Андрій Мартенс: «Страшно спостерігати за тим, як демонізоване суспільство розбещує дітей»

Андрій Мартенс присвятив проповіді та просвітницькій діяльності значну частину свого життя. Він не є священиком, але православна віра кардинально змінила не лише світогляд чоловіка, а й його професію, - колишній бізнесмен сьогодні обіймає посаду бібліотекаря в Храмі всіх святих землі Чернігівської.

Пан Андрій зізнається, - питання віри бентежило його серце все свідоме життя. Будучи ще дитиною, запитував у батьків: «Чи є в людини душа?». Дорослі не могли задовольнити допитливість сина, бо й самі зростали в епоху атеїзму, але, принаймні, відповідали чесно: «Не знаємо». Андрій зростав у благополучній родині. Тож, коли вперше усвідомив несправедливе ставлення до людської особистості (це сталося під час несення армійської служби), зрозумів, що на допомогу оточуючих навряд чи можна розраховувати. І подумки знову й знов звертався до Бога.

З лав збройних сил Андрій повернувся зовсім іншою людиною. А вищу освіту завершував без особливого ентузіазму. На той час до юнака прийшло розуміння, що в житті є важливіші речі.
На пошуки свого єства Андрій витратив чимало часу, - «перелопатив» майже всю існуючу бібліотечну літературу з філософії та релігієзнавства, але відповідей на більшість зі своїх запитань так і не отримав. Щоправда, це не тільки не зупинило чоловіка, а навпаки, - налаштувало на рішучі дії! Де і з ким він тільки не спілкувався! І лише безпосередня участь у зібраннях різних релігійних течій (свідків Єгови, баптистів та кришнаїтів) стала поштовхом до усвідомленого розуміння свого духовного коріння - православного віросповідання.

Просвітницька діяльність

Пан Андрій став на шлях духовної просвіти ще будучи бізнесменом. Тоді свою діяльність він пов'язував із виготовленням металоконструкцій та зовнішньої реклами. Чоловік розташував прямо в приміщенні свого офісу декілька стендів із православною духовною літературою, що було спробою поєднати дві половинки свого життя - бізнес та духовну діяльність.
Силами небайдужих особистостей була створена спільнота православних християн за сприяння отця Созонта з Домниць-кого чоловічого монастиря (розташований неподалік від смт. Березна). Діяльність цього союзу людей була плідною: в обласному центрі проводилися фестивалі православних фільмів (в кінотеатрі імені Щорса), а також - зустрічі за участю священників із різних чернігівських храмів.
Одного дня пан Андрій зрозумів, що, наприклад, у бізнес-офісі - не місце для такої діяльності. Чоловік вирішив перенести літературу до Храму всіх святих землі Чернігівської, і сам залишився при ньому в якості бібліотекаря.

Бібліотеки: церковна й мирська

У церкві книги користуються попитом в основному серед парафіян, але охочих долучитися до православних традицій, а також вивчати своє коріння дуже багато.
Це підтвердила і провідний бібліотекар Чернігівської центральної міської бібліотеки імені Михайла Коцюбинського Галина Клименко: «Книги а бібліотеці оновлюються дуже рідко. А якісна духовна література взагалі відсутня. Запити щодо неї надходять переважно від дітей та літнього населення нашого міста».

На духовні потреби чернігівців відреагували як небайдужі громадяни, так і самі парафіяни, - власне, на їх пожертви й була придбана просвітницька література. А пан Андрій охоче взяв на себе організаційні клопоти. Так,, у червні цього року почала працювати виставка православної духовної літератури в читальному залі бібліотеки імені Коцюбинського. Зараз вона має статус постійно діючої, але у перспективі має перерости в цілий сектор бібліотечного фонду. До найближчих планів входить і організація недільної школи із залученням кращих проповідників православ'я в Чернігові. А пані Галина взяла на себе зобов'язання всебічно сприяти цьому процесу.
«Біда українського народу в тому, що, хоч більшість із нас хрещені, але мало хто по-справжньому освічений щодо християнських традицій, стверджує пан Андрій. - На жаль, телебачення пропагує не одвічні людські цінності... Страшно спостерігати за тим, як демонізоване суспільство розбещує наших дітей».

Подорож до Єрусалиму

Зараз чоловік живе дуже скромно і має непостійні заробітки. Але віра й сильне бажання допомогли здійснити у лютому цього року паломництво на святу землю.
- Пане Андрію, що Ви відчули, перебуваючи в Єрусалимі?
- Словами відчуття передати дуже важко. Для християн Єрусалим має особливе значення, - саме там розгорталася найдраматичніша фаза життя Христа: там він жив, творив чудеса, був розіп'ятий і воскрес. Багато паломників приїздять до Єрусалиму, щоб пройти слідами Ісуса на Голгофу (знаходиться всередині Храму Гробу Господнього). Ця святиня містить найважливіші християнські цінності, в тому числі - Камінь помазання (на нього було покладено тіло Христа перед похованням) та багато іншого. Храм Гробу Господнього - це місце паломництва мільйонів віруючих християн зі всього світу. І я, разом з іншими православними прочанами з Румунії й Греції,, молився в ньому, - це були незабутні враження! В Єрусалимі скрізь відчувається присутність тієї великої Життєдайної Сили, яка після багаторазових руйнувань не лише відбудовувала місто, а й щоразу відновлює всіх нас...
Питання віросповідання для кожної людини суто інтимні, - і дорога до Господа теж у кожного своя. Але, на жаль, у більшості випадків, людство згадує про Бога тільки... в безпорадних ситуаціях.

Тетяна Леонова, тижневик «Чернігівщина» №28 (303)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.