Олександр Соколов: Я не лікар і рецептів не даю, але до всього треба ставитися з гумором...

...Це продовжує життя

Міський голова Олександр Соколов особливих представлень не потребує. «Главная черниговская газета» вирішила поспілкуватися з ГОЛОВНОЮ людиною міста напередодні Дня Чернігова. Що з цього вийшло – судити читачам.

Гарячій воді і теплу – бути!

- День Чернігова традиційно святкуємо восени – час підготовки до зими. Тому почнемо з не зовсім святкового запитання. Чи готове місто, зокрема водогін і системи опалення, до настання холодів?
- Так. У нас все вже практично готово. Єдине - коли у нас немає кілька днів гарячої води, так наче її у нас ніколи не було. Але такий порядок. Спочатку ми перевіряємо системи всередині будинків, а потім перевіряємо зовнішні системи надмірними нормами тиску для того, щоб нам мати взимку цей запас. Магістральні мережі з Круга до Рокоcсовського у нас абсолютно нові. Але заміни потребують центральні тепломагістралі, які ведуть безпосередньо від ТЕЦ. Там є певні проблеми, які ми за кілька днів вирішимо і населення там буде з гарячою водою. Це доволі кропітка робота. По воді я спокійний. Тому що ми поміняли всі 59 свердловин. Зараз планово міняємо 10 кілометрів магістралі в рамках програми Світового банку і не будемо зупинятися.
До речі, ми повинні реалізувати програму по освіті, спільну з американцями програму з енергозбереження, в т.ч. замінити систему опалення в одному з дитячих садочків.

Тролейбус, дитячі майданчики і перевиконаний бюджет – корисне з приємним до свята

- Які основні досягнення міста за минулий рік Ви б хотіли відзначити? Чим Чернігів і чернігівці справді можуть пишатися, щоб з гордістю відзначати День міста?
- Тролейбусну лінію на Масани запустили, біля 40-ка площадок побудували, запустили у виробництво тролейбус, в перший раз за останні післякризові роки перевиконали бюджет. Хоч незначною мірою, але можемо покращити власні справи. Кабмін нас підтримує. А те, що ми заробили самі, повинні вкласти в місто.
Скоро почнемо реконструкцію сквера Богдана Хмельницького, але маємо оголосити тендер на 4 млн. 700 тис. Три мільйони виділяємо на закінчення реконструкції дитячої поліклініки. Розпочнемо роботи по травмопункту міської лікарні №2, переселимо частину швидкої допомоги в приміщення поліклініки Радіоприладного заводу. 4,7 млн. вкладаємо у стадіон Гагаріна, де планується зробити підтрибунні приміщення. Вже зараз зі стадіону Гагаріна після реконструкції наша молодіжна збірна з важкої атлетики не виїжджає. Вони і надалі будуть постійно тренуватися. Наступного року, якщо закінчимо легкоатлетичну доріжку, молодіжна збірна з легкої атлетики теж буде тут.

У Митищах розповіли про хокейну академію

- Днями Ви побували у підмосковних Митищах. Що корисного привезли звідти для міста?
- Митищі розвиваються ефективно. Це 18 кілометрів від Москви. Якщо є гарні проекти, вони непогано фінансуються з федерального, обласного і місцевого бюджетів. Тільки давай проекти. Працюють молодіжні програми будівництва. Не сподобалося те, що $2200 коштує один квадратний метр житла, не вистачає соціальної інфраструктури. Але позитивний досвід переймаємо. Адже ми все збираємося будувати льодовий палац, а вони вже хочуть відкривати хокейну академію.

- А якісь спільні проекти, які б дали чернігівцям додаткові робочі місця?
- Ми намагалися вже це робити, але багато в чому перепоною стають митні правила. Вони зацікавлені отримувати продукцію з Чернігівщини. Ми робили колись з директорами ярмарок. Але продукцію могли привезти лише в приватному порядку лише дозволену і в кількостях відповідно до митних правил. На жаль, поки нагорі не домовляться, доволі складно це робити.
Я думав, що наші світлофори фірми «Atilos» візьмуть. Але ж у кожного вже свої стандарти навіть на таку продукцію.

