Сімох дітей Оксані і Павлу віддала держава

Колись в цьому приміщенні, розташованому в центральній частині міста Щорс, була аптека, потім - школа, а ось тепер тут житиме велика родина Куценків, в якій виховується десятеро дітей. Не всі малюки є рідними дітьми Оксани і Павла Куценків. Шестеро з них - це діти, позбавлені батьківського піклування, одна - дитина-сирота і троє - рідних дітей батьків-вихователів. «Чула я навіть, що кмітливі підприємці намагалися придбати цю будівлю, щоб зробити в ній магазин чи бар, але… Тепер тут наш дім», - говорить Оксана Куценко.

Переїзду в нову оселю родина Куценків чекала більше року. І ось нарешті це сталося, - 18 червня 2008 року вони святкували новосілля.

Про те, як мрія стала реальністю

На урочистий захід із перерізанням традиційної стрічки зібралося чимало людей: представники обласної і місцевої влади, благодійники та керівники підрядних організацій. Крім теплих слів та щирих побажань, були ще й подарунки. Хоча ще два роки тому про створення дитячого будинку сімейного типу в районі лише мріяли.

оли і кому в голову прийшла ідея створити таку родину Оксана Куценко сказати не може, - розповідає лише, що це рішення вони приймали разом з чоловіком. «Одружилися ми з Павлом чотири роки тому. На цей час в мене вже було двоє рідних дітей: дві донечки - Катерина (1991 року народження) та Валерія (1995 року народження). А в 2005 році народила я ще й Павлушу, - розповідає жінка. – Рік потому, в 2006 році, ми вирішили взяти на виховання чужу дитину. Ось так, з чернігівського притулку «Надія» дитина-сирота (батьки дівчинки померли – Авт.) на ім’я Тетянка (1990 року народження) переїхала до нас».

А згодом представники місцевої влади запропонували родині Куценків взяти на виховання… ще кількох дітей, натомість пообіцяли постійну увагу і підтримку з боку держави, тобто забезпечення великої родини облаштованим житлом, медичною і психологічною допомогою, грошовими виплатами на дітей та заробітної платою.

«Оксана і Павло ідеально підійшли під усі критерії батьків-вихователів, адже вони - люди порядні, відповідальні, роботящі і добре дбають про власних дітей, - розповідає заступник голови щорської райдержадміністрації Любов Удод. – І головне - в них вже був досвід виховання дітей з різних сімей».

Незабаром молода і без того вже велика родина вирішила стати ще більшою. «Педагогічний досвід ми мали. Я, наприклад, до цього часу працювала педагогом-організатором Щорської районної гімназії, а чоловік мій хоча за фахом і будівельник, але працює вчителем у недільній школі, - сказала Оксана Куценко. Тому, пройшовши відповідний курс навчання у соціальній службі, Оксана і Павло почали готуватися до створення нової сім’ї – познайомились з іншими дітьми, - до речі, теж в притулку «Надія», та зайнялися ремонтом придбаної за бюджетні кошти будівлі.

Півроку тому в родині з’явився Юра (2002 року народження), потім - 30 травня 2008 року (тоді коли ремонтні роботи завершувались) Оксана та Павло забрали до себе Іллю (2003 року народження), Ярослава (1998 року народження), Анастасію (2004 року народження), Миколу (2002 року народження) та ще одного Іллю (1998 року народження).

Долі дітлахів, які відтепер житимуть в одній родині, схожі: неблагополучні сім’ї, батьки позбавлені своїх прав, притулок «Надія»… До речі, батькам-вихователям (саме таку офіційну посаду тепер мають Оксана та Павло Куценки – Авт.) вдалося не розлучити рідних Іллю та Ярослава Науменків і Миколку та Анастасію Бригинців – всі діти відтепер житимуть однією родиною.

«Пам’ятаю перший день, коли ми привезли всіх дітей додому. Я тоді справді злякалась… Діти розбіглися по будинку, як мишенята, а я нічого не могла з ними вдіяти… Вони мене абсолютно не слухались! Але час іде, і ми поступово звикаємо одне до одного», - говорить мати-вихователька. Тепер-от всі дітлахи вчаться жити однією великою родиною, піклуватись і дбати одне про одного і слухати людей, які для них стали батьками. А Оксані всього-на-всього за кілька днів вдалося вивчити смаки і вподобання кожної дитини – хто яку їжу любить, які казки і пісні кому подобаються

Дитячий будинок вартістю півмільйона
Ремонт тривав майже два роки. Всі роботи здійснювалися Щорським ПМК-215, Щорським вищим професійним училищем лісового господарства та іншими підрядними організаціями. Не сиділи, склавши руки, і Оксана з Павлом – робили все, що було їм під силу. На все про все, тобто, на придбання будинку та меблів, капітальний ремонт будівлі і облаштування подвір’я, було витрачено понад 500 тисяч гривень. Це були бюджетні кошти та грошова допомога спонсорів.

І незважаючи на офіційну назву – Дитячий будинок сімейного типу – тут немає «інтернатівських» спалень і їдальні. Та й назвати цю оселю дитбудинком досить важко – адже тут створений справжній родинний затишок. Є простора зала, спальня батьків, п’ять кімнат для дітлахів, кухня, ванна кімната, душова, комора. На стінах – картини, в кімнатах – сучасні меблі та побутова техніка.

Довідка:
Цей дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) на Щорсівщині є першим, а на Чернігівщині - третім. Зараз в них виховується 18 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Крім того, є ще в нашому регіоні 78 прийомних сімей, в яких перебуває 114 дітей. Прийомні сім’ї створені в кожній адміністративно-територіальній одиниці області. Найбільше їх у Менському районі - 8 сімей (9 дітей), Городнянському – 6 сімей (9 дітей), Козелецькому – 6 сімей (8 дітей). Загалом упродовж поточного року в області планується створити 51 прийомну сім’ю та 3 дитячі будинки сімейного типу, в які влаштувати 96 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Валентина Федусь

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.