Північний кордон охороняють професіонали

Підполковник Гоць
 

Чернігівські прикордонники нещодавно відзначили чергову річницю початку своєї біографії. Наказом по прикордонних військах від 15 лютого 1942 року на базі окремих підрозділів, що охороняли тили 54-ї Армії, було утворено 105-й прикордонний полк військ НКВС з охорони тилу Ленінградського фронту.
Крім знешкодження диверсантів та бандформувань, а також розмінування об'єктів, полк брав і безпосередню участь у бойових операціях, зокрема, у штурмі Рейхстагу. Полку випала і честь охороняти Постдамську конференцію країн-переможців.
Нова сторінка біографії 105-го прикордонного полку розпочалася в березні 1993 року після передислокації його з міста Дрогобич до Чернігова. Тут він прийняв під охорону ділянку кордону в межах Чернігівської та Київської областей, що й визначило його нинішню назву - Чернігівський прикордонний загін.

У Передовому відділі

Зазвичай прикордонна служба асоціюється з таким її підрозділом як застава. Назва «відділ» - новий термін, який є продуктом реалізації Концепції розвитку Державної прикордонної служби, яка розпочалася у 2006 і розрахована до 2015 року.
Відділ прикордонної служби «Гірськ» було утворено з п'яти прикордонних підрозділів - двох застав («Гірськ» та «Гута Студенецька»), мобільної прикордонної застави «Городня», відділення прикордонного контролю «Городня» та прикордонної комендатури «Городня».
Підполковник Роман Гоць, який нині очолює цей відділ, прийшов сюди в порядку переводу з посади коменданта прикордонної комендатури, що входила до складу Луцького прикордонного загону. До того служив у Львівському, Луганському, Луцькому загонах на різних посадах, але в усіх випадках з чітко окресленим колом функціональних обов'язків. Тому навіть з його більш як десятирічним на той час стажем прикордонної служби на новій посаді не доводилось особливо покладатися на вже набутий досвід, оскільки спектр цих обов'язків став значно ширшим, до того ж - з певними специфічними нюансами.

- Специфіка відділу, - каже підполковник Гоць, - полягає в тому, що сьогодні прикордонник несе службу у пункті пропуску, завтра - на ділянці «зеленого коридору», післязавтра - вирушає в наряд з так званим тепловізором, що дозволяє виявляти рухомі об'єкти на значній відстані. Словом, йде безперервний процес формування професіонала широкого профілю.
- І вся ця координаційна робота лягла на ваші плечі? Чи важкою, як кажуть, була «шапка Мономаха», Романе Євгенійовичу?
- Якщо врахувати той факт, що відділ було створено лише за півроку до мого приходу, а моє перебування тут вимірюється одним роком, то мушу сказати, що адаптацію до нових умов не можна назвати простою.
- Тим не менш - напоказ «свіжі» нагороду які, власне, і послужили інформаційним приводом... Назвіть їх будь ласка.

- Дійсно, наша робота не зосталася непоміченою. За результатами оперативно-службової діяльності державного кордону України наш відділ відзначено Грамотою голови державної прикордонної служби та Грамотою за перше місце, зайняте серед відділів прикордонної служби Північного регіонального управління нашого відомства. Вважаю, що на сьогоднішній день мені вдалося сформувати колектив однодумців, справжніх професіоналів своєї справи, що, власне, і визначило цей результат.

- У кожного керівника свій стиль і методика в цьому сенсі...
- Вважаю, що роботу з особовим складом слід починати з чистого аркуша. Тобто, не надто зважати на існуючі письмові характеристики і чутки, а дати кожному можливість формувати новий імідж в очах нового керівника. Саме такий підхід став моїм правилом, і, як бачите, він і в даному випадку підтвердив свою дієвість.
- І все ж таки, поняття «кращі з кращих» завжди існувало і залишається...
- Зупинюся на тих, хто відзначився останнім часом. Це: лейтенант Дмитро Вичавка, прапорщики Юрій Литвин, Олександр Кухаренко, Олександр Македон, Анатолій Кравець, Сергій Коцур, Олена Кулік, Юрій Капустін, старшини Юрій Борисенко і Роман Потапенко.

Сили тієї частка

В день перебування на вказаній ділянці кордону довелося бути свідком виховного заходу, пойменованого прикордонним розрахунком. На плацу вишиковується увесь особовий склад. Звісно, окрім тих, хто перебуває в наряді.
Піднімається державний прапор і звучить державний гімн України. Цього разу у зв'язку з наближенням дати утворення прикордонного загону, називалися основні віхи його становлення, імена людей, що уславили його своїми ратними ділами та продовжувачів кращих традицій загону.

- Такі заходи, - каже підполковник Гоць, - проводяться щомісяця. І вони не втрачають сили свого емоційного впливу, радше навпаки - щоразу міцніше загартовують душі охоронців рубежів України силою патріотизму, усвідомленням гордості за те, що саме їм випала така почесна місія. -А взагалі, - продовжує Роман Євгенійович, - процес військово-патріотичного виховання у нашому відділі носить постійний характер, - з кожною зміною прикордонних нарядів, які заступають на службу.

Завітавши до кімнати, де проводиться виховна робота, побачив біля стендів, що відтворюють історію загону, двох юнаків у курсантських погонах. Четвертокурсники Національної академії державної прикордонної служби Юрій Михайлюк та Ігор Гаврилюк висловили вдоволення проходженням переддипломної практики.
- Хотіли б розпочати службу саме в цьому загоні чи, навіть, відділі?
- Стати часткою злагодженого колективу з такими багатими традиціями - неабияка честь для кожного молодого прикордонника, - такою була відповідь.

Василь Щербонос, тижневик «Чернігівщина» №10 (233)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.