Міський голова відкриває нові таланти

- В Чернігові відбувається багато культурних акцій і подій за підтримки міського голови. Конкретизуйте, у чому ця підтримка полягає. Вона більше організаційна чи матеріальна? Якщо матеріальна, то за рахунок яких фондів?
- Повірте, це не матеріальна підтримка. Я не маю права надавати матеріальну підтримку, якщо такого рішення не прийняла сесія. Але якщо люди звертаються з цікавими пропозиціями, ми разом сідаємо і я розпитую, як воно відбувається, чому і для чого ця акція. Не буде підтримки міського голови в якихось комерційних акціях. Як правило це благодійні акції, які проводяться і потребують благодійної підтримки, багато дитячих фестивалів. Зазвичай, якщо є підтримка міського голови, спонсори вже зовсім інакше на такий захід реагують. Якщо захід стосується благодійництва, творчості, дітей, підтримка міського голови йому не завадить. На жаль, я не на всіх конкурсах можу бувати, але добре, що їх багато відбувається.

- Наведіть приклад яскравого заходу, який Ви підтримали і він Вам сподобався.
- Можу сказати відверто. У нас є піаніст Денис Жданов. Коли йому потрібно було виїжджати на перші конкурси, я займався цим питанням, просив людей про допомогу. Коли він вже приїхав після Іспанії і гран-прі, мені це дуже приємно. Це означає, що з’являються молоді талановиті люди, які прославляють Україну. Думаю, що в цьому великий позитив.

Гумор, фізкультура і футбол – основні «рецепти» від міського голови

- Яке маєте хобі і основний життєвий принцип? Трішки поясніть… Чи не впливає на світосприйняття «велика політика»? Якщо все-таки корегує, то в який бік і як з цим боротися? Рецепт від мера.
- Я рецептів не даю. Я не лікар. Але гарний рецепт – до всього відноситися з гумором в кінці кінців. Це продовжує життя. Бувають різні ситуації на сесії і без гумору просто не вижити.

- Це як на останній сесії з комуністами, коли ті підняли питання безкоштовних туалетів?
- Тут, як кажуть, no comments! Що сказав, те сказав. Доволі серйозні питання розглядалися на сесії і вона не повинна збиватися на моменти такого характеру. А що колись чи десь було… Ну було. Колись чи десь.
Хобі? Люблю фізичну культуру. Спортом це не назвеш. Люблю футбол, але вже вік і мати каже, що треба відставляти. Але як відставляти? Зібралися з міськими головами і граємо незалежно від віку. Люди їдуть і з Одеської області, з Київської, з Шумська Тернопільської області, з Хмельницького. Ну як це не любити?
Зараз у нас триває підготовка до чемпіонату з футболу серед мерів. Австрійці мають вже досвід його проведення, у жовтні будемо зустрічатися з цього приводу з поляками, можливо товариську гру зіграємо, тоді і визначимо формат. Це дає натхнення, життєвий тонус, можливо і негатив.
Головне – той негатив не шукати. Бо іноді подивишся новини наших центральних канали… Я розумію – рейтинг, продюсери іноземні… Але ж це впливає на свідомість. А потім ми кажемо, чому ми такі.
Чому китайці стримані, але посміхаються? Чому японці такі привітні? Я був на Олімпійських іграх 2008-го року, спочатку думав, що у них до нас таке вітання зранку. Але вони між собою звертаються з посмішкою кожного дня. На третій день перебування і ми вже намагалися так робити. Що, вони працюють не напруженіше, ніж ми? Навряд. В чому цей сенс?

- Напевно в тому, що вони віддають перевагу традиційному. На відміну від нас, коли ми намагаємося відшукати сенс у прагматичних речах…
- Може й так…

Про принципи, мораль і людей, з якими ходять в розвідку

- А основний життєвий принцип – ніколи не падати духом, бо ніколи не буває безвихідних ситуацій, а все інше…
- Наприклад, я особисто знаю Івана Плюща – людину з дуже тонким гумором. Він може сказати, бо дуже глибокий дядько.
- І говорить зазвичай афоризмами…
- Так. Щасливий, що був у своєму житті знайомим з ним, з Черномирдіним, з Леонідом Кучмою. Такі люди можуть з висоти свого життя розмірковувати про життєві принципи. Може і я б міг щось сказати, але напевно це не буде якимось штампом, який треба наслідувати. У кожного своє життя. Є мораль, заповіді. А життя вже придумає потім, і афоризми також.

- Чим будете займатися, коли набридне бути мером?
- Ось коли набридне, тоді і скажу. Добре?
- Чи можете назвати прізвища людей, з якими завжди готові піти «у розвідку»? Якщо можете – назвіть. Чи це взаємно і чи готові вони йти у розвідку з Вами?
- Це теж певне гасло. Можу відверто сказати, що був у різних ситуаціях. Спочатку покладаєшся на одних, а поряд залишаються люди, які ніколи не були примітними. На яких ніколи не сподівався. Називати їх? А раптом вони і справді готові йти у розвідку? А я їх назву, вони образяться і не підуть…

«ГЛАВНАЯ черниговская газета»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.