Дитячий талант розкрила хвороба

Дитячий талант розкрила хвороба

У Сніжани Желізняк у ранньому дитинстві були проблеми із зором. Коли вона з мамою Оленою відвідала лікарку, - та, оглянувши дитину, схвильовано  промовила: "Чому не приїхали раніше? Ви знаєте, що зір у дитини значно погіршився? Можуть бути негативні зміни..."
Матір зі сльозами на очах відповіла: „Не знала. Проте відчувала, інтуїція мені щось підказувала. Тому і приїхала до вас". Лікарка розлютилася не на жарт: „Я ж просила, - навідуйтеся! Ви хоч розумієте, до якого стану ви могли б дотягнути!"

Мама Сніжани почала благати лікаря зробити все можливе, аби зупинити прогресування хвороби.
Медичний працівник виписала необхідні препарати, а ще порадила перебирати дитині дрібні речі. Наприклад: рис, гречку. Це повинно бути її основним заняттям, - тоді, мовляв, зір поліпшиться.
З районної лікарні повернулися додому, до Наумівки, де на них чекав знервований батько. Мати розповіла про сумний „вирок" лікаря.

Микола Желєзняк кілька днів ходив, мов хмара, насуплений. Мало розмовляв. З'їздив у Київ за ліками. А потім якось каже: „Олено, я тут подумав, а не краще було б нашій донці зайнятися бісероплетінням?"
Уже за два тижні в квартирі Желізняків з'явилася цікава книга з бісероплетіння. Її розшукав і привіз з відрядження батько. Спочатку дівчинка просто роздивлялася цікаві ілюстрації. Навіть таке гортання-переглядання захоплювало. За декілька днів вивчила книгу. А вже потім приступила до захопливого заняття. От тільки бісеру було малувато. Та й в продажу тоді був його дефіцит. Проте батько, доклавши зусиль, все ж таки знайшов необхідний інвентар в асортименті. І тут робота закипіла.

Як тільки Сніжана поверталася зі школи, одразу ж сідала за улюблене заняття. Кольорова краплинка до краплинки, - і з'являлися чарівні візерунки.
„Першими моїми виробами були браслети, ланцюжки, просто невеличкі візерунки... Проте заняття настільки захоплювало, що не було такого дня, щоб я знехтувала улюбленою справою" - говорить Сніжана.
Минув рік, і сім'я Желізняків направилася до Корюківської районної лікарні на обстеження. Лікарка з півгодини оглядала дівчинку, використовувала різні прилади. І нарешті з полегшенням зітхнула: „У вашої доньки дійсно поліпшився зір. І це безсумнівно завдяки бісероплетінню. Я дуже задоволена. Проте і надалі раджу займатися цим чудовим ремеслом, яке не тільки захоплює, а й дає подібні результати", - таким був головний висновок лікаря.

Від чудової новини раділа вся родина. А бісероплетіння і надалі залишалося улюбленим заняттям Сніжани та Олени Іванівни. До речі, мати дівчинки, яка раніше викладала на гуртках аплікацію, до свого заняття додала ще й бісероплетіння. А донька, разом з подругами, із величезним захватом відвідувала ці уроки.
Кожен рік Сніжана Желізняк додає нових „творів" - портретів, картин з бісеру. Майже усі вони виконані оригінально, з любов'ю до справи, з душею. А тому не просто запам'ятовуються, а залишають приємний сліду серці. Адже виконані руками майстрині.
З п'ятого класу Сніжана займається бісероплетінням. Серед гуртківців школи її картини дійсно виділяються. Ними можна годинами милуватися - не набридне. Це справжні маленькі шедеври.

У 2006-2007 навчальному році дівчинка зайняла перше місце в області серед учнів 3-5 класів. У цей же період її визнали кращим майстром „Золоті руки" серед школярів Корюківського району. Торік Сніжану визнали другою в області і першою в районі з композиційної графіки. 2009-й видався взагалі врожайним на нагороди - чотири перших місця здобула у конкурсах з бісероплетіння.
„Сніжана - обдарована, талановита, старанна і дуже працьовита. Відмінно навчається, бере активну участь у громадському житті школи", - говорять про неї педагоги. Навчається у заочній обласній школі обдарованих дітей. 2009 року на конкурс виставила десять найкращих робіт: «Великдень - світле свято», «Метелик», «Чотири пори року», «Українські мотиви»,« Маленька колисаночка»...
Сніжана Желізняк торує свій шлях у світ неповторності, наповнює образами мистецтво. Віриться, що подальші кроки будуть більш помітними для широких мас і дитячий талант обов'язково розкриється на всі сто.

Сніжана Божок, тижневик «Чернігівщина» № 4 (227)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.