Хто винен у вибуху в житловому будинку?

Вибух що стався 26 березня у житловому будинку по вул. 50 років ВЛКСМ з кожним днем викликає все більше запитань, виникло багато протиріч у свідченнях сусідів і родичів Едуарда Ільїна. Зустріч його батьків і дружини з журналістами дещо пролила світло на ситуацію, але деякі їх свідчення навпаки – суперечливі.
   
Батьки Едуарда категорично відкидають версію самогубства свого сина. Вони стверджують, що син весь час знаходився при свідомості, і заперечував свою причетність до вибуху. Говорити він не міг, та весь час, коли його питали чи це він, на знак непогоди мотав головою. При цьому все його тіло здригалося в судомах.
- Вибух стався не на кухні: там і плитка і стіни чисті, він був взагалі на іншій стороні, пошкоджені дві спальні. Газова колонка висіла неушкоджена -  розповіла Наталія Олександрівна Ільїна
ЇЇ слова підтверджують фото з місця події:











Фото з кухні Ільїних





Фото з спальні Ільїних


Зі слів близьких, вхідні двері у квартиру закривалися нещільно, газ мав би виходити і його концентрація в квартирі була б недостатньою для такого вибуху.
У статті професора д.т.н. Комарова А.А.  «Руйнування будівель при аварійних вибухах побутового газу» зазначено, що для реалізації значних руйнувань житлової будівлі досить мати незначний об'єм газу у вибухонебезпечному стані. При цьому рівні вибухових навантажень істотно залежать від безлічі чинників: об'ємно-планувального вирішення приміщення, сценарію протікання аварійного вибуху, характеру скління вікон всієї квартири, стану дверей у момент вибуху (відкриті або закриті міжкімнатні двері), і так далі.

Наприклад, якщо у момент початкового вибуху на кухні двері в коридор квартири закриті, то реалізується «хлопок» і подальша незначна пожежа на кухні. Це пов'язано з тим, що перезбагачена суміш при першому «хлопку» буде видавлена в атмосферу через зруйноване скління. Якщо ж двері на кухні у момент першого «хлопку» відкриті, то суміш через дверний отвір спрямовується в сусідні кімнати, турбулізуєтся і збагачується киснем. В результаті формується добре підготовлена до горіння вибухонебезпечна хмара, яка через незначний проміжок часу (через 10-15 секунд) вибухає, що приводить до вторинного вибуху, який заподіює основні руйнування будівлі. Відмінність їх протікання полягає лише в закритих або відкритих кухонних дверях, а рівні вибухових навантажень відрізняються в 10-15 разів.
Таким чином, при відкритих дверях газ може переміститися в іншу кімнату і створити там видимість епіцентру вибуху. Але під час такого вибуху мало бути декілька «хлопків», очевидці з будинку по вул. 50 лет ВЛКСМ розповідають що чули лише один.

Дружина Оксана Ільїна стверджує, що близько 18.00 приходила до чоловіка, стукала в двері, телефонувала – але він не відповідав і двері не відкрив. Запаху газу вона не чула. Припустімо телефон був на безгучному режимі, але як же нещільні двері? – він не міг не почути, що в них стукає дружина. Мешканці будинку кажуть, що в цей час чули крики, які доносились з квартири Ільїних.

Існує версія що вибух стався у підвалі. Мешканець 7-ї квартири постраждалого під’їзду Сергій Михайлюк розповів, що у підвальному приміщенні, яке знаходилось саме під помешканням Ільїних взагалі не було підвалу як такого, там був лише прохід, і жодних речей у ньому не зберігалося.





Сусіди розповідають що між подружжям на фоні алкоголю були часті сварки, буцімто вони неодноразово викликали міліцію. Помічник начальника міського відділення міліції у зв'язках із ЗМІ Наталія Човпило заперечила даний факт. Вона повідомила, що за даною адресою був зафіксований лише один виклик, який не пов’язаний з порушенням громадського порядку сім’єю Ільїних. Сусіди викликали міліцію, бо вважали що у даному помешканні знаходився грабіжник. Едуард в той час від’їздив закордон на заробітки, але повернувся раніше запланованого, про що мешканці під’їзду не знали.

