Валерій Дубіль: «Допомогти хочеться всім»
До благодійницької діяльності в нашому суспільстві ставлення неоднозначне. Ті, кому допомагають, благодійника боготворять. А всі інші завжди підозрюють їх у корисливій діяльності — в гіршому випадку, або ж у саморекламі — у випадку кращому. Але в цій сфері є такі люди, знаючи про діяльність яких, ніколи не дозволиш собі сказати погане чи недовірливе слово. Сьогодні ми поговоримо з одним із таких людей, президентом благодійного фонду “Європа”, народним депутатом України від фракції БЮТ Валерієм Дубілем.
Пане Валерію, розкажіть, будь ласка, про історію виникнення благодійного фонду “Європа”.
Благодійний фонд “Європа” ми з товаришами створили в 2000 році. Сприяло цьому рішенню, в першу чергу, те, що я за освітою медик. Я закінчив Прилуцьке медичне училище, потім працював у Прилуцькій міській лікарні, в приймальні. Через мене проходили всі хворі. Крім цього, моя мама пропрацювала все життя на фельдшерсько-акушерському пункті, тому я з дитинства знав усі медичні проблеми, бачив, як хворіють люди. Це пробудило в мені бажання допомогти. Тому, коли я, ще працюючи в лікарні, зацікавився бізнесом, коли вже з'явилися якісь кошти, виникло й бажання створити благодійний фонд, завданням якого в першу чергу було б надання допомоги медицині.
Та хіба фонд займається винятково медициною?
Ні, згодом виникли багато інших питань, якими фонд почав займатися. Якщо говорити про розвиток фонду, то політику сюди прив'язувати не хочеться, але маю згадати й про неї. Коли я в 2002 році балотувався на виборах, то ми з командою з ранку до ночі їздили різними установами, спілкувалися з шанованими людьми, а також із дітками-інвалідами, які не могли виходити з дому. В результаті цих поїздок нам вдалося таким чином зарекомендувати фонд, що вже за тиждень-два після того, як дізнавалися про чиюсь потребу, вона вже була виконана. Цим фонд так добре зарекомендував себе, що до нас почали звертатися багато людей з усієї України. Виходить так, що з 2000 по 2002 ми працювали в межах Прилук, та після 2002-го наша діяльність охоплювала вже всю Чернігівську область і навіть інші регіони України.
Чим діяльність фонду “Європа” відрізняється від інших?
Мабуть, тим, що ми не чекаємо, поки до нас прийдуть і попросять, а самі шукаємо людей, яким потрібна поміч. Свого часу я просив директора фонду їздити лікарнями, школами й дитячими садками, слідкувати в газетах за повідомленнями, в яких ідеться про людей, які потребують допомоги. Траплялося й таке, що я чи по телебаченню, чи з газет дізнавався про людей у скрутній ситуацій, висилав до фонду реквізити, й туди перераховувалися гроші. Крім цього, наш фонд дуже намагається нікому не відмовляти. Але це часто буває важко, адже в будь-якому разі все завжди впирається в гроші...
Розкажіть, будь ласка, детальніше про роботу фонду.
Рік тому я й осередок Блоку Юлії Тимошенко в Чернігівській області пообіцяли, що ми обійдемо всі лікарні, всі школи й дитсадки в Чернігові й дізнаємося, кому чого бракує, за можливістю — допоможемо. Мушу визнати, що на початку люди не вірили в те, що ми виконаємо обіцянки. Але коли вже за декілька тижнів після спілкування до лікарень почало надходити обладнання, до шкіл — різна техніка, кошти на ремонт, то всі були, звичайно, приємно здивовані. На сьогодні ми побували вже в усіх школах і лікарнях, на жаль, у садках іще не в усіх. Велику частину роботи ми виконали ще до виборів, але й протягом останнього року ми продовжували здійснювати заплановане. Наприклад, вже цього місяця на суму в 300 тис. грн. фондом було закуплено три гастроскопи, зроблено освітлення великої й малої операційних зал чернігівського тубдиспансеру, придбано спеціальний апарат для безконтактних операцій чернігівському пологовому будинку й спеціальний урологічний апарат для дробіння каміння в другу міську лікарню.
А чи проводить фонд якісь благодійні акції з метою збору коштів?
Ні, таких акцій ми не проводимо. Всі кошти, які має фонд — це результат спільної роботи з моїми товаришами, однодумцями, з якими ми згуртовуємося й робимо щось корисне.
Як, на Вашу думку, вплине криза на благодійну діяльність?
Звичайно, криза вплине помітно. Для мене особисто це дуже боляче, тому що буде досить важко за кризової ситуації виділяти кошти для фонду. Наприклад, минулого тижня ми збирали одну дитинку на курс лікування до Німеччини. Для операції зі злоякісною пухлиною потрібні були 110 тисяч Євро. Й уже зараз багато з тих людей, які ще недавно могли давати на благодійність десятки тисяч євро, мають сьогодні в розпорядженні в кілька разів менше. І для мене особисто дуже боляче розуміти, що ти не можеш комусь допомогти, та ще й тоді, як допомогти хочеться всім.
Чи є у благодійного фонду “Європа” якісь особливі проекти?
Так, це – дитячо-юнацька спортивна школа футболу “Європа” в Прилуках. Вона була заснована вже після того, як був організований фонд. Ідея створення цієї школи прийшла мені тому, що я, перш за все, сам батько чотирьох дітей й хвилююся про них. До того ж, пам'ятаю своє дитинство й те, як завжди було прикро дивитися на молодь, яка спивалася й уживала наркотики. Створили ми спочатку цю школу в Прилуках, а потім уже вона розширилася на школи в інших районних центрах та в деяких селах Прилуцького району. Я знаю, що спорт — це не лише фізичний гарт, а ще й зміцнення духу. Адже кожна дитина, яка займається спортом, ставить перед собою певну мету. Діти грають, тренуються, й замість того, щоб після занять іти десь гуляти й пити, біжать додому дивитися футбол по телевізору.
Чи є у вихованців цієї школи якісь помітні успіхи?
Звичайно. Нещодавно малі спортсмени, яким по дев'ять років, повернулися з Алушти, де стали чемпіонами України з міні-футболу. Минулого тижня ми робили для них свято з цього приводу. Я вважаю, це — важливе досягнення й для самих дітей, і для школи.
Що у найближчих планах фонду “Європа”?
У планах — звичайно, перш за все, продовжувати допомагати медичним закладам. Як медик, я бачу, в якому катастрофічному стані перебуває медицина. Я бачу, скільки коштів на лікування вивозиться українцями за кордон. Я бачу, що, обладнавши українські медичні установи належним чином, всі ці гроші люди можуть заощадити. Починати зміну медичної систему треба з покращення якості діагностики. Тому що правильний діагноз — це важлива складова успіху в лікуванні. Надалі ми плануємо займатися саме цими питаннями.
Gorod.cn.ua
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.