Знайшли справу свого життя - ковальство

Вже третій місяць в орендованому приміщенні на околиці Чернігова працює маленька кузня ручного кування. Відкрила її Ірина Чернявська, колишня безробітна, а нині - приватний підприємець та роботодавець. За допомогою у підборі кадрів вона зверталась до служби зайнятості. Коваля для неї готували аж на Рівненщині.

Чоловічим ремеслом керує жінка

До ковальської справи люди приходять різними шляхами. Ірина Чернявська та Станіслав Чкана - коваль, який працює в її кузні, прийшли через службу зайнятості. Свого часу життя обох склалося так, що вони залишились без роботи. До цього часу Ірина Чернявська працювала на металобазі, тому не з чуток знала, що можна робити з металу. Пошук роботи привів її до Чернігівського РЦЗ, фахівці якого й порадили Ірині відкрити власну справу. Жінку, яка все життя прагнула до самостійності та бажала самореалізації, така можливість одразу зацікавила.

«Ідея відкрити кузню назріла давно, ще тоді, коли я працювала на металобазі, - розповідає пані Ірина. - Але довгий час мрії залишалися мріями. Започаткувати власний бізнес я зважилася лише тоді, коли залишилась без роботи. Дослідивши місцевий ринок послуг, виявила, що ковальське мистецтво на Чернігівщині - це справжнісіньке диво, а професійних ковалів днем з вогнем не знайти. Хоча в наш час художні вироби з заліза у великій ціні. Чимало власників приватних будинків та заможних людей хочуть бачити їх у своїх заміських садибах. І це не тільки огорожі, а й ексклюзивні альтанки, ліхтарі, ковані елементи дверей, садові та кімнатні меблі, прикраси інтер'єру. Тому, нині, дещо призабута професія коваля переживає друге народження. Отже, є попит - має бути і пропозиція».

За рекомендацією спеціалістів центру зайнятості Ірина закінчила курси цільового призначення „Підприємець-початківець". Завдяки професіоналізму викладачів за два тижні навчання вона отримала безліч потрібних знань. Освоїла основи управління власним бізнесом, управління фінансами і кредитування, маркетингову стратегію, основи ціноутворення, менеджменту, бізнес-планування, податкове регулювання малого бізнесу тощо. Успішно захистивши бізнес-план, Ірина Чернявська зареєструвалася приватним підприємцем і відкрила власну кузню.

Ковальській справі навчають на Рівненщині

На роботу пані Ірина запросила знайомого, з яким колись разом працювала. На той час Станіслав Чкана був безробітним. Ірина знала: він з металом на „ти" - працював і ковалем-штампувальником, і ковалем на молотах і пресах. Але для ручного кування Станіслав потребував нових знань та навиків. За допомогою Ірина Чернявська знову звернулася до центру зайнятості, де їй запропонували підготувати потрібного фахівця. За направленням служби зайнятості Станіслав поїхав освоювати ковальську справу до Рівного.
„Там, у райцентрі Гоща, на базі Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості вчаться на ковалів люди з різних куточків України. До речі, на Чернігівщині немає жодного навчального закладу, де можна оволодіти цією професією, - розповідає Станіслав Чкана. - Навчання триває чотири з половиною місяці, причому на найсучаснішій базі. Навчальні майстерні оснащені новітнім ковальським обладнанням. Є і пневмомолот, і верстати з програмним забезпеченням, і, звісно ж, досвідчені викладачі".

З теплом і вдячністю Станіслав згадує майстра ковальської справи Сергія Торулю, у якого він навчався. А ще - залюбки розповідає про Львівський фестиваль ковалів, на якому йому пощастило побувати під час навчання. Каже, що подібні заходи та майстер-класи таких профі, як Сергій Торуля, сприяють професійному розвитку та становленню. Після навчання і успішного проходження атестації Станіслав Чкана отримав відповідне свідоцтво. Тепер він - кваліфікований коваль ручного кування.

Сина Чернігівщині ковалі ручного кування!

За професією штукатура-облицювальника-плиточника, яку Станіслав освоїв після закінчення школи, він не працював і дня. Його завжди приваблювало ковальство - ремесло для умілих та сильних чоловіків. Він стверджує, що з металу можна зробити будь-що. З його легкої руки на світ з'являються декоративні прикраси для будинків (підсвічники, підставки), меблі, огорожі. Станіслав впевнений те, що серійно виготовлено на верстатах, не конкурує з тим, у що коваль вкладає душу, і мода на ковані вироби, зроблені вручну, ніколи не мине. Тому його нова професія завжди буде престижною і затребуваною. А знайти замовників на ковані вироби - не проблема, їх із задоволенням беруть на продаж сувенірні крамниці та замовляють для власних потреб господарі приватних будинків.

Нині Ірина Чернявська і Станіслав Чкана наполегливо працюють, адже попереду у них ще багато справ - потрібно докупити обладнання, облаштувати виставку ковальських виробів, провести рекламну кампанію. У планах - розширення виробництва і залучення до роботи зварювальника, слюсаря, дизайнера та ще одного коваля, і працювати, працювати, працювати... А нових робітників Ірина Чернявська знову шукатиме за допомогою служби зайнятості.

Валентина Федусь, тижневик «Чернігівщина» №21 (296)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.