За словами тих же сусідів дружина майже кожного дня з самого ранку на території прилеглій до будинку розпивала з сумнівними особами алкогольні напої, які нерідко закінчувалися бійками. Чоловік Едуард нібито в таких компаніях з’являвся зрідка. Також вони стверджують що дитина не проживала разом зі своїми батьками, а приходила до них іноді.

Дану інформацію підтвердити не вдалось. Батьки навпаки розповіли що дитина проживала разом з Едуардом та Оксаною. Наталія Володимирівна надала інформацію, що невістка мала 2 групу інвалідності з епілепсії, тому ніде не працювала, син дуже любив дитину, хоча вона була йому не рідною. Факт алкоголізму Едуарда також не співставляється з його роботою водієм та таксистом.

Близнюк Олександр Іванович – начальник управління по реалізації та розрахунках за природій газ ПАТ «Чернігівгаз», якого власне і возив Едуард Ільїн на протязі чотирьох років, а також директор підприємства «АЛВА» Велігорський Микола Михайлович надали йому позитивну характеристику, яка також не підтверджує звинувачення сусідів в аморальному способі життя померлого.

Про те, що Едуард працював декілька років у «Чернігівгазі» розповів бувший співробітник установи – Сашко (ім’я на прохання чоловіка змінено).
«Едуард працював у нас ще до мене, а також після того, як я сам звільнився. Ми були там офісні працівники, а він возив Олександра Івановича на білій «Волзі». Я спілкувався з моїми бувшими колегами, після того, як по телевізору побачив сюжет, в якому йшлося про те, що він скоїв це навмисно, аби вкоротити собі віку. Ми всі були в шоці від цих заяв! Адже знали його як чемну і добру людину. Він дуже любив спілкуватися. Часто до нас заходив и гомонів за життя, допоки ждав, коли начальству знадобиться кудись поїхати. Знаєте, він був не з тих людей, що весь час держать себе відсторонено, або зверхньо, навпаки, часто шуткував, щось розповідав,  підколював. Коротше, вів себе як звичайний молодий чоловік.

Щодо того, що він пиячив, або ще щось таке. За весь той час, що я його знав – ні одного разу ні я, ні інші, не чули від нього запаху перегару. Та й він же начальство возив – в знаєте яка це відповідальність?! Та якщо б його хоч тільки раз занюхали, він би миттю вилетів – там строгі порядки!»


Два рази я зв’язувалася з ще однією родичкою сім’ї – 31-річною Вікторією (прізвище попросила не називати). Вікторія розповіла, що вона є тіткою 13-річної Крістіни. Крістіна – донька дружини Едуарда – Оксани від першого шлюбу. А Вікторія – рідна сестра першого чоловіка Оксани.

Скажу чесно, одразу попередила вона, у квартирі, де жили Едуард та Оксана я була всього декілька разів. Ми в основному спілкувалися через Крістінку, адже я йому не така вже близька людина. Тому, враження про нього склала більше з розповідей дівчинки, та з тих кількох коротких зустрічей що були.
Крістіна дуже любила Едуарда. Вона весь час про нього говорила, коли приїзджала до моєї мами. Та – допомагала їй з математикою. Називала його «папочка», часто з ним зідзвонювалася, розказувала, як вони разом проводять час, як вчать уроки, як тато возить її до школи. Ви спитайте у вчителів та директорки (дівчинка навчається у колегіуму №11) вона добре вчиться, майже відмінниця, ніколи ніяких нарікань з боку вчителів на неї не було. Едуард для неї був не тільки за тата, а й як за подругу, вона з ним ділилася усім, у них були дуже дружні відносини.

Коли він ще лежав, помираючи у лікарні і йому передали, що Крістіна його любить у Едіка виступили на очах сльози. На слідуючий день ми забрали дівчинку з міста, щоб не травмувати її зайвий раз. Вона й так почувалася дуже розстроєною.

