Прийомних дітей повернули до притулку, бо їх били

Михайло та Олена Пискунови зі Щорса разом близько 6 років. У них дві чарівні донечки - Катя та Вероніка.
Розказують, що дуже хотіли сина. Тому й вирішили взяти хлопчика з притулку. Зібрали необхідні документи, пройшли навчання. Рішенням №312 Щорської райдержадміністрації 7 жовтня 2008 року була створена їхня прийомна сім'я. Але разом з хлопчиком у ній з'явилася ще й дівчинка: не розлучати ж братика і сестричку.
Руслану було тоді 7 років, Даринці майже два. І все до пори - до часу складалося добре. А потім була сумна історія...

Спочатку було сім «я»

Русланчик не умів ні читати, ні писати, а Даринка майже не говорила і панічно боялась чоловіків.
А через чотири місяці, коли малі вже освоїлись - і в родині, і в дитячих колективах, нові батьки привезли їм рідного братика. В свої півтора місяця Максимко уже був позбавлений батьківського піклування. 2 лютого 2009 року було укладено договір про його влаштування на виховання та спільне проживання у прийомну сім'ю Пискунових.
Для малечі - величезна радість, для батьків - великі турботи. Хто ростив немовля «на сумішах», знає: непокоїтись доводиться при кожному годуванні. Та хлоп'я, на щастя, росло здоровим. Перед нинішнім новоріччям йому виповнився рік. Але відсвяткувати перші іменини всією родиною не вийшло: рішенням Щорського райсуду від 21 листопада 2009 року дія договорів, укладених між РДА та подружжям Пискунових про влаштування усіх трьох дітей на виховання та спільне проживання у прийомну сім'ю, припинена.
Нині Руслан та Дарина знову опинилися в притулку, а Максимко після перебування в обласній дитячій лікарні, де він міг знаходитися 90 днів, ймовірно, уже в Будинку маляти.

Чому так сталося?

Якщо коротко: Олена Пискунова побила старших прийомних дітей. Вірніше, як з'ясувалося, робила це неодноразово. Вчителька ЗОШ №2 Ольга Крапивна розповідає, що її учень іноді приходив на уроки з синцями. Але в тому, що його фізично карають вдома, Руслан не зізнавався ні вчительці, ні шкільному психологу Олегу Сидорову.
Михайло Пискунов, якого викликали до школи, запевнив педагогів, що вони з дружиною не застосовують до прийомних дітей фізичних покарань. Можуть за провину поставити в куток чи заборонити дивитися телевізор. А синці, мовляв, від того, що Руслан дуже непосидючий, бігає, б'ється з однолітками, падає з велосипеда.
І справді, хто з хлопчаків ріс без синців і подряпин? Але синці виявилися не лише не в міру прудкого Руслана, а й у його сестрички-тихоні.
Завідуюча дитячим садком №1 Людмила П'ятківська розказує, що викликали навіть «швидку», бо дівчинка на додачу до синців ще й кульгала.
На судовому засіданні, що відбулося 30 вересня 2009 року, Олена Пискунова звинувачувалася в злісному невиконанні встановлених Законом обов'язків по догляду за старшими прийомними дітьми щодо їх здоров'я, фізичного стану, духовного та морального розвитку, оскільки неодноразово умисно застосовувала до них фізичну силу.

Жінка тоді пояснила, що було тільки два випадки, коли вона кілька разів вдарила лозиною Руслана і Дарину. Останню за те, що дівчинка поклала подушку на обличчя молодшого братика, від чого немовля могло задихнутися…
- При визначенні міри покарання підсудній Олені Пискуновій суд врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного нею злочину, який є злочином невеликої тяжкості, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність обставин, що його пом'якшують, - зазначає суддя райсуду Валентин Лихошерст.
(Серед пом'якшуючих обставин - дійсно неблагополучний збіг: хвороба дітей, конфлікт з чоловіком, після якого він деякий час жив окремо, тож всі проблеми Олена мусила вирішувати самотужки. А їй - всього 25 років.)
Словом, прийомній матері тоді призначили покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних доходів громадян - 510 гривень.
Після цього стосунки в сім'ї налагодились. Михайло повернувся. Розказує: вчив Руслана грати на гітарі, прийомам вільної боротьби, планував записати у кілька гуртків, щоб хлопчик мав можливість вибору. Але минуло зовсім небагато часу, і Щорська РДА звернулася до районного суду з позовом до подружжя Пискунових про припинення договорів про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання. Суд, нагадаємо, відбувся 21 листопада 2009 року.

- Після того, як було винесене рішення, ми з дружиною хотіли подати апеляцію, - говорить Михайло Пискунов.
- Але не зробили цього. Чому? - питаю.
Виявляється, після того, як районна прокуратура порушила кримінальну справу за фактом застосування фізичної сили до дітей з боку прийомних батьків, Пискунові звернулися до журналістів ТСН з проханням розібратися в ситуації. Телевізійники приїхали уже після суду - 25 листопада.
- Знімали у нас вдома, але без Руслана, бо він був у школі. Потім кореспондент побувала і в школі, і в дитсадку, - продовжує мій співрозмовник. - Наступного дня (26 листопада) Руслан на півтори години пізніше прийшов зі школи. Пояснив, що затримався в бібліотеці, але було видно, що каже неправду. Вранці наступного дня (27 листопада), збираючись до школи, одягнув свої улюблені речі.

Бабуся пішла зустрічати його після уроків, та хлопчика у школі не виявилось. Того ж дня, наче за іронією долі, у ТСН був сюжет про нас. Через пару годин після нього нам зателефонувала кореспондент з телебачення. Вона розказала, що на студію надійшло повідомлення з обласної прокуратури про те, що Руслан втік. Ми уже його шукали. В пошуках минув увесь вечір і вся ніч. 28-го хлопчика знайшли правоохоронці - в під'їзді одного з райцентрівських будинків.
Що спонукало Руслана до такого вчинку, для колишніх уже прийомних батьків - досі загадка. Тому, як зазначає Михайло Пискунов, вони не подали апеляції на рішення суду, а написали заяву з проханням припинити функціонування прийомної сім'ї.

Ні різкою, ні паском

Ця історія набула в Щорсі великого резонансу. Обговорюють її і досі. Одні кажуть: Олена захотіла легких грошей (трьом прийомним дітям виплачувалося більше 3,5 тис. грн. соціальної допомоги - щоб були одягнені, ситі, мали належні умови для всебічного розвитку). Розмір грошового забезпечення Олені (як прийомній матері) становив 35 відсотків від цієї суми. Виходило десь трохи більше тисячі: ніби зарплата за те, що ростила чужих дітей.
Разом з тим, згідно з вищезазначеними договорами, прийомні батьки мають захищати права та інтереси дітей, дотримуватися вимог законодавства України про захист інтересів дітей та охорону дитинства. А пунктом 7 статті 150 СК України забороняється фізичне покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарання, які принижують людську гідність дитини. Тобто, ні лозиною, ні паском, ні шнуром від праски...

Пискунові цей пункт договору порушили. Хочеться сподіватися, у притулку їхніх колишніх прийомних дітей не зобидять.
До речі, не відомо, як сприйняв повернення в казенні стіни Руслан, а Даринка розплакалась.
- Хочу до мами! - прохало дитя крізь сльози.
Своєї біологічної матері вона, звичайно, не знає. Дівчинці хотілося до мами Олени.

Марія Ісаченко, тижневик "Чернігівщина" №15 (238)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.