GOROD.cn.ua

Секрети вирощування свиней від Сидоренків

Таїсія Сидоренко балує свиноматку люцерною
Сидоренки з села Васьківці Срібнянського району тримають шість свиноматок української степової породи, одну в'єтнамську та двох кнурів. Навесні, коли народжуються поросята, свинопоголів'я зростає до півсотні. Господарі поділилися секретами годівлі та догляду.

Зерно чи картопля?

Сидоренки тримають свиней породи українська степова з невеликими домішками великої білої.
— Українські степові свині легше переносять і спеку, і холод, — говорить Таїсія Сидоренко. — Ми ростимо їх мінімум до 100 кілограмів, а в середньому — до 160. Такої ваги кабан досягає за рік.
По хазяйству батькам допомагають і дві молодші дочки — 17-річна Юля та 10-річна Світлана. Дві старші доньки вже заміжні і живуть окремо. А єдиному сину Олегу лише три роки.
Сім'я обробляє два гектари городів. На них саджають в основному картоплю для продажу, буряки та люцерну — для худоби. Люцерна йде на зелений корм свиням, дрібна картопля теж. Але на таку кількість свиней корми ще й докуповують. У сусідів, що спеціалізуються на вирощуванні картоплі, беруть дрібну по 25 копійок. У сільгосппідприємстві купують браковане зерно — бите, плюскувате. Ще зерно отримують як плату за пай.

— Якщо немає власної техніки, самому зерно ростити невигідно, — вважає Леонід Сидоренко. — За оранку заплати, за насіння, за сівалку, солярку купи, за комбайн заплати... Дешевше купити готового бракованого. Свині його їдять із задоволенням.
— Картоплею годуємо з осені, — веде далі Таїсія Миколаївна. — Але з нею більше мороки. Спочатку картоплю треба помити. Тоді зварити і воду злити. У чугун налити холодної. Картопля одразу зчахне. Рукою помняти, додати обмішки. Не можна давати позеленілої картоплі, бо в ній отрута — солонін.
Отже, у Сидоренків більшу частину свинячого раціону складає зерно. Ячмінь, пшеницю та овес дроблять у себе на млинку та набовтують із водою, наче кашу.

Годують свиней двічі на день.
Для того, щоб підгодувати маленьких поросят, поруч з основним станком свиноматки роблять окремий загородок, вішають туди літом звичайну, а взимку інфрачервону лампочку. У коритце накидають смачненького: товченої картоплі, наливають молока побільше. У перегородці роблять невелику дірочку, щоб порося пролізло, а свиноматка — ні. Великій свині їжі не дістати. У цьому закутку поросята під'їдають та гріються під лампочкою.

На десерт люцерна і буряки

— Раніше ми свиням домішували кропиву, — каже Леонід Сидоренко. — Лазив я за нею по всіх смітниках. Набридло гаять час та блудить по пустирях. Стали сіяти біля хати полосу люцерни 100 на 20 метрів. її поросята їдять із задоволенням. Поступово підкошую люцерку і поки дійду до кінця, на початку полоси вона знов виросла. І так усе літо.
— Маленьким поросяткам рву молоденьке, що відросло, а дебеле — старим іде, — уточнює Таїсія Миколаївна.
Також узимку та восени додають буряки — на десерт. Спочатку їх терли на тертушці.
— Тепер ми так не балуємся. — говорить хазяйка. — Порубали великими шматками — хай вони заботяться. Свині, щоб вона не здуріла, щоб там станок не рвала, треба чимось заботиться. Можна камінців накидать із кирпича, з бою, — хай гризе.

Що треба для «страшенного» апетиту?


Харчових добавок, які стимулюють ріст, Сидоренки свиням недодають.

— Можна поїхать до ветеринара, купить півлітра риб'ячого жиру й додавать по чайній ложці на відро, у них він визиває страшенний апетит, — радить Таїсія Миколаївна. — Ну у нас вони і так харашо їдять.

300 кілограмів живої ваги

Найбільший прибуток приносять, звичайно, поросята. Кожне коштує зараз 350 гривень. А раніше ціна на них доходила й до 850 гривень за одне.
Свиноматка за один опорос приводить 8-12 поросят. Малих дотримують до двох місяців — тоді вони набувають товарного вигляду. Кабанчиків не каструють, бо покупці бояться випадків, коли одне яєчко залишається всередині. Тоді вся туша тхнутиме кнуром.

Свиноматку тримають по три-чотири роки. За цей час у неї буває чотири-шість опоросів.
Кнури живуть по два роки. Якщо тримати довше—виросте величезний, жодна свиноматка не витримає. Ось недавно Сидоренки продали дворічного кнура — з нього було 300 кілограмів живої ваги. За чотири місяці до зарізу кнура кастрували—сало й м'ясо було, майже яку кабана. Ціна по 18 гривень за кілограм, тоді як за звичайного кабана давали 19. Так само трохи дешевше можна збувати й свиноматку.

Геннадий Гнип, тижневик «Вісник Ч» №25 (1259)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: свинні, господарство, Геннадий Гнип