Батьки Едуарда теж добре ставилися до прийомної онуки. Влітку возили її на море, минулого року до Турції. Також брали її з собою у християнські тури по церквах. Вони дуже віруючи люди, знаю що жертвували немалі гроші на церкву. Сина теж до того привчали, ну і Крістіну звісно.
В нашій родині всі були дуже раді, коли Оксана почала жити з Едуардом. Адже такого чоловіка – ще йди пошукай, щоб забрав до себе з чужою дитиною,  і не дорікав і забезпечував в усьому матеріально.
Коли я приходила до них – ніколи не бачила, щоб вони випивали. Едуард був завжди чемний зі мною, настільки, наскільки може бути чемною людина з тіткою прийомної доньки. Посміхався, питав як справи – ну все як у нормальних людей.
З Оксаною вони познайомилися десь близько 5 років тому. Спочатку жили в арендованій квартирі. Потім йому батьки купили цю – трикімнатну, де вони мешкали пару років. Вона була записана на них.
Я не вірю в те що, ця людина могла бути самогубцем. І ми всі глибоко обурені на те, що в ЗМІ спершу прозвучала інформація про те, що Едік – самогубець.
В цей день він зранку відвозив дружину до лікарні, потім поїхав додому, ще й встиг зайти Вконтакт.

І справді на сторінці Вконтакті останній час відвідин – 26 березня, о 8.37, з мобільного телефону. Є також чимало фото теж зроблених телефоном з подорожей Західною Україною, та Ізраілем, де Ільін трохи попрацював у готельному комплексі Leonardо. А під фото є підпис "Вы не поверите, я  в Тель-Авиве!"
Улюблена цитата: Жить хорошо, а хорошо жить еще лучше.
Про себе: Нормальный такой парнишка.

Один з його друзів – Володимир Герасименко, з соціальної мережі Вконтакті сказав про нього таке:  Эдуард очень хороший и отзывчивый человек. Не верю я, что он мог пойти на суицид. Я несколько лет работал с ним в одной организации и за это время я не видел его на работе в нетрезвом виде. Работал он последнее время просто не покладая рук. Ходил уставший. Что то тут не то. Кто-то его хочет просто оклеветать. Человек очень добрый и никогда не оставляет друзей в беде.
Вот что я могу Вам сказать.
С уважением Владимир.

Протягом двох днів ми намагалися зв’язатися з людиною, яку цитували на багатьох сайта в Інтернеті, в тому числі на місцевому телебаченні – Дорошенко Сергій Володимирович. А саме те, що «постраждалий власник квартири зізнався, що залишив відкритим кран на газовій плиті в кухні і пішов спати, а коли прокинувся, то включив в цьому приміщенні світло, що й призвело до потужного вибуху».
Він є заступник начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Чернігівській області. Всі його коллеги були на місцях, але телефон Дорошенко – не відповідав. Тож питання про те, як могла давати свідчення людина, що знаходилася в такому тяжкому стані та під дією сильних знеболювальних препаратів – досі лишається відкритим.

Нажаль, зробити висновок що саме спричинило вибух у будинку без закінчення всіх слідчих дій неможливо. Ініціативна група з п’яти осіб мешканців 1-го та 2-го під’їздів будинку проводить своє власне розслідування, і наполягатимуть на проведенні незалежної експертизи стану будинку. Вони вважають, що дані під’їзди аварійні і не підлягають реконструкції. Сьогодні жителі будинку будуть встановлювати маячки для фіксації руху плит, бо за їх словами два під’їзди розповзаються, а влада на це не реагує.

P.S. Батьки кажуть, в момент коли повідомили сину, що правоохорнці можливо розглянуть версію, яка свідчить про вибух у підвалі, та відкинуть його вину – він як міг виразив очами свою радість і полегшення. І того ж вечора помер. Можливо надія на те, що його перестануть вважити самогубцем держала людину на цьому світі цілих три дні. Ким запишуть Ільїна до справи про вибух – суїцидником, чи просто необережною людиною, а може доведуть вину газових служб – наразі невідомо. Але хочется вірити в те, що відповідальні особи розглянуть всі надані свідчення та факти якомога уважніше, адже цей випадок для Чернігова один із самих трагічних за останні декілька років.

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.