Від зубного болю – до кохання і власної клініки

Лікар-стоматолог Сергій Шматко більше десяти років лікує жителів Киїнської громади. Спочатку їздив на роботу в село з Чернігова, а тоді… зустрів її – свою Олю, і залишився тут назавжди. Дружиною і матір’ю трьох його діток, близнят Софії й Зоряни та Богданчика, стала пацієнтка стоматологічного кабінету.



Дідусева мрія

– Я завжди хотів стати лікарем,– розповідає Сергій Шматко. – Під час гостин у дитинстві в бабусі і дідуся в селі Авдіївка на Куликівщині, дід часто розказував мені історію про те, як він їздив до Києва вступати до медичного вишу. Як сільському хлопцеві не пощастило, і він не здійснив своєї мрії. Його розповіді ніби налаштовували чи готували мене у майбутньому теж спробувати себе і стати лікарем. Дідові спогади закарбувалися в моїй пам’яті і, коли я виріс, його мрію реалізував. А щодо того, яку професію здобув дідусь Федір, то вона ніяк не пов’язана з медициною, все своє трудове життя присвятив землі, працював агрономом.

Сергій Шматко – родом з Прилук. У батьків їх двоє, брат оселився і працює в Сумах, мама – колишня вчителька початкових класів, нині на заслуженому відпочинку, проживає в Прилуках, тато, на жаль, у інших світах.

– Виш я обрав не в Києві, як колись дідусь, а в Полтаві, – продовжує Сергій. – Планував вступати на лікувальний факультет. Та хтось тоді мене відмовив від цієї ідеї, і я остаточно визначився зі стоматологічним. Цей факультет був більш популярний, з високим конкурсом.

Навчався за держзамовленням. Після п’яти років в академії слідувала півторарічна інтернатура в Чернігівській обласній стоматполіклініці.

– Нам, інтернам, переважно довіряли пацієнтів з нескладними випадками, – згадує Сергій. – Це – лікування та видалення зубів. Інколи допускали до протезування, косметичної реконструкції або відновлення зубів, яких уже немає. Але це була якась нескладна робота, наприклад, зняти коронку або зробити зліпок зубів. Та все ж досвід, який отримав під час інтернатури, був цікавий і цінний.

Без ранкового чаю

Після навчання Сергій Шматко мав три роки відпрацювати у державній лікувальній установі, нею стала Чернігівська дитяча стоматологічна поліклініка.

– Дитяча стоматологія – це не тільки велика відповідальність, це особлива методика, – відзначає. – Головну роль відіграє, звичайно, психологічний аспект. Хороший лікар завжди знайде потрібний підхід до малюка, щоб відвідування стоматологічного кабінету не було травмою. Тому тут треба більше уваги приділяти спілкуванню з дитиною. Лікар має бути трохи психологом, трохи – чарівником, трохи – другом. Час, проведений у дитячій поліклініці, дав мені унікальну можливість пізнати всі тонкощі роботи у цьому напрямку стоматології.

Працюючи з дітьми, Сергій трудився за сумісництвом у приватних клініках, приймав дорослих пацієнтів.

– А щосуботи на мене ще чекали люди в Ковчині на Куликівщині, це неподалік Авдіївки, де жили бабуся з дідусем (так я міг частіше їх провідати, інколи переночувати). У сільській амбулаторії мене оформили на чверть ставки. Дали кабінет, спочатку працював на старенькому обладнанні, а згодом купив сюди стоматологічне крісло, інше сучасне устаткування, і люди на селі одразу відчули рівень та якість лікування, – каже лікар. – Лікував зуби, видаляв, практикував чи не всі послуги з протезування. Працювати було цікаво і водночас легко, сільчани мене надихали. Відкриті, прості у спілкуванні…

Щосуботи лікарю доводилося вставати о п’ятій ранку, аби встигнути на автобус до Ковчина. Їде і розмірковує: «Ще ж рано, перед роботою встигну перекусити, чаю попити…» Аж ні! Надворі ще повністю не розвиднілося, а під амбулаторією вже черга з пацієнтів.

– І ти розумієш, що чаю сьогодні не поп’єш, – посміхається Сергій. – Так я їздив у село щовихідного понад два роки, а тоді вирішив відкрити власний стоматкабінет, ближче до Чернігова. На моє місце в Ковчин прийшов працювати інший фахівець.

Йшла лікуватися, а знайшла кохання

Сергій Шматко обрав Киїнку, в цьому селі стоматолога не було. Пропозицію активно підтримала тодішня голова сільської ради Людмила Хомазюк, і вже незабаром у місцевій амбулаторії, на правах оренди, лікарю надали окремий кабінет. Після ремонту сюди прийшли перші пацієнти.

– Відколи ми стали приймати киїнців – минуло понад десять років, – констатує Сергій. – Як лікар, років з п’ять, я працював тут сам, нині у нас – три спеціалісти, у кожного визначені дні прийому. Одна із перших наших асистентів лікаря, яка й досі разом з нами, – Лілія Коломієць. Вона місцева і кожного пацієнта, як кажуть, знає в обличчя. Люди настільки звиклися, що вже телефонують Лілії, аби записатися на прийом.


Сергій Шматко і Лілія Коломієць

Виявляється, кабінет у старій амбулаторії став для декого не тільки порятунком, а й щасливим місцем знайомства. Якось, у 2012 році, двері відчинила дівчина, вона скаржилася на зубний біль. Сергій її спочатку заспокоїв, а тоді зробив усе потрібне, аби минулося. На обличчі пацієнтки з’явилася посмішка.



Потім Оля ще кілька разів навідувалася на прийом, а згодом обоє не зчулися, як стали подружжям. Так Сергій переїхав у Киїнку. Разом вони виховують семирічних донечок – Софію і Зоряну та дворічного Богдана.

Коли у Киїнці завершиться будівництво сільської амбулаторії сімейної медицини, до нового приміщення планує переїхати й стоматологічний кабінет. А поки стіни старого медзакладу гріють душу і нагадують Олі й Сергію, як з’явилося їхнє кохання.



Ризикнули – і відкрили клініку

Років чотири тому подружжя наважилося на відкриття власної стоматологічної клініки в Чернігові – Дент Арт.

– Це була сімейна ідея, – розповідає Сергій. – Ми розуміли, що це ризик, але не боялися, впевнено йшли до цілі. Придбали в «районі Танка» квартиру, на першому поверсі. Відремонтували, питання дизайну вирішувала Оля, також дружина обирала устаткування, закуповувала витратні матеріали. Підібрали фаховий колектив і приступили до роботи. Частина коштів на відкриття бізнесу – власні заощадження, решту позичили у рідних, взяли кредит у банку, наразі ще виплачуємо.

Колектив чималий, двоє з п’яти лікарів приймають діток, клініка має відповідні ліцензії. За словами Сергія, у них безпечний стоматологічний радіовізіограф, обладнання, яке робить знімки зубів на спеціальний датчик, який передає зображення на екран комп’ютера.


Ніна Дирявіна (асистентка лікаря), Сергій Шматко та Андрій Онуфришин (лікарі), Лілія Тимофеєва (асистентка лікаря), Оксана Казимір (лікарка)

– Серед іншого купили й спеціальний автоклав для якісної стерилізації інструментів. Пара глибоко проникає в структуру матеріалів і повністю усуває інфекції та забруднення, – додає лікар. – Також планує­мо придбати мікроскоп для лікування зубів. Переваги стоматології під мікроскопом – це, по-перше, якість, лікар бачить і обробляє кореневий канал по всій його довжині. По-друге, точність – діаметр каналу зуба менше 1 мм, однак мікроскоп збільшує його зображення в кілька десятків разів, дозволяючи помітити найдрібніші недоліки. І надійність – видно мікротріщини, дефекти старих пломб, карієс на самих ранніх стадіях розвитку, які непомітні при звичайному огляді. Під час курсів у столиці з колегою Юрієм Ільєнком ми застосовували методику лікування зубів під мікроскопом.

Віковий діапазон пацієнтів клініки: від 2 до 90 років! Це не тільки містяни, сюди приїздять також жителі Киїнки, Павлівки, Трисвятської Слободи, Жавинки, Шестовиці… і навіть сіл Куликівщини, де колись Сергій працював щосуботи.

– Лікуємо пацієнтів також з інших регіо­нів та інших країн, наприклад, з Німеччини, – відзначає Сергій. – Окрім класичних послуг з протезування, ставимо імпланти.

Сергій Шматко каже, що робота забирає у нього багато часу, але він знаходить можливість побути разом зі своєю багатодітною родиною.

– Раніше я захоплювався футболом. І сам грав, і вболівав. Але з роками хобі відійшло на інший план. І коли останній раз я з дітьми ганяв з м’ячем, вони з мене навіть трохи глузували. Що ж, це вам не зуби лікувати, – посміхнувся наостанок лікар-стоматолог.

Лариса Галета, «Деснянка» №6 (845) від 11 флютого 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.