Вогонь недбалості не любить

Зазвичай героями наших публікацій про рятувальників стають співробітники, які працюють на передовій, борються з вогнем, рятують людей і майно від безжальної стихії. Робота інспектора районного сектору з надзвичайних ситуацій не настільки яскрава і героїчна, як у його колег, проте не менш, а іноді й більш важлива. Бо саме інспектор відповідає за перше слово девізу служби порятунку: «Запобігти. Врятувати. Допомогти». Саме над запобіганням пожежам, техногенним катастрофам і організацією цивільного захисту непомітно, проте системно працює головний інспектор, майор Тарас Карпенко.


Тарас Карпенко перед виїздом на місце пожежі

— За 25 років служби, певно, довелось побачити чимало. Що вражає найбільше?

— Вражають зазвичай наслідки надзвичайних подій, причинами яких часто є недбальство, несвоєчасно проведені роботи по запобіганню тим самим пожежам, невідповідне ставлення до ризиків. Мені доводиться регулярно виїжджати на місце подій і документувати те, що вже сталося, тому все це я бачу на власні очі постійно. Звичайно, можу й передбачити наслідки, наприклад, відсутності вогнегасника чи сигналізації.

— Чи реально взагалі запобігти пожежам?

— Вже давно розроблено комплекс дій, які зменшують ризики займань практично до нуля. Це - вогне-захисна обробка дерев’яних поверхонь, комплексна перевірка стану електромереж, протипожежна сигналізація, обладнані точки оперативного пожежогасіння (гідранти, вогнегасники, тощо.) На жаль, на наших підприємствах, в установах і організаціях до цього ставляться не дуже відповідально — більшість з них мають проблеми з відповідним обладнанням. Є проблеми й у населення. Мабуть, тому й горимо — постійно та системно.

— Які техногенні небезпеки найбільш типові для Городнянщини?

— Найбільші ризики мають сховища аміаку і паливно-мастильних матеріалів. Ці небезпеки зазвичай тяжіють до відповідних виробництв, заправок, нафтобаз. У нас таких об’єктів небагато, і всі вони підтримуються у належному стані.

— Наскільки актуальним є цивільний захист? Як його можна застосувати до місцевих умов?

— Просто слід виконувати вимоги. Наприклад, якщо проводяться навчання в колективі на підприємстві (кому і куди треба виходити у разі пожежі) — кількість жертв, у разі реальної пожежі мінімальна. Якщо ж до навчань ставляться у форматі: прочитав і забув, проте розписався, то в стресовій ситуації реальної пожежі може трапитися різне. На жаль, і трапляється.

— Що ви хотіли б донести до наших читачів? З чим звернутися принагідно?

— Перш за все хочу, щоб люди частіше замислювалися про ймовірні небезпеки і завбачливо видаляли причини ймовірних пожеж - чистили кіптяву в димарях, оновлювали електричні дроти, встановлювали системи захисту від блискавок. Зараз, навесні, було б добре, аби не спалювали суху рослинність чи сміття. Керівникам підприємств і власникам бізнесів варто замислитись про встановлення протипожежних сигналізацій та провести обробку дерев’яних конструкцій, бо з 4 березня поточного року внесено ряд змін в адмінко-декс, згідно яких штрафи за порушення правил пожежної безпеки виросли в рази. І якщо раніше можна було відбутися символічними 34 чи 102 гривнями, то тепер доведеться викласти від 3060 до 6120 гривень за випалювання рослинності, а недотримання правил в установах і організаціях вартуватиме від 1700 до 3400 для громадян, а для керівників — від 3400 до 5100 гривень.

Нині служба з надзвичайних ситуацій активно реформується, проте як буде організовано роботу інспекторів служби з надзвичайних ситуацій — ще остаточно невідомо. Ймовірно, що цей підрозділ буде підпорядковано Чернігівському управлінню, хоча пожежні частини залишаться на місцях.

Джерело: газета «Новини Городнянщини» №15 (11884) від 15 квітня 2021, Павло Дубровський

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.