Олександра Жабко: «Знайди собі заняття до душі і у твоєму житті не буде буднів»

Такий закон сповідує Олександра Жабко — жінка-педагог, берегиня сімейного вогнища, лагідна матуся і бабуся, справжня подруга. Народилася Олександра Петрівна у селі Полісся у ба­гатодітній родині колгоспників, закінчила місцеву вось­мирічку, а атестат про середню освіту отримала у Волинківській середній школі. Олександра Петрівна Жабко, хоч і мріяла про профе­сію вчителя, але обставини склалися так, що спочат­ку вона закінчила Чернігівське профтехучилище й отри­мала професію оператора пастеризації та охолодження молока. Після закінчення училища деякий час працюва­ла на Корейському сирзаводі, але дівоча мрія стати пе­дагогом перемогла і через деякий час вона вже працю­вала піонервожатою у Змітнівській школі, а тоді вступи­ла на навчання до Ніжинського державного педагогічно­го інституту ім. М.В.Гоголя, після успішного закінчення якого в 1990 році отримала диплом вчителя зарубіжної мови та літератури.



Отримавши диплом, молода вчителька спочат­ку була призначена вихователькою групи про­довженого дня у Сосницьку середню школу ім. О.П.Довженка, а згодом стала викладачем зарубіж­ної літератури. На цій посаді Олександра Петрівна працювала до 2003 року, а потім, як відмінного спе­ціаліста, її було призначено заступником дирек­тора з навчально-виховної роботи не звільняю­чи від обов’язків вчительки зарубіжної літератури. Олександра Петрівна - творчо працюючий педагог, який впроваджував інноваційні освітні методики й технології, активно їх використовував, вмів проду­мувати оригінальні ідеї, застосовуючи нестандарт­ні форми проведення занять. Уроки в неї проводи­лися цікаво й захоплююче, особлива увага приділя­лася формуванню особистості дитини, на належ­ному рівні була організована робота з обдаровани­ми дітьми. Вона постійно підвищувала свій профе­сійний рівень, має друковані методичні рекомен­дації. Учні гімназії, наприклад, успішно виступали на ІІ та ІІІ етапах всеукраїнських олімпіад та кон­курсів. Так, у 2017 році на ІІІ етапі учні вибороли 12 дипломів, у 2019 - 2 дипломи, а в 2020 - 8 ди­пломів . Маючи ґрунтовну професійну підготовку, Олександра Жабко координувала освітній процес, забезпечувала підвищення професійного рівня пе­дагогів, заохочуючи їх до участі у фаховому конкур­сі «Учитель року», проводила уроки-семінари, уро- ки-диспути, літературні вікторини тощо.

Своїм завданням вона завжди вважала макси­мально розкрити творчий потенціал кожного педа­гогічного працівника та створити умови для вдо­сконалення його фахової освіти. Свого часу за сумлінну та бездоганну працю, досягнуті успіхи у справі навчання і виховання підростаючого по­коління Олександра Петрівна неодноразово на­городжувалася почесними грамотами, має подя­ку Міністерства освіти і науки України, толерант- на,відкрита до співпраці, уміла вислухати вчителя, порадити, коректно зауважити й саме тому вона користувалася авторитетом серед колег, батьків та учнів. Вона була активним учасником гімназій­ного методичного об’єднання вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури, вивча­ла і поширювала серед своїх колег сучасні педаго­гічні технології. За час роботи на посаді заступника директора Олександра Петрівна зарекомендувала себе вмілим організатором учнівського та педаго­гічного колективу, користувалася авторитетом се­ред вчителів, учнів та батьків.

А ще Олександра Жабко найкраща подруга. Ось як про неї розповідає її колега.

- Дружба - це одне з найбільших благословень, яке не кожному пощастило мати. Дуже часто мож­на почути, що саме жіночої дружби не існує, що приятелювання не довготривале, не довговічне. Але я з упевненістю можу відкинути цей стереотип, розвінчати цей міф. Адже впевнена, що дружба іс­нує, наповнює життя позитивом, радістю, енергією. Дослідження показують, що найбільше задоволен­ня від спілкування відчувають ті, у кого 4-5 близь­ких друзів.
І так сталося, що уже кілька десятиліть поспіль, починаючи з юних років і дотепер, заприятелюва­ли, зважаючи на спільні інтереси, уподобання, сма­ки, вік, шість дівчат.
Доля звела нас не випадково: з кимось, ми куми, з кимось - колеги, з кимось - одногрупники, а всі разом - просто подруги. Нам завжди є про що по­говорити: уміємо посміятися, розрадити, допомог­ти, поспівчувати, поплакатися... І це все від щиро­го серця, від душі.

Але сьогодні хочу сказати декілька слів про нашу Олександру Петрівну, нашу Шурочку,оптимістку,щиру душею людину, позитив­ну, порядну, креативну особистість. Кажуть, що по­друга - це та людина,з якою співпадають погля­ди на життя, однакові смаки та уподобання, схожа манера поведінки. Мені пощастило, що маю таку приятельку, яка завжди підтримає,зрозуміє, вислу­хає, і, якщо попросиш, допоможе. Я в будь-який мо­мент можу їй поскаржитися на депресію, пов’язану з черговим днем народження чи появою кількох за­йвих кілограмів ваги, можу розповісти про наболі­ле. Телефонні дзвінки опівночі, ранкові «есемески» і спокійні розмови про все-все... І справа не тіль­ки в тому, що нам разом весело і цікаво, що ми ро­зуміємо одна одну з пів слова, що вгадуємо думки, а в тому, що вона по-справжньому порадіє, завжди дасть цінну пораду, допоможе.

З Олександрою Петрівною завжди комфортно, надійно, приємно спілкуватися, бо вона сповідує такий закон: «Знайди собі заняття до душі - і у тво­єму житті не буде буднів». Людина, яка має безліч захоплень, одночасно розвивається, відпочиває, приємно проводить час і отримує від цього вели­ке задоволення. І тому смаки й уподобання подру­ги різноманітні: це і захоплення віртуозною грою на скрипці всесвітньо відомого музиканта Девіда Гарретта, і бажання доторкнутися до «найстарішо­го» виду спорту в сучасному виконанні - фігурного катання, й інтерес до світового та українського ба­лету, і зацікавленість науковими та пізнавальними передачами.
І на сьогодні Олександра Петрівна дуже органіч­на, а головне - щаслива в тому, чим займається, як організовує свій вільний час, що отримує задово­лення від життя!

Разом з чоловіком вони виховали і виростили двох синів, а ті, в свою чергу, подарували бабусі й дідусю трьох внучат. Вийшовши на заслужений від­починок, Олександра Петрівна стала ближче до ді­тей та внуків. Побажаємо ж справжній жінці: вчи­тельці, подрузі, дружині, мамі і бабусі та її сім’ї ща­стя, здоров’я, мирного неба над головою і всього найкращого.

Джерело: "Вісті Сосниччини", Віктор Шевченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.