Лілія Мазур займається тхеквондо і вважає, що кожна жінка створює себе сама

Лілія Мазур має вигляд, якому можна тільки позаздрити. Компліменти в свою адресу чує не тільки від чоловіків, а і від жінок. Так виглядати - мрія багатьох. В 39 років красуня має вагу 54 кг. Був час, що цифра становила 67. Лілія упевнена, що кожна жінка створює себе сама. Та попри жіночність, в її гардеробі взуття на підборах не було два десятки років. Щоб підтримати семирічного сина, вона зайнялася тхеквондо і стійко носила синці на тілі. Та останнє захоплення їй так сподобалось, що підбори вже з’явились у її шафі. А ще Лілія не використовує деякі продукти, яким давно знайшла корисну заміну.



Лілія Мазур буває в Сосниці частенько -тут народилась і виросла. Тут проживають її батьки Тетяна Миколаївна та Іван Михайлович Мазури. А ще з цим краєм у неї пов’язані найкращі щасливі спогади. Її бабуся колись жила в Гутищі і вона просто обожнювала гостювати в неї. З однієї сторони городу річка, з іншої сторони ліс. Вона так любила пасти корів. Сіно, картопля - допомагала з задоволенням. Свіжі овочі з грядки - що може бути краще? А ще мала тут друзів і був серед них Віктор Карпенко.

Дружили весь час. А коли підросли, стали дивитись один на одного іншими очима. Віктор високий, стрункий, світле волосся і така ж душа. І не помітили, як спалахнуло кохання! Дівчина після школи вступила на навчання до Чернігівського інституту економіки і управління. На вихідні летіла додому пташкою - там чекав коханий. Разом з нею летів і час. І маючи диплом на руках, влаштувалася на роботу в один з Чернігівських банків. Три місяці Віктор не наважувався переїхати в місто до дівчини.

- Ні, ні, я люблю село, - казав у відповідь. Йому подобалося спокійне і тихе життя. Та все ж почуття взяли верх і переїзд відбувся. А ось Лілі життя, що вирує, подобалося. Ще в інституті стала ходити до школи східного танцю «LILA». Пластика тіла ніби навівала магію і ти відчуваєш енергію рухів. Занять не пропускала. Були виступи на сцені - їздили з концертами. А тоді запропонували нову посаду. Тільки місце роботи знаходилось в Корюківці. Добре подумала і прийняла пропозицію. Віктор знову не наважувався на переїзд. Та пройшло три місяці, і він переїхав до коханої в Корюківку. Вже зараз іноді Лілія жартує, що саме стільки він зможе без неї прожити! Та сама засумувала. Вона звикла до активності, а тут після роботи діти себе нікуди. Трохи згодом заспокоїлася - коханий поряд, а все решта не так і важливо.

Він увійшов в її життя в 17 років. Зустрічалися, жили разом і одружилися, коли їй було 27. Самі заробили гроші на весілля. Дружина не змінила свого прізвища під час укладання шлюбу. А все тому, що на той час у неї був дієвий закордонний паспорт, шкода було його втрачати. Віктор не наполіг, адже різниці в тому нема, чиє прізвище, все рівно дружина.» Та після того вже два закордонні паспорти довелось змінити,» - жартуючи каже Лілія.

А через два з половиною роки, як стали справжнім подружжям, дізнались, що в них буде дитина. Це ж яка радість. І народився синочок Максим. Тішилися, адже це найбільше щастя, коли на тебе дивляться оченята і дитина агукає з тобою на своїй дитячій мові. Три роки щаслива мама перебувала в декретній відпустці і вийти раніше навіть і не думала. Робота ніде не дінеться, а ось час, якщо втратиш, не повернеться. А тоді вийшла на роботу з радістю. Максимко підростав, тільки часто хворів.

Якось побачила оголошення, що в Корюківці запрошують дітей в секцію для занять тхеквондо. Зателефонувала і зустрілась з тренером. Той, коли дізнався, що дитині 7 років, категорично відмовився. Пояснив, що вони беруть дітей тільки з десятирічного віку. Лілія стала просити, щоб взяли. І пообіцяла, що буде ходити з сином і займатися разом з ним у парі. Відвідувала секцію і доросла категорія. Важко давались східні єдиноборства - синці не сходили, були розтяжки. А одного разу травмувала ніготь на пальці ноги і довелось зупиняти кров. Заняття проходили три рази на тиждень, після роботи, у вечірній час. Син через три роки цікавість втратив. Багато пропускав, адже хворів все рівно часто. Та мама заняття відвідувала сумлінно. А тоді, коли хвороби відступали, дома навчала сина всьому, що він пропустив. Одного разу вдома всі по черзі тяжко перехворіли грипом. Максим пропустив 3 місяці. А тоді сказав, що йому важко вдарити людину. Мама не стала наполягати і син облишив тхеквондо.

