Артем Стах: про своє призначення, робочі плани та особисте життя

Новим очільником КП «Зеленбуд» Чернігівської міської ради став Артем Стах. У минулому — керівник Управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва, ексначальник комунального підприємства «Дільниця з контролю за благоустроєм міста», підприємець та депутат Чернігівської міської ради трьох скликань.



В інтерв’ю «Деснянській правді» Артем Стах розповів про своє нове призначення на посаду, кадровий потенціал підприємства, ландшафтну реконструкцію вулиць Чернігова та амбітні плани на майбутнє. І хоча новий очільник «Зеленбуду» ще тільки входить у курс справ роботи підприємства, в його планах — продовжити розпочатий напрямок попереднього керівника, щоб зробити Чернігів сучасним, європейським і ще красивішим.

«Була піднята висока планка, і для мене важливо її втримати»

— Артеме Юрійовичу, відколи вас призначили керівником «Зеленбуду» минуло не так багато часу. Та, можливо, ви вже встигли увійти в курс справ? Як минули перші дні на новій посаді?

— Поки що вивчаю, чим займається підприємство, вивчаю його кадровий потенціал та фінансово-економічний стан. КП «Зеленбуд» — дуже потужне підприємство, де є доволі багато гарної сучасної техніки, штат у 148 чоловік. У 2018-му воно відзначило 80 років із дня створення. Як бачимо, підприємство діє за будь-яких умов і за будь-якого керівництва. І це дуже приємно. Зокрема, дуже гарно попрацював попередній очільник. І ми бачимо, як протягом останніх 4-х років змінився наш Чернігів завдяки баченню розвитку міста та підтримці Чернігівського міського голови Владислава Атрошенка, якими чудовими стали наші парки, сквери, як багато з’явилося різних локацій, клумб, нових дерев. Ми й надалі перейматимемо та запроваджуватимемо досвід європейських країн щодо озеленення і робитимемо наше місто ще красивішим.

— Розкажіть про плани на майбутнє в КП «Зеленбуд». Які завдання перед собою ставите?

— По-перше, мені б хотілося посилити напрямок озеленення та ландшафтного дизайну. Щоб ми забезпечували зеленими насадженнями як місто, так і присадибні ділянки приватного сектору, офісів і торгових центрів. По-друге, хочу, щоб паралельно з реконструкцією наших вулиць, парків, скверів прибиралися всі аварійні дерева. Також потрібно передбачити у проєкті озеле-нення і висадку нових, у тому числі й нових видів. І третій напрямок — догляд та утримання парків, скверів і зелених насаджень. Нині у нас близько 700 га території, яку ми повинні доглядати. Попереднім керівником була піднята дуже висока планка, і для мене важливо її утримати. За радянських часів у нашому місті був великий розплідник, і до нас по зелені насадження приїздили не лише з України, а й з Білорусі, з Гомеля. Мені дуже хочеться відродити цю справу. Хочеться, щоб ми не закуповували рослинність в інших регіонах, а повністю вирощували її у себе вдома у власному великому розпліднику. Як керівник, робитиму все для того, щоб забезпечити людям гідні умови праці та хорошу заробітну платню. Щоб у наших робітників були хороші кімнати відпочинку, де можна перевдягнутися, прийняти душ, пообідати. В майбутньому я бачу наше підприємство сучасним, модернізованим і розвиненим. Плануємо придбати машину-мийку та садово-паркову машину, яка прибиратиме листя за допомогою пиловсмоктувача, і тим самим полегшить роботу наших працівниць. Я робитиму все для того, щоб залишитися в історії «Зеленбуду» та міста як керівник, котрий дбає про свій колектив та розвиток матеріально-технічної бази підприємства.

— Що очікувати чернігівцям від «Зеленбуду» навесні?

— Ми робитимемо реконструкцію по вулиці Хлібопекарській, де висаджуватимемо червоні каштани. Реконструюватимуться також вулиці Шевченка (від Красного мосту до вулиці Олександра Молодчого), Київська, Князя Чорного та сквер імені Миколи Попудренка. Нині саме шукаємо професійного ландшафтного архітектора. Однозначно це буде щось нове та незвичне для мешканців Чернігова, але поки що не розповідатиму всіх подробиць. Нехай це буде сюрпризом. При цьому ми обов’язково враховуватимемо думку екоактивістів та небайдужих чернігівців щодо озеленення, висадки нових дерев та облаштування газонів.

— А що буде з нашими тополями?

— Тополі багато хто не любить через їхній пух. Але це дерево, яке з поміж інших виділяє найбільше кисню. І якщо тополю кронувати відповідно до норм, то протягом найближчих 10 років тополиного пуху не буде. Якщо дерево не аварійне і не заважає плановому розвитку міста, за ним треба доглядати, а в разі необхідності — підживлювати та лікувати. Наприклад, уздовж вулиць Любецької та Івана Мазепи ростуть чудові пірамідальні тополі. І я категорично проти того, щоб їх зрубувати. Плануємо кронувати.

— Чи проводилася в місті інвентаризація зелених насаджень?

— Не проводилася, але це питання обговорювалося на нараді з керівником житлово-комунального господарства. Однозначно інвентаризація відбудеться. Всі дерева мають бути обраховані та поставлені на баланс. Починатимемо з центральних парків і скверів. На мою думку, треба робити мапу, на якій би зазначалася відповідна порода дерева, його розмір та вік. А вже від центру поступово рухатимемося на окраїну міста. Так, комплексно за кілька років зробимо повну інвентаризацію наших зелених насаджень.

— Розкажіть про свою співпрацю з екологами.

— Ми співпрацюємо з Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області, кафедрою екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т.Г. Шевченка», зустрічаємося з екоактивістами. І обов’язково враховуватимемо думку громадськості та небайдужих чернігівців при озелененні міста.

— Я знаю, що крім благоустрою КП «Зеленбуд» також підтримує молодь із інвалідністю, яка навчається на озеленювачів у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту.

— Так, ми співпрацюємо з професійним ліцеєм залізничного транспорту та опікуємося групою випускників Чернiгiвського навчально-реабiлiтацiйного центру № 2, які навчаються там на озеленювачів. Закріплюємо за цими учнями майстра, який ділиться з ними своїм досвідом. Виплачуємо молодим спеціалістам заробітну платню. І це стимулює молодь із інвалідністю до навчання та практики. Молодий спеціаліст відчуває, що його праця та знання потрібні, і він теж може долучитися до благоустрою рідного міста. Ми спілкувалися на цю тему з директоркою навчально-реабiлiтацiйного центру і депутатом міської ради Регіною Гусак і в подальшому продовжуватимемо цю роботу.

— Готові до засніженої зими?

— Так, звісно. У нас є 25 одиниць техніки, тож маємо впоратися. Зокрема, є машини, які розкидають піщано-сольову суміш у парках та скверах. Нині ми переглядаємо графік роботи для того, щоб виїжджати в місто раніше і встигати прибирати до того, як люди йтимуть на роботу. Дуже хочеться, щоб зранку чернігівці йшли чистим Черніговом. Мене надихають зміни, які відбуваються під керівництвом міського голови, і я вірю в те, що зможу реалізувати себе на посаді керівника КП «Зеленбуд».

Про велику сім’ю, стосунки з дітьми та життєві принципи

— Хто підтримує вас по життю?

— В моєму житті були різні життєві ситуації. Я переживав злети, падіння. І в радощах, і в біді зі мною поруч завжди була моя сім’я і рідні. Я завжди з усіма підтримував гарні стосунки, але коли ти випадаєш із ритму життя й опиняєшся у складній життєвій ситуації, поруч залишаються найближчі люди. В моєму випадку — це моя родина.

— Які риси для вас важливі в жінці? Чи знайшли ви їх у своїй дружині?

— Для мене важливо, щоб жінка залишалася собою, була справжньою. А ще дуже важливо не загубитися одне в одному. Чоловік та дружина мають бути цілісними окремо і водночас доповнювати одне одного, коли вони разом. У нас із Анжелою є особисті погляди, інтереси, але водночас ми йдемо по життю разом, підтримуючи одне одного. При цьому кожна людина повинна вміти любити себе. Коли ти любиш себе, тоді ти зможеш ділитися своєю любов’ю з іншими. І навпаки. В залежності від того, як ви ставитеся до себе, так до вас ставитимуться оточуючі. Світ відображатиме вам зовнішньо ваш внутрішній стан. І я вдячний Анжелі за взаєморозуміння та підтримку. Вона у мене просто чудова.

— Як виховуєте своїх дітей?

— Я переконаний, що дітей треба виховувати своїм прикладом. Не читати їм лекції, не повчати їх, а показувати все на своєму прикладі. Я люблю своїх дітей і вибудовую з ними виключно дружні стосунки. Ми можемо спілкуватися на різні теми, говорити про щось особисте. І з мамами своїх дітей я теж у гарних відносинах. Ми розібрали з ними всі питання і претензії одне до одного та підтримуємо між собою гарні стосунки. У мене четверо дітей — Валерія, Марія, Даня та Нікіта. Валерії — 15 років, Марії та Нікіті — по 11-ть, Дані — 17-ть. І хоча для хлопців я не є рідним батьком, я люблю їх, як рідних. Я пишаюся всіма своїми дітьми, радію їхнім досягненням. Пишаюся своїм найстаршим сином Данею, який навчається в Академії Державної пенітенціарної служби України. Я виховував його з трьох років. І нині у нас із ним дуже теплі та дружні стосунки. Я ціную його любов. Мені приємно, що він прислухається до моїх порад. Я намагаюся приділити увагу кожній дитині. На мою думку, це важливіше за іграшки чи якісь речі. Я люблю своїх дітей, поважаю їхніх мам та бажаю їм щастя. І в разі необхідності готовий підтримати їх і надати допомогу. Вважаю їх усіх своєю великою сім’єю. Ми вибудовуємо наші стосунки так, щоб наші діти дружили між собою. Ми можемо разом проводити вільний час, розважатися, у нас є спільні сімейні фото. Ми можемо збиратися, щоб пограти в настільні ігри чи прогулятися нашими парками, скверами. Я дуже люблю гуляти з дітьми нашим містом.

— Маєте якесь хобі?

— Я люблю квіти. І у мене вдома їх дуже багато. Квіти у горщиках вважаю кращим подарунком. Цього літа я багато часу проводив на дачі. Вирощував квіти, якусь городину, потім навіть ми зібрали врожай. І мені приємно, що моє хобі тепер стало моєю роботою. Останні чотири роки я присвятив своєму внутрішньому розвитку, медитативним практикам. Займався йогою, терапевтичними практиками. Веду здоровий спосіб життя. Регулярно займаюся фізкультурою, бігом, відвідую спортивну залу.

— А подорожувати любите? Яка країна подобається найбільше?

— Я дуже люблю подорожувати, але останні роки, так склалося, що відпочивав переважно в рідному місті та в межах Чернігівській області. І за цей час ще більше полюбив свій регіон. Люблю гори, море. І віддаю перевагу активному відпочинку. Важко визначитися з улюбленою країною, бо кожна по-своєму особлива.

— Ви і приготування їжі — це сумісні речі?

— Так, я люблю готувати. Не щодня, але я із задоволенням можу приготувати плов, рибу, м’ясо, перші страви. Роблю це із задоволенням і мені подобається, коли до мене приходять гості і я пригощаю їх власноруч приготованими стравами. Люблю чистоту, порядок. І без проблем можу сам поприбирати у себе вдома.

— Які подарунки робите своїм дітям та дружині?

— Різні, але переважно це подарунки-сюрпризи. І для цього мені не треба чекати якогось свята. Головне — не подарунок, а увага. Якщо у мене є натхнення, я можу зробити якийсь приємний сюрприз без приводу. Але найбільше ціную хвилини, коли ми разом п’ємо каву, гуляємо містом або просто лишаємося наодинці.

— Яке улюблене свято у вашій сім’ї?

— Наше сімейне свято — Новий рік. Коли ми всі разом збираємося за святковим столом, проводжаємо старий рік, зустрічаємо новий і ділимося своїми мріями, побажаннями. Це особливе свято, яке сповнене надії та казковості.

— Ваше життєве кредо.

— Жити по совісті. Якщо взяв на себе відповідальність виконати якусь справу, маєш довести її до кінця, і не скаржачись на те, як тобі важко чи складно.

Валентина Науменко, Чернігівська обласна газета «Деснянська Правда». Фото Мар’яни Харді

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.