Готовність захищати не залежить від статі

В українському суспільстві жінки можуть бути різ­ними, і в цьому їхня сила. Вони найкращі мами, успіш­ні керівниці, найгарніші моделі, вольові спортсменки, професійні медики, а нині ще й мужні захисниці свого народу. Наразі окремі з них на рівні з чоловіками на­ближають нас до Перемоги.



На початку повномасштабної війни до військкома­тів у різних містах України приходили люди, які рані­ше не мали жодного бойового досвіду, не проходили спеціальних навчань, але всі вони керувалися вну­трішньою потребою захистити свою країну від лютого ворога. Кожен у силу своїх можливостей намагається бути корисним. Серед тих, хто виявив готовність по­повнити лави ЗСУ не лише чоловіки, а й жінки.

Май­же за 2 роки повномасштабного вторгнення кількість жінок у Збройних Силах України різко зросла. Попри стереотипи, що військо має переважно чоловіче об­личчя, вони роблять неоціненний внесок у захист на­шої держави. На цьому неодноразово наголошує го­ловнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний.

Серед жінок, яка ухвалила для себе рішення ста­ти на військовий облік та в разі необхідності піти на військову службу, є жителька міста Бахмач Ал­ла Гришко. З самого початку війни вона розуміла сер­йозність ситуації, адже її молодший брат Іван брав участь в антитерористичній операції і неодноразово у своїх скупих розмовах говорив про невтішну ситу­ацію на сході. Старша донька Анастасія також вияви­ла бажання пов'язати своє життя з армією.

Після за­кінчення школи дівчина цілеспрямовано вступила до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Алла Вікторівна підтрима­ла дитину у її виборі, хоча усвідомлювала ризики май­бутньої професії.

У мирний час жінка працювала у галузі медицини, згодом свою трудову діяльність продовжила у скла­ді охоронної служби Пасажирського вагонного де­по станції Бахмач. Тим часом у 2021 році темою, яка викликала у суспільстві значний резонанс , стало пи­тання про військовозобов'язаних жінок. Відповід­но до Наказу Міністерства оборони України жінки, які володіють певними професіями, повинні стати на обов'язковий військовий облік. Звичайно, облік - це не мобілізація. Однак, якщо людина вступила на вій­ськову службу , вона повинна бути до цього готовою. Як свідома українка Алла Гришко відразу стала на об­лік у військкоматі. І ось через рік жінку мобілізували до ЗСУ.

Спочатку відбула до Ніжина, де на той час фор­мувалася 44 окрема механізована бригада. Вже там потрапила до медичної роти на посаду кухаря. Поряд із тим, що доводилось вчасно готувати їжу на велику кількість військових, звикала до виконання команд, дисципліни, військового розпорядку. Взагалі армія- це така структура , коли всі за тебе знають, що ти ма­єш робити. Задоволена захисниця матеріальним за­безпеченням. їй видали все необхідне спорядження, окрім взуття, яке потрібно було підібрати по розміру.

Регулярно відвідувала курси медичної підготовки на базі Ніжинського медичного коледжу, набуваючи но­вих знань. Як справжні військові проходила вишкіл на рівні з чоловіками. Старалася виконувати все чітко до дрібниць, бо війна не пробачає помилок. До цьо­го часу Алла Гришко не мала військових навичок та досвіду служби, але існує твердження, що людина до всього звикає і може навчитися. І воно дійсно прав­диве. Коли є бажання або необхідність, то мож­на досягти неможливого. Спочатку було важко, по­тім звикла. Головне у військовій справі позбутися страху та відкинути емоції.

Насправді жінки можуть бути більш загартовані та витривалі, ніж чоловіки. Ін­коли говорять, що жінкам не місце в армії, але, як по­казує практика, це хибна думка. Оскільки саме зараз в Україні формується армія нового типу.

Влітку Аллу Гришко у складі свого батальйону спря­мували у Харківську область. Ось там їй довелося на власні очі побачити війну. Дуже складно у психологіч­ному плані , очікувати на бійців, які пішли на завдання. Хоча безпосередньої участі у бойових діях жінка не брала, але вона вже опанувала військову справу.

Ни­ні у її обов'язки входить приготування смачних страв, а в разі необхідності, допомогає медикам рятувати по­ранених. На даний час жінка-військовослужбовець проходить службу в одній з нагарячіших точок - Куп'янському напрямку. Пліч-о-пліч із сестрою пе­ребуває брат Олександр. Він виконує завдання у ме­дичній роті евакуаційного відділення. Також на захисті східних кордонів механіком несе службу найменший брат Іван. З медициною на фронті пов'язав виконання свого військового обов'язку і брат Анатолій. Загалом у цій великій українській родині 5 військовослужбовців, які вирішили захищати Україну від ворога.

Варто відзначити, що значну допомогу українській армії надають волонтери. Безпосередньо Алла Вікто­рівна щиро вдячна матушці Дар'ї Василівні з Ніжина, яка робить колосальну роботу задля забезпечення наших захисників всім необхідним. Окрім продуктів харчування , вона передала військовим автомобіль. Вагомою підтримкою для захисників є волонтерська діяльність бахмачанина Миколи Ширінкіна.

За рік служби у ЗСУ Алла Гришко не зневірилася, не втратила оптимізму, а навпаки горда тим, що її жит­тя пов'язане з армією та відстоюванням миру і свобо­ди українців. Кожного дня наша землячка сумує за си­ном Максимом, який ще школяр. Він вдома з бабусею, часто телефонує мамі, запитує, коли вона приїде у від­пустку, але разом з тим розуміє її і пишається, що його мама справжня захисниця.

Джерело: газета “Голос Присеймів’я”, Світлана Кириленко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.