А ось мама продовжила заняття. Дорослі теж приходили і з часом полишали цю справу. Лілія чи не єдина, хто так довго займається, і тренер дивується, як тендітна жінка так стійко себе тримає. «Вночі не боюсь ходити одна - якщо треба, то постою за себе, - каже жінка. І такий випадок був. Якось на вулиці причепився чоловік напідпитку. Ліля дала йому добру відсіч. Чоловік не очікував, що тендітна красуня має такі навички і швидко облишив свої наміри. Лілія дуже вдячна чоловіку за розуміння, адже, щоб займатися, довелось змінити звичний графік.

Бо крім тхеквондо, вона ще два дні на тиждень знайшла для себе ще одну справу - це спортивний вид танців Зумба. Рік до пандемії займалися стабільно, а тоді заборонили збиратися через корона-вірус. Продовжили в режимі онлайн через фейсбук, але танці були не такі дієві. А коли дозволили збиратися, то організатор не знайшла місця, де можна займатися. Та і бажаючих налічувалося біля 20 чоловік. Весь одяг відтворила до дрібниць.

118 червня мав відбутися звітний концерт по дитячій хореографії у Корюківці, і доросле та дитяче дефіле. Одна з учасниць показу захворіла і Лілії запропонували взяти участь замість неї. Погодилася і отримала неабияке відчуття насолоди. Представляли колекцію одягу тридцятих років Джаз. Показ проводили у взутті на підборах. В починаючої моделі такого взуття вдома не знайшлося. Лілія на підборах востаннє ходила ще в інституті. Вона любить зручне взуття спортивного стилю, щоб відчувати себе вільно. Під час показу відчула себе справжньою пані в красивому і вишуканому одязі. Енергія йшла неймовірна. Наступного разу, у вересні, Лілію знову запросили на дефіле у Чернігів в EL - сад, де проходив показ в рамках проекту Fashion - скарбниця. І знову Лілія перетворилася на вишукану пані тих часів. А далі відбувся виступ їх колективу в Славутичі. З 15 по 17 жовтня там проходив фестиваль Голд фест для людей похилого віку,організований Славутицькою місцевою радою і Українським культурним фондом. Категорія моделей склала 50 плюс. Дві учасниці захворіли і в організаторів фестивалю спитали, чи можна їх замінити молодшими жінками. Дозволили. Лілія представляла Анну Кареніну - стиль 1910 року. І знову відчула подих тієї епохи - це неймовірні відчуття. І вибороли призові місця. Костюмів для показу брали багато, місця в валізах для всіх не вистачило. Частину переслали новою поштою. Лілія щаслива, що познайомилася з Євгенією Гордюк і її колективом. До речі, в цьому році Євгенію визнали дизайнером року і це не єдина її перемога за свій талант.

Лілія улюбленим репетиціям приділяє середу, саме тоді вони проходять у Корюківці. Після роботи йде на тренування. «Додому повертаюсь тільки ночувати,» - жартує красуня. - А ще мені з чоловіком пощастило, адже він мене розуміє і ніколи не дорікає. Та і їжа на ньому, коли мене весь день нема дома. А на мені уроки англійської мови. Я в 2004 році проходила стажування в Англії і мову непогано знаю. Віктор борщ зварить, макарони приготує, картоплі посмажить. У їжі взагалі не вередливий. А у вихідний день я готую. І це обов’язково буде щось смачненьке. Та і до кухні погляд особливий - це повинна бути здорова їжа. Колись, після декрету, Лілія набрала вагу і з 67 кг поставила за ціль дійти до 52. Одного фітнесу і спорту замало, щоб схуднути. Тому почала цікавитися їжею, де калорій не так і багато. Цукор замінила на стевію. Борошно використовує цільно-зернове. Є дома і звичайне борошно, але це для тортів, тістечок на випадок гостей. А ще виключно для піци, яку готує на вихідні. Максимко її обожнює і щоразу просить приготувати. Ну хіба відмовиш синочку в задоволенні? Та іноді і сама шматочок може з’їсти. Не боїться, адже вагу контролює. Для себе готує запіканки. А ось чоловік тортів, кексів і іншу випічку не любить. Цукерки також ні. Рибу обожнюють. Свій ранок красуня починає не з кави, а на сніданок завжди сир з медом і молоком. На роботу бере запіканку з вівсянки, яку готує в мультиварці. М’ясо теж їсть.

* * *

5-6 ст. лож. вівсяної крупи заливаємо окропом на 20-30 хв. Поки вона розмокає, ріжемо невеличкими кубиками частину солодкого гарбуза, 2 яблука, додаємо подрібнені горіхи, ізюм, курагу чи інші сухофрукти хто які любить. Додаємо сюди розмоклу вівсянку, зливши залишок води, якщо він є. Вбиваємо 1 яйце і 1 білок. Ретельно змішуємо.

Форму для запікання змащуємо маслом, посипаємо манкою і виливаємо нашу вівсяну суміш. Випікаємо в духовці або мультиварці 2030 хв.

Далі гарячу запіканку переміщуємо на плоску тарілку і зверху, поки вона ще гаряча, поливаємо столовою ложкою меду.

Смачний і корисний десерт готовий. Цукор тут не потрібний, тому що десерт буде солодким за рахунок сухофруктів і меду. Цей рецепт для тих, хто хоче схуднути.

* * *

Желе з домашнього йогурту не гірше, ніж зі сметани - корисне і калорій менше. Напередодні вперше приготувала суші - сподобались усім. «Чомусь думала, що готувати їх складно, а виявилося легко, - зізнається жінка. На вихідні разом намагаються частіше бувати на природі. Гори і море обожнюють.

Три роки тому підкорила Говерлу. Це сталось в травні. Гора - це примхлива пані і завжди потрібно чекати від неї несподіванок. І Лілія цей характер відчула - долали сніг і підіймались важко. Та коли дістались вершини, відчули емоції, заради яких варто бороти труднощі. Лілія смілива, та плазунів боїться страшенно - навіть зустріч з вужом викличе жах. В Корюківці винайма-ють житло на 5 поверсі і саме тут побачила, як багато водиться кажанів. Одного разу влітку балкон вночі залишили відкритим. Крізь сон жінка відчула, що на її обличчя віє вітер. Прокинулась, і виявилось, що до кімнати залетів кажан і носився по кімнаті. Злякалася. Він нарешті сів на стіну і господиня мусила його дістати і випустити, інакше спокійного сна не буде. Коли нічний гість зник у темряві, балкон закрила. їх вночі у місті літає багато. Звісно, що бачила їх і в Сосниці, тільки в рідному краю зустрічалися кажани рідко. Десь там один пролетить, а тут щовечора вилітає багато. А ще Лілія любить читати книги. Подобається класика. Нещодавно прочитала Джона Грея «Чоловіки з Марсу, жінки з Венери». Та останній час зацікавили наукові книги, і вільної хвилини читає. «Якщо людина дійсно чогось хоче, то знайде час, а якщо ні - відмову, - каже Лілія, - кожна жінка створює себе сама. Хочеш гарно виглядати - побори своі лінощі. Мені дуже подобається кудись бігти, рухатися і на місці важко всидіти. Та і дома можна зайнятися собою, якщо є бажання. Трохи сили волі і ти подивишся на світ іншими очима - ти зміг! Це дасть впевненості і кроки твої будуть міцнішими! І ніколи не пізно мінятись. Скажіть самі собі - ДОСИТЬ!, і відкривайте нову сторінку в своєму житті, де тільки вам писати, що буде далі.

Лілія щаслива і дуже любить свого чоловіка. В Гутищі, де починалась їх дитяча дружба, вже пуста хата - бабуся і дідусь пішли у вічність. Та ідуть сюди. В хаті пофарбували, побілили стіни, зробили новий паркан і в спокої і затишку відпочивають. Іноді смажать шашлики і просто милуються природою.

В Сосниці живуть батьки дружини Тетяна Миколаївна та Іван Михайлович Мазури. Максимко рахує дні, коли планують їхати до рідні. Друзів собі тут давно знайшов.

31 жовтня у Віктора день народження. Вітань буде багато. Та головне, що почує Віктор від коханої дружини: "Дякую, що ти у мене є". І це саме він скаже у відповідь. І, знаєте, в цих словах вкладене все їхнє життя! Щасти вам!

Джерело: районна газета «Вісті Сосниччини» №44 (10121) від 30 жовтня 2021, Наталія Матвієнко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.