Лєна Іванова: «Склад колективу змінюється, а я завжди залишаюсь»
«Лєна Іванова» - в лапках, бо це чернігівський рок-гурт. Фронтвумен – Олена Іванова, яка власне і зібрала хлопців аби творити і доносити до слухачів важливі речі. Вони стали фіналістами конкурсу «Слухай ЧЕ» й увійдуть до збірки з однойменною назвою .
Вашій увазі пропоную інтерв’ю з вокалісткою гурту – Лєною Івановою.
– Як давно товаришуєш з музикою?
– Більше ніж десять років. У 16 років вперше взяла в руки гітару. І з того часу все пішло, поїхало…
– Маєш музичну освіту?
– Можна сказати, так. Спочатку закінчила Чернігівський педагогічний університет, а потім колись поїхала у відрядження як журналіст на Міжнародний фестиваль «Сергеєвские зори» в Одесу. Вирішила прийняти участь у ньому як музикант. Посіла перше місце. І мені запропонували вступити до університету культури. Так я здобула другу вищу освіту. Пригадую ціле літо з репетиторами готувалась.
– Одразу наважилась взяти участь у «Сергеєвских зорях»?
– Ні. Довго вагалась: чи варто? Але перед поїздкою побачила віщий сон. Наснилось, що беру участь і мені дістається перше місце.
– Чим радувала глядачів?
– Виступала сама. Виконувала одну свою пісню і пісню Ані Лорак. Переконалась, що конкурси «не куплені». Звертають увагу на талант, який маєш. Це радує.
– В родині є музиканти?
– По батьківській лінії всі актори.
– Розкажи про музичну кар’єру.
– В Чернігові працювала два роки у складі гурту «911». Але я на цілий рік поїхала до Києва ,тож він розпався. Зараз - вокалістка рок гурту «Лєна Іванова» і проекту «Володар». Тут у нас дві скрипки, акустична гітара, іноді волинка.
– Чому гурт називається твоїм ім’ям?
– Тому що склад мого колективу змінюється, а я завжди залишаюсь.
– Як ти думаєш чи обов’язково музиканту мати музичну освіту?
– Так. Тому що її відсутність сковує, не дає можливості творити наповну. Принаймні хоч одна людина в гурті має знати музичну грамоту.
– В рок-гурті все вирішуєш ти?
– Не завжди. Я прислухаюсь до хлопців, ми шукаємо компроміс.
– Важко бути музикантом у Чернігові?
– У нас мало місць для виступу.
– Чим займалась у житті?
– Журналістикою - робила новини на Чернігівському міському телебаченні; 2 роки торгувала на базарі; коли навчалась у Києві, було важко, тож продавала студентам у гуртожитку зошити, ручки, олівці, туалетний папір… У Чернігівському драмтеатрі розповсюджувала квитки, але прийшла до них бо хотіла стати акторкою. Та, на жаль, акторської освіти не маю. 4 роки читала лекції «За здоровий спосіб життя» від Центру соціальних служб для молоді.
– Не вважаєш, що аби стати успішною і відомою людиною треба пройти тернистий і важкий шлях?
– Людина, яка ніколи не відчувала біль, не вміє співчувати . А той, хто не знав труднощів, навряд чи оцінить легкі здобутки.
– Назви п’ять речей, які любиш робити у вільний час?
– Читати, танцювати, робити щось руками: малювати, робити сувеніри; медитувати, вигулювати свою собаку. Його звати Спрайт - боксер. Смішний такий! Вночі хропе, а вдень, при ходьбі, голосно «цокає» по паркету.
– Є якісь «гарячі» новини?
– Так. Минулого тижня було нагородження конкурсу «Шукаю продюсера», яке відбулось у палаці «Україна», що в Києві. Виконувала пісню «Фарбами».
– Чим наразі займаєшся окрім музики?
– Викладаю філософію у педагогічному ліцеї для обдарованої сільської молоді в Чернігові. Веду бардівський гурток.
Тетяна Скрипкіна