В нашому суспільстві дуже тяжко доводиться жити інвалідам. Звісно для них створюються різні центри допомоги, проводяться наради, де обговорюють цю тему, але це все не те. Інваліди, які не мають рідних живуть іноді зовсім самі. Бувають і такі, що накладають на себе руки. Але й серед таких людей можна зустріти тих, хто пересилив свій відчай, знайшов в собі сили жити далі, і жити не тільки для себе, а і для інших.
Моя розповідь про одну з таких жінок. Декілька років тому, Нітченко Ольга Дмитрівна стала інвалідом. Вона втратила майже все: чоловіка, роботу, бажання жити. Вже навіть, були дуки про самогубство. Але мати з сестрою не залишили її. Почувши про екстрасенса, який допомагає людям вони вирішили звозити до нього Ольгу Дмитрівну. На той час жінка вже майже не пересувалася без сторонньої допомоги.
Екстрасенс порадив завести їй котика, а то й декількох, бо дуже вже в неї порушене біополе. Дуже довго вагалася, та зрештою наважилась. Придбала собі котика персидської породи. Цьому маленькому, пухнастому створінню жінка дала таке мужнє і сильне ім’я – Геракл. Як би вона себе не почувала кожного ранку – їй все одно доводилося вставати й годувати свого улюбленця для якого вона нічого не шкодувала.
Всім серцем прив’язалася до нього. Геракл був маленькою радістю в її житті. Та й здоров’я стало більш-менш покращуватися.
Після Геракла з’явився ще один кіт з дуже незвичайним їм ям – Арджуна ( слуга Господній) „Екстремал” з різнокольоровими очами. Потім Девананда (насолода плодами твоєї роботи).
Ольга Дмитрівна започаткувала в Чернігові створення племінного питомнику котів „Монте – Крісто”
Коли заходиш до її двокімнатної квартири, то ніби потрапляєш в царство котів. У них є навіть свій „кошачий дітсадок”. На стінах висять картини і фотографії з симпатичними котиками. Більше за все господиня пишається колекцією одягу для котів, який шила сама, в них навіть весільні костюми є.
Коли ще могла ходити то носила їх на виставки. Іноді продавала на базарі кошенят, що приносило їй море задоволення. „Так приємно приносити радість людям, - згадує жінка, -особливо дітям які побачивши маленьких кошенят кричали від радості. Навіть шоу для дітей організувала за участю пухнастиків .
Зараз, Ольга Дмитрівна майже не виходить з квартири, бо дуже болять ноги. Та як би важко їй не було, продовжує піклуватися про своїх котиків. Адже саме вони декілька років надавали їй потяг до життя. Саме завдяки їм знайшла в собі сили боротися в цьому жорстокому світі. І кожного для дякує Богу за те, що в її житті траплялися люди які їй допомагали ї підтримували в її починаннях.
Нітченко Ольга Дмитрівна
Подруга Ольга Дмитрівни з Гераклом
Ємельянова Маша
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.