Литовченко Григорий – троекратный чемпион СРСР по многоборью ГТО

  Зараз вже мало хто згадає спорт Радянського Союзу № 1. Багатоборство ГТО нині витіснили футбол та легка атлетика. А триразовий чемпіон СРСР Григорій Литовченко із сумом говорить про те, що цей комплекс віджив своє. Зараз науковці всього світу дійшли висновку, що кращої підготовки, ніж ГТО, не було, і, мабуть, вже не буде. Адже спортсменам-багато-борцям потрібно мати неабияку витримку та фізичну підготовку, щоб одразу пробігти стометрівку, потім подолати 3000 метрів, кинути гранату, проплисти та влучно відстрілятися.
    Григорій Олексійович добре пам'ятає свої перші спортивні поразки та успіхи. Він розповів, що спочатку був чи не найгіршим спортсменом у школі, у нього абсолютно нічого не виходило. Та саме це і стало поштовхом, щоб довести собі та іншим, що він може стати найкращим. Залізний характер юнака відіграв свою роль. І вже в десятому класі йому не було рівних. До сьогодні Григорій Литовченко пам'ятає важкі години тренувань. Та коли вдавалося поліпшувати результати, то це було чи не найбільшим задоволенням. 
    
    Те, що спорт стане сенсом життя, Григорій Олексійович зрозумів вже після закінчення школи. Хоча на той час мав кілька нагород. Під час служби в армії його призначили старшим у підготовці до змагань з гандболу. Тоді команда виборола перемогу, і він вирішив, що це його-покликання. Після служби Григорій Литовченко вступив на факультет фізвиховання Чернігівського педінституту. Там він продовжував наполегливо тренуватися. І, як людина сильна та вольова, успішно долав усі перешкоди, лише за один рік увійшов до складу збірної України з багатоборства ГТО. І одразу, на дебютних для себе змаганнях, виборов перше місце. Григорій Литовченко розповідає, що і сам не знає, як таке могло статися.
    Потім було ще чимало спортивних перегонів і чимало перемог. Найвагомішими і найціннішими стали нагороди за зайняті найвищі місця на Всесоюзних змаганнях. Григорій Литовченко - єдиний на весь колишній Радянський Союз триразовий чемпіон СРСР з багатоборства ГТО.
    
    Та справжнє щастя Григорій Олексійович вбачає не у своїх медалях та званнях. Його надбанням стали учні. І нехай не всі стали видатними спортсменами, та тренер зумів прищепити своїм вихованцям любов до здорового способу життя і фізичних вправ. Усі вони і досі перебувають в русі та люблять активно відпочивати. А це, вважає Г. Литовченко, - найголовніше.
    Упродовж спортивної кар'єри Григорій Литовченко неодноразово зустрічався із багатьма відомими людьми. Цікаві знайомства, розповідає він, стали своєрідною ознакою долі Він особисто спілкувався із Людмилою Гурченко. А найглибший відбиток у пам'яті залишив двічі Герой Радянського Союзу космонавт Олексій Леонов. Вони стали друзями та вели листування. У Григорія Олексійовича навіть збереглося фото із автографом зіркового у всіх розуміннях цього слова, товариша  

    
    У 37 років Григорій Олексійович закінчив виступи. Тоді йому елементарно стало нічого робити. Але людина, котра все життя перебувала у русі, просто не могла сидіти на місці. І видатний спортсмен замислився над своєю подальшою долею. Спочатку писав статті (до речі, зараз їх вже близько 50) на оздоровчу тематику. Також у доробку Григорія Литовченка три книги, дві з яких - підручники. За одним навчаються студенти усіх 54 фізкультурних вузів України. Через півроку з друку вийде ще одна книга.
    Нині видатний спортсмен та тренер намагається весь свій досвід викласти на папері. Можливо, комусь стане в нагоді, жартує Григорій Литовченко. Вже 28 років він працює викладачем на факультеті фізичного виховання ЧДПУ. Своєю роботою задоволений. На жаль, констатує він, з кожним роком діти фізично слабшають. І вважає це великою проблемою суспільства. Винним називає домашнє виховання. За статистикою, батько спілкується з дитиною лише 9 хвилин на добу. Тому йому просто ніколи прищеплювати своїй дитині любов до спорту. Та й хто з нас чув, щоб дитину хвалили за відмінну оцінку з фізкультури? От якби з фізики чи математики...
    
    Подружжя Литовченків виховує 11-річного синочка. Вони змалечку прилучають його до спорту. Альоша намагається радувати батьків своїми першими спортивними успіхами (він - чемпіон Чернігова у своєму віці з бігу).
    - Мабуть, батьківські гени дають про себе знати, - усміхається Григорій Олексійович.
    Зараз хлопчик ходить в 5 клас, займається футболом. Та батько вважає: головне, щоб син був людиною, яка б відповідала за свої вчинки, знала, що робити у складних життєвих ситуаціях і просто була здоровою.
    
    
    На думку знаменитого спортсмена, головне - відчувати міру та вміти вчасно зупинитись. Він упевнений, що не має серйозних вад у здоров'ї у свої 60 саме завдяки спорту. Коли йому було 45 років, він зміг пробігти 42 кілометри - марафонську дистанцію. І відчував себе після цього прекрасно. А в 50 у нього був "останній старт". На змаганнях у Гомелі Григорій Литовченко подолав 20 кілометрів і показав найкращий результат серед спортсменів свого віку. І з того часу дав собі слово не брати участі у змаганнях. Адже в цьому віці бігати необхідно заради задоволення, не перенапружуючись, а не за секундами.
    Зараз у колишнього видатного спортсмена зовсім немає вільного часу. Та коли він з'являється, залюбки читає історичну літературу та працює на землі. До речі, на дачу Григорій Олексійович їздить не на автобусі, як звичайні пенсіонери. 17 кілометрів він долає на велосипеді.
    
    По материалам еженедельника "Місто" - за 15 лютого 2007 року, №7
    Юліана ШАЛЕТІНА

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.