Заборонена любов

Киянин Михайло Куц приїхав у село Кучинівка Щорського району навесні минулого року. Тоді йому було 54. Через кілька місяців прихистив у себе вдома жінку, на 20 років молодшу. Все б нічого, але Марина — інвалід з дитинства, читає по складах і не змогла засвоїти навіть полегшену програму допоміжної школи. Любить випити й покурити. Зате красива. Люди в селі почали судачити: може, він використовує її як сексуальну рабиню? Може, здасть на органи? Не можна їм жити разом, це дурниця! Таке треба заборонити!

Марина час від часу тікає з дому до приятелів або до матері в село Радвине. Куць тоді дзвонить сусідам, питає, як «моя дівчинка». — Мабуть, мені пороблено, люблю я її, — зізнається.
— Пару днів тому бачила Куца з Мариною, в магазині яйця купляли, за руки трималися, як діти, — розповідає кучинівський сільський голова Валентина Карась.

Двір Михайла Куца обгороджений металевим парканом. За хвірткою дві хати — стара дерев'яна та нова цегляна, де триває ремонт. Михайло добудував простору кухню. Поставив металопластикові вікна, металеві вхідні двері. Всередині вже стоять дві нові круглі груби в металевих кожухах, насосна станція. Залишається обкрутити все гіпсокартоном, підігнати дошки підлоги та встановити сантехніку.
Доріжки в'ються серед бур'янів. У другій хаті живуть та використовують її як склад. Тут стоїть новий холодильник, газова плита тощо. На поличці — книжки про таємні знання, на столі — ліки та журнали з кросвордами. На підлозі біля ліжка — почата пляшка дорогої горілки. Кілька пар нового жіночого взуття.

Марина повернулася від матері. Сидить поруч із Михайлом на ліжку, червоніє.
— Чому ж ви бігали від Михайла? — питаю.
— По гриби ходила, — каже, опустивши очі. Перебирає пальці з манікюром.

Вона здається безпомічною. Мати інвалід, немає одного ока, випиває. Менша сестра розумово відстала. Є дві нормальні тітки, але приїжджають вони рідко.
Михайло розлучений, має дорослу доньку. Раніше працював на річковому буксирі, потім — на будівництві. Зараз живе на заощадження. В кінці серпня, як виповниться 55, планує оформлятися на пільгову пенсію.

До Михайла Марина жила з Володимиром Канавченком на прізвисько Шкіпер. Має дитину, яку одразу після народження забрали в дитбудинок. Шкіпер давно почав сильно пити, і з Мариною вони разом заробляли по людях. У Куца варили ворота.
— Мене вразило, що така тендітна жінка так важко працює, — розповідає киянин. Вирішив їй допомагати, бо без мене вона пропаде. Поприбирає у мене в хаті — я даю їй десятку. А одного вечора Марина залишилась.
Михайло для «своєї дівчинки» варить їсти, накупив одягу та взуття. Возив до Чернігова у лікарню на обстеження, продовжив інвалідність. Були на екскурсії в Києві.
— Вона притихла і на все там дивилася о-о-отакенними очима, — каже Михайло. — Марина дуже кмітлива, просто нею ніхто не займався. Вона моя муза.

Михайло не схвалює те, що Марина курить і випиває. Намагається відучити. А жінка, яка іншого нічого не бачила, не може полишити знайомих утіх.
Кілька місяців тому Марина напилася, лежала біля магазину. Шкіпер побачив її, завантажив у тачку та відвіз до себе. Жила в нього. Прийшла до Михайла обідрана.

Потім зв'язалася із Олександром Головачем, який років 20 відсидів по тюрмах. Місяць прожила з ним. Олександр не втримався, вкрав гроші у пенсіонера у Радвиному, пограбував київську дачницю в Кучинівці. Разом з Головачем кілька днів переховувалися від міліції. Забирати Марину з райвідділку поїхав знов-таки Куц.
— Марина не звикла до доброти, до того, щоб з нею поводилися, як з вільною людиною, — припускає Михайло. — Я, на відміну від Шкіпера, не замикаю її речі в шафі. Кажу, якщо хочеш, можеш забрати й піти.

Марина показує свої речі: молодіжна зимова курточка, строга осіння куртка. Радується, але усміхатися боїться — нема переднього зуба.
— Поставимо зуб! — каже Михайло.
Чоловік мріє доремонтувати будинок, але говорить, що багато часу відбирають втечі Марини.
— Як немає її поруч — я сам не свій, нервовий увесь. Марина — це найважливіше завдання мого життя. Я прагну зробити з неї вільну людину. Заради неї варто жити.

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №32 (1318)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.