХІІ столітті на території Дитинця.

В соборі відбулося представлення оновленої експозиції, окрасою якої є срібні царські врата. Наукові співробітники Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: Ольга Травкіна та Олександр Трегуб розказали про архітектурні особливості та історію Борисоглібського собору, благовірних князів Бориса і Гліба та музейні експозиції, які розміщені в старовинній споруді.

Супроводжував захід концерт духовної музики у виконанні лауреатів всеукраїнських та міжнародних конкурсів Лариси Роман (сопрано), Юлії Денисенко (сопрано) та Оксани Антоненко (фортепіано).

Довідка.
Святі благовірні князі Борис Ростовський (у святому хрещенні — Роман) і Гліб Муромський (Давид) — одні з ранніх і яскравих зірок, що просяяли на новоосвіченому християнському небосхилі Київської Русі.
Це були молодші сини знаменитого князя Володимира — Хрестителя Русі. Згідно літопису, вони були вбиті після смерті князя Володимира 1015 р. старшим братом Святополком під час боротьби за великокнязівський престол. Великим київським князем став син Володимира Ярослав Мудрий, який розбив Святополка. Останній невдовзі загинув, за вбивство братів він отримав прізьвисько Окаяний. Вбиті ним брати Борис і Гліб були поховані неподалік від Києва, у місті Вишгороді, княжій заміській резиденції, у дерев’яній церкві, яку збудував Ярослав Мудрий.
У 1072 р. їх мощі були урочисто перенесені у нову, величну церкву, споруджену чернігівським і великим київським князем Святославом Ярославичем, сином Ярослава Мудрого. Ця дата вважається роком офіційної канонізації святих Бориса і Гліба. Вони шанувалися спочатку як цілителі, а потім як мученики-воїни, захисники руської землі. Молодший Гліб був покровителем чернігівських князів. Син чернігівського і великого київського князя Святослава Ярославича, онук Ярослава Мудрого, чернігівський князь Давид Святославич, який мав хрестильне ім’я Гліба — святого князя мученика, у 1115-23 рр. у Чернігові побудував храм на честь князів-страстотерпців. Собор первісно називався Глібоборисівським, оскільки саме Гліб — молодший з братів — був покровителем князя Давида. У цьому соборі й поховали князя Давида. Поряд з батьком був похований і його син — чернігівський князь Ізяслав Давидович.
Борисоглібський собор — усипальниця князів роду Давидовичів, пізніше головний храм кафедрального монастиря, який існував до кінця XVIII ст.
Він неодноразово руйнувався, перебудовувався і відновлювався, набуваючи на кожному етапі нових рис. Особливо значними були перебудови на початку XVII ст., коли польська шляхта перетворила собор на домініканський костьол. В кінці XVII ст. він знову стає православним храмом, до західного фасаду собору була прибудована дзвіниця, надбудовані бані і його архітектура набула рис українського бароко. В ХІХ ст. змінено форму верхів, собор розширено на схід за рахунок прибудови нових апсид, замість зруйнованих первісних. В період Другої світової війни пам’ятка зазнала значних руйнувань. В 1952-1958 рр. її реставровано в гаданих первісних формах за проектом архітектора М. В. Холостенка.
Борисоглібський собор зберігся до наших днів, нині використовується як музей та Будинок хорової спадщини. Він має гарну акустику, завдяки давньоруським майстрам. Тут неодноразово виступали такі відомі колективи, як Чернігівський академічний хор імені Д. Бортнянського, Чернігівський народний хор, Академічний ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди», Військово-музичний центр Сухопутних військ Збройних сил України, а також музиканти зі Львова, Швеції, Щвейцарії.
В пам’ятці архітектури національного значення соборі — розміщені постійні експозиції «Церковні старожитності ХVІІ—ХІХ ст.», «Архітектура та ремесло (XI—XIII століття)». Головною перлиною Борисоглібського собору є видатний твір металопластики поч. XVIII cт. — срібні царські врата, які вже кілька століть зачаровують витонченістю та досконалістю своїх зображень і візерунків. Ця пам’ятка старовини виготовлена на замовлення гетьмана Івана Мазепи визначними німецькими ювелірами.

Володимир Коваль