Вадим Махинько - в особливих стосунках із білизною

Про своє захоплення рибалккою, яке родом аж із дитинства, розповів Вадим Анатолійович Махинько з Деснянського



- Відкривайте багажник машини, то від­разу й фото зроблю з вашими снастями, - кажу деснянському рибаку.

- А вони в мене не в багажнику лежать, а в салоні. На задньому сидінні. Бо возити снасті в багажнику - це їх не поважати, - по­яснює. - Можна було б і велосипедом на риболовлю їздити, бо ж усього три хвилини до Десни, але ж машиною і спінінги везу, і снасті, і чоботи...То я їх уже й не витягую.

Тож поки фото робили, паралельно і різноманітні приманки роздивлялися. А серед них і вручну зроблені, і в магазині куплені.

- Знаємо, що це все недешево коштує. Що піймана власноруч риба інколи й зо­лотою буває.
- Звичайно, що недешево. Одна тільки приманка, блешня чи воблер, може кошту­вати і пів тисячі гривень, і в рази більше. А в мене їх тут...

- Раз рибалите зі спінінгами та при­манки у вас для хижої риби, тож, мабуть, не за карасями ганяєтеся? Що ловиться на ваша гачок?
- Я кілька років усе ніяк не міг упій­мати білизну. Хитра вона дуже. Навіть кілька разів і чіплялася за гачок, але все ж умудрялася тікати. Позаторік уже навіть руками трогав. Але втекла. Тож і додала мені азарту: була мрія її упіймати. І це мені нарешті вдалося. Цьогоріч уже кілька рибин впіймав: була і півтора кілограми, і два з половиною, - хвалиться Вадим Ана­толійович, а на підтвердження ще й фото в телефоні з рибним трофеєм показує. - А ще вона напрочуд сильна, порівнюючи з іншими хижими рибами. Треба силу мати, аби вдержати спінінг. Ця риба робить дуже потужні ривки.

- Смачна, мабуть, ваша білизна?
- Риба як риба, - відповідає. - Як на мене, найсмачніший сом і стерлядь. На риболовлі головне - процес.
Окрім білизни, на гачок до деснянського рибалки чіпляються щука, окунь, судак. Дуже рідко може і до рук вудку взяти, аби карасів половити. Та із спінінгом, зізнаєть­ся співрозмовник, - цікавіше: бо його треба постійно закидати, весь час у русі.

- А який найбільший ваш улов?
- Амур, п'ять із половиною кілограмів. Це у позаминулому році було, - розповідає.

Та не заради риби на сковорідці Вадим Анатолійович годинами на березі сидить, комарів та мошок годує. Для нього, як і для кожного справжнього рибалки, процес важливий. Ну, і трофей, звичайно. А ще - час, який чоловік проводить на природі. А він — безцінний.

Ірина БОРОВСЬКА, "Нові горизонти"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.