Костянтин Ягодовський: «Найбільш цікаві листівки до 8 Березня - перші»

Костянтин Ягодовський - відомий чернігівський історик, краєзнавець, взагалі людина різнобічних знань. У Чернігові - досить відомий. Він - голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, член обласної архітектурно-містобудівної ради. А ще - колекціонер. Колекціонування старовини для нього - не просто хобі, це стиль всього його життя. Виявляється, є в його колекції і перші українські листівки до 8 Березня.



Про це сьогоднішня розмова.

Але спочатку екскурс в історію. Свято 8 Березня ніхто не скасовував! І донині це число календаря є червоною датою. Зокрема і в Україні. А корені його глибокі, сягають ще римських часів, а можливо, і глибше. Проте офіційно вважається 8 березня 1857 року. Виникло як день боротьби жінок за свої права. А в 1910 році Клара Цеткін на Міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені запропонувала саме число 8, бо воно найбільше за всі інші, бач, нагадує жіночу фігуру! Усі згодились, і ця ідея жива й наразі.



З перших років радянської влади (з 1921 року) цей день став державним святом. А у 1965 році в СРСР - вихідним днем. З 1977 року це вже свято міжнародне - ООН ухвалила відповідну резолюцію.

Міжнародний жіночий день і нині залишається в переліку державних свят в Україні, що б хто не казав.

А тепер мова про листівки, які випускали офіційно до цього свята.

- Я хотів би розвінчати міф щодо утисків української мови в післявоєнному СРСР, -каже Костянтин Ягодовський. -Листівкидо 8 Березня російською і українською мовами з’явилися одночасно! В 1956 році. Офіційні листівки, з маркою. Трохи раніше - з 1953 року, а кажуть, що на рік раніше - до 1 Травня. Різниця - 3-4 роки. Російською -величезні мільйонні тиражі, українською -500 тисяч екземплярів.

Ось ці перші листівки. До 1965 року вони мали один, притаманний тому часові, дизайн, потім він змінився. Кардинально. А в 70-х, 80-х, 90-х роках тиражі стали масовими, колекційної цінності вже не мали.

- Найбільш цікаві - перші! - наголошує колекціонер. - Офіційні. Адже їх затверджував Головліт, точніше цензура. За тим курсом карбованця коштувала одна 40 копійок. Плюс марка за 25 коп. А після 1961 року, коли відбулася грошова реформа (десятикратне зменшення номінальної вартості), листівка з маркою почала коштувати 4-5 копійок, сама марка 3 копійки. Так що подорожчали? Ні. Навпаки, подешевшали.

У ті часи листівок до свят, не тільки до 8 Березня, а й до Нового року, 1 Травня, Дня Перемоги, 7 листопада друкували дуже багата На всі тогочасні смаки. Були і чорно-білі фотографічні, і мальовані, тиснені тощо. Нині ж цей жанр захирів. Листів ніхто не пише, листівки не шле. Все це замінив мобільний телефон, Інтернет, смартфон. Але в продажу таки ще є. Проте вони такі аляповаті, без жодної вигадки. Набір якихось квітів - і все. інтернет теж недалеко пішов.



-І головне, на чому я хотів би наголосити, якщо мова про колекціонування листівок до 8 Березня, - відзначив Костянтин Ягодовський. - Не я їх збирав. Це справа моєї дружини Олени Мельник. А ось і вона, з нашим другом ротвейлером Сурою...

Спасибі, пані Олено, за таку цікаву, а головне якраз нині, своєчасну колекцію, історію потрібно не тільки знати, а й любити.

Віталій Адруг, «Деснянка» №9 (848) від 4 